Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Відмінкові парадигми кількісних і порядкових числівників



Числівники характеризуються великою системою відмінко-
вих парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а
порядкові — за відмінками, родами й числами.
У системі кількісних числівників можна виділити групу слів,
які мають особливі форми тільки називного — знахідного від-
мінків, а інших форм не утворюють. Це збірні та окремі дро-
бові числівники (півтора, півтори, півтораста). В інших
відмінках ці числівники не змінюються. На систему відмінювання
власне кількісних числівників переходять усі збірні числівни-
ки, крім обоє.
Власне кількісні, дробові та деякі неозначено-кількісні числів-
ники (кільканадцять, стонадцять, кількадесят, кількасот)
виступають у формах усіх відмінків. Можна виділити такі типи
відмінювання числівників:
1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як за-
йменники той, та, те. У непрямих відмінках їх закінчення
збігаються із закінченнями прикметників твердої групи (крім
родового й орудного відмінків жіночого роду):
195О д н и н а М н о ж и н а
Н. один, одно (одне) одна одні
Р. одного однієї (одної) одних
Д. одному одній одним
3. як Н. або Р. одну як Н. або Р.
одно (одне)
О. одним однією (одною) одними
М. (на) одному (на) одній (на) одних
і (на) однім
2. Числівники два, три, чотири у непрямих відмін-
ках (крім знахідного й орудного) мають однакові закінчення:
Н. два, дві три чотири
Р. двох трьох чотирьох
Д. двом трьом чотирьом
3. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.
О. двома трьома чотирма
М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох
3. Числівники від п’яти до тридцяти, а також від п’ятде-
сяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять, кілька-
десят становлять один тип відмінювання. У складних числів-
никах змінюється тільки друга частина:
Н. п’ять
Р. п’яти і
п’ятьох
Д. п’яти і
п’ятьом
3. п’ять і
п’ятьох
О. п’ятьма і
п’ятьома
М. (на) п’яти і
п’ятьох
Н. вісімдесят
Р. вісімдесяти і вісімдесятьох
Д. вісімдесяти і вісімдесятьом
3. вісімдесят і вісімдесятьох
О. вісімдесятьма і вісімдесятьома
М. (на) вісімдесяти і (на) вісімдесятьох
196
СІЛ
селім і
сіжол:
сежы і
СІЛОЛ
сш і
сімох
сьома і
сшсша
(на) селім і
сшох
одинадцять
одинадцяти і
одинадцятьох
одинадцяти і
одинадцятьом
одинадцять і
одинадцятьох
одинадцятьма і
одинадцятьома
(на) одинадцяти і
одинадцятьох4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у непрямих відмінках
мають флексію -а:
н.
р.
д.
3.
0.
м.
сорок
сорока
сорока
як Н. або Р.
сорока
(на) сорока
дев’яносто
дев’яноста
дев’яноста
як Н. або Р.
дев’яноста
(на) дев’яноста
сто
ста
ста
як Н.
ста
(на)
або Р.
ста
5. Складні назви сотень двісті, триста… дев’ятсот зміню-
ються в обох частинах:
Н. двісті чотириста вісімсот
Р. двохсот чотирьохсот восьмисот
Д. двомстам чотирьомстам восьмистам
3. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.
О. двомастами чотирмастами вісьмастами
і вісьмомастами
М. (на) двохстах (на) чотирьохстах (на) восьмистах
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюють-
ся як іменники в однині: тисяча — за системою відмінювання
іменників І відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як
іменники II відміни твердої групи; нуль — як іменники II відміни
м’якої групи.
7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах: чи-
сельникове слово змінюється як кількісний числівник, а зна-
менникове — як порядковий: одна друга, одної другої, одній
другій, одну другу, однією [одною) другою, (на) одній другій;
три п’ятих, трьох п’ятих, трьом п’ятим, три п’ятих,
трьома п’ятими, (на) трьох п’ятих. Керований іменник при
цьому не змінюється: дві третіх гектара, двом третім гек-
тара, двох третіх гектара, дві третіх гектара, двома
третіми гектара, (на) двох третіх гектара.
8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових
форм має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє,
обох, обом, обох і обоє, обома, (на) обох.
За цим зразком відмінюються неозначено-кількісні числів-
ники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони поєдну-
ються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підля-
197н.
p.
д.
3.
0.
м.
третій
третього
третьому
як Н. або Р.
третім
(на) третьому
гають обліку: багато днів, багатьох днів, багатьом дням,
багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.
У складених кількісних числівниках відмінюється кожне сло-
во: сто п’ятдесят вісім, ста п’ятдесяти восьми (вісьмох),
ста п’ятдесяти восьми (вісьмом) та ін.
Порядкові числівники змінюються за відмінками, родами і
числами. Числівник третій відмінюється як прикметник м’якої
групи, всі інші порядкові числівники — як прикметники твер-
дої групи. У складених порядкових числівниках відмінюється
тільки останнє слово.
двісті п’ятдесят сьомий
двісті п’ятдесят сьомого
двісті п’ятдесят сьомому
як Н. або Р.
двісті п’ятдесят сьомим
(на) двісті п’ятдесят сьомому
У назвах дати іменник при числівнику вживається в ро-
довому відмінку: сьомого січня, перед двадцять другим лю-
того.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.