Застосування на транспорті систем диспетчерського управління з використанням супутникових технологій набувають нині все більш широкого застосування. Перевагами систем супутникового зв’язку над іншими засобами телекомунікації є:
• зменшення витрат на переговори по мобільному телефону між водієм та диспетчером для визначення місцезнаходження автомобіля;
• зниження вартості страхування автомобіля приблизно на
20%;
• можливість визначення місцезнаходження автомобіля в будь-який момент часу;
• відсутність зон “недосяжності об’єкта” (на відміну від мобільного зв’язку);
• можливість одержання інформації про стан автомобіля та вантажу в будь-який момент часу.
Ринкові відносини вимагають, щоб використання транспортних засобів було раціональним і ефективним. Практика показує, що запровадження таких систем суттєво підвищує ефективність використання автопарку, адже з’являється прямий економічний ефект — за рахунок підвищення продуктивності праці та якості обслуговування. Крім того, існує і непрямий ефект — за рахунок росту дисципліни водіїв, оскільки з’явилися технічні засоби контролю за їх роботою.
Економічна ефективність впровадження таких систем включає в себе:
• скорочення експлуатаційних витрат за рахунок підвищення продуктивності праці при перевезенні вантажів;
• скорочення експлуатаційних витрат за рахунок економії паливно-мастильних матеріалів;
• зменшення збитків від ДТП за рахунок більш безпечного функціонування вантажного транспорту, включаючи:
— скорочення витрат на медичне обслуговування постраж- далих;
— зменшення виплат страхових сум постраждалим;
— скорочення витрат на відновлення рухомого складу;
• зниження собівартості перевезень за рахунок:
— економії палива на 5% завдяки скороченню часу рухомого складу на маршруті;
— скорочення експлуатаційних витрат за рахунок підвищення продуктивності праці водіїв на 10%;
— зменшення кількості ДТП за рахунок підвищення безпеки руху.
Слід відзначити також недоліки супутникового зв’язку:
• слабка перешкодостійкість, особливо в системах мобільного зв’язку: щоб забезпечити прийнятний рівень сигнал/шум, доводиться використовувати великі антени, малошумлячі елементи, перешкодостійкі коди;
• іоносферні ефекти, що впливають на поширення радіохвиль: іоносферне миготіння, поглинання, затримка поширення, змінювання частоти, обертання площини поляризації; всі ці ефекти послаблюються зі збільшенням частоти — для сигналів з частотою понад 10 ГГц їх вплив незначний;
• затримка поширення сигналу: найбільша — в системах з супутниковим ретранслятором на геостаціонарній орбіті — складає 250—400 мс.
5.4 Проблеми та задачі розвитку систем зв’язку на транспорті в Україні
Сьогодні у транспортній галузі України розвивається ряд галузевих інформаційних систем і мереж зв’язку, що працюють автономно і не пов’язані одна з одною. Наслідками такої інформаційної роз’єднаності є складність або й відсутність скоординованої роботи при виникненні нештатних ситуацій.- Задачі інформаційної інтеграції на найближчу перспективу визначаються державними програмами і планами, такими як:
• Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2002—2010 рр.;
• Програма розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006—2010 рр.;
• Національна програма інформатизації;
• Загальнодержавна Космічна програма України;
• Комплексна програма створення і розвитку Державної інтегрованої інформаційної системи (ДІІС) України забезпечення управління рухомими об’єктами.
Участь України в міжнародних інтеграційних процесах у сфері міжнародних перевезень вантажів безальтернативна і має супроводжуватися створенням сучасної інформаційної інфраструктури, сумісної з інфраструктурою країн, з якими Україна взаємодіє. Ставляться задачі:
• забезпечення захисту національних інтересів шляхом надійного контролю повітряного, водного, сухопутного простору;
• спостереження за рухом транспортних та інших рухомих об’єктів;
• забезпечення безпеки руху (зокрема, усунення загроз терористичних актів з використанням транспортних засобів);
• ефективне управління транспортними засобами всіх видів.
Вирішення цих задач неможливе без ефективних систем інформаційного забезпечення, які реалізують процеси спостереження, навігації та зв’язку в системах управління рухомими об’єктами як в оборонній, так і в цивільній сферах.
У розвинених країнах світу інформаційні технології на транспорті в сукупності з системами спостереження, навігації та зв’язку дають можливість:
— відслідковувати й аналізувати транспортні потоки на ав- тодорогах та водних шляхах, рухомий склад на залізницях;
— накопичувати й аналізувати інформацію в інтелектуальних транспортних мережах;
— використовувати оброблену інформацію для прийняття управлінських рішень.