джерелами України в 2008 р

Табл. 1. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря за областями і містами України у 2008 р.

______

Загалом у повітряний басейн України, за даними Державного комітету статистики України у 2008 р., в атмосферне повітря надійшло 7 млн 210 т шкідливих речовин від стаціонарних та пересувних джерел, що на 2 % мен­ше, ніж у 2007 р. На підставі даних статистичної таблиці, ми виявили, що найбільший обсяг викидів в атмосферне повітря України у Донецькій, а саме 1 млн 533,4 тис. т і Дніпропетровській областях - 952,3 тис. т, а якість повіт­ря є найкращою у Чернівецькій області - 43, 3 і в м. Севастополі - 20,6 тис. т.

Аналітичний та фактологічний огляд впливу стаціонарних та пересув­них джерел забруднення на якість атмосферного повітря в Україні наочно ві­дображає негативні тенденції, зокрема щодо збільшення викидів забрудню­вальних речовин від стаціонарних і пересувних джерел, що пояснюється типовим нарощуванням обсягів виробництва, відновленням роботи промис­лових об'єктів, значним зношенням обладнання та невиконанням у встанов­лені терміни природоохоронних заходів у сфері забезпечення охорони атмос­ферного повітря . На рис. 1 відображено обсяги викидів шкідливих речо­вин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення областями і містами України у 2008 р.

Розподіл областей за викидами шкідливих речовин стаціонарними джерелами отримуємо внаслідок зведення і групування викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел за областями і містами України в 2008 р. (табл. 2).

Табл. 2. Розподіл областей за викидами шкідливих речовин стаціонарними

джерелами України в 2008 р.

Здійснений розподіл областей за викидами шкідливих речовин стаці­онарними джерелами на п'ять груп свідчить про те, що обсяги викидів розпо­ділились за інтервалами нерівномірно: більшість областей України 21 з 27 (77,8 %) мають низькі рівні викидів шкідливих речовин в атмосферне повіт­ря, середній рівень мають три області (11,1 %) і високий рівень також три об­ласті (11,1 %) від загальної кількості областей.

На основі зведених даних кожної з п'яти груп здійснено розрахунки обсягу викидів шкідливих речовин на душу населення, а також у розрахунку на квадратний кілометр (табл. 3).

Табл. 3. Розподіл груп за викидами шкідливих речовин стаціонарними джерелами на душу населення в Україні за 2008 р.

З виконаних розрахунків, які наведено у табл. 3, спостерігаємо, що найбільша кількість викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами на душу населення припадає на V групу, а саме 315,7 кг, тобто до цієї групи входять найбільші забруднювачі атмосферного повітря в Україні. Найменша кількість викидів на одну людину припадає на І групу, зокрема 17,1 кг. Зага­лом в Україні у 2008 р. обсяг викидів від стаціонарних джерел на одну люди­ну становив 98,3 кг.

Найменша щільність викидів шкідливих речовин в атмосферу в розра­хунку на км припадає на І групу, зокрема 1121,4 кг, а найбільша - на V гру­пу, а саме 42563,4 кг. В Україні обсяг шкідливих речовин на км становить 7495,3 кг, приблизно 7,5 т.

Здійснивши статистичний аналіз викидів шкідливих речовин в атмос­ферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами за областями в Ук­раїні у 2008 р. та виконавши розрахунки щодо викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на душу населення та на км², можна зазначити, що якість повітря в Україні у більшості регіонів є не належному рівні, що випливає на здоров'я людини.

Отже, статистика дуже важлива в охороні навколишнього середови­ща, зокрема й атмосферного повітря. Вона дає змогу упорядкувати, правиль­но зрозуміти і скористатися даними, які нам відомі, цим самим забезпечуючи ефективність боротьби із джерелами забруднення.

3 АНАЛІЗ СТАТИСТИКИ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Атмосферне поеітря - головний компонент біосфери. Якщо без їжі лю­дина може прожити кілька десятків тижнів, без води - кілька днів, а от без пові­тря - не більше кількох хвилин.

Загальна кількість повітря в атмосфері складає 5,15 х 1015 тонн, а вміст ки­сню в ньому - у п'ять разів менше. Це дуже багато. Але серйозною проблемою нині є не нестача повітря, а його прогресуюче забруднення.

Під забрудненням атмосфери розуміють присутність у ній одного чи бі­льше інгредієнтів або їх комбінацій упродовж певного часу та в такій кількості, що вони можуть вплинути на життя людини та її здоров'я.

Розрізняють природні та антропогенні (зумовлені діяльністю людини) джерела забруднення атмосфери.

До природних джерел слід віднести такі явища, як викиди вулканів, лісові пожежі, пильні бурі тощо. Географія, періодичність, масштаби цих явищ при­роди достатньо стабільні, а в атмосфері відбуваються процеси самоочищення, що забезпечують стале середовище проживання.

Обсяги антропогенного забруднення з кожним роком зростають. Це пов'язано передусім зі зростанням енергозабезпеченості людства, недоскона­лими технологічними процесами. Тільки за рік в атмосферу потрапляє 5 млрд. тонн вуглекислого газу під час спалювання горючих копалин.

Інша особливість антропогенних забруднень пов'язана з їх переважною локалізацією у порівняно невеликих географічних районах - містах та промис­лових центрах. Швидкість накопичення шкідливих речовин в атмосфері сучас­них міст дуже часто перевищує можливості самоочищення атмосфери.

По друге, обсяги викидів у атмосферу шкідливих речовин, що визвано гос­подарчою діяльністю людей, постійно зростають і можуть порушити екологіч­ну рівновагу в масштабах усієї планети. Усі знають про кисневі дощі, які губ­лять ліси і водоймища, впливають на врожай.

Наприклад, в Україні відбувається приблизно 352 тисячі організованих ви­кидів шкідливих речовин в атмосферу.

Загострюється проблема трансграничного забруднення атмосфери. У бага­тьох країнах Центральної Європи на кожному квадратному метрі ґрунту щоріч­но осідає 1 грам сірки, що приблизно у 5 разів перевищує природний показник.

Система статистичних показників з охорони атмосферного повітря врахо­вує лише антропогенний вплив. При цьому облік ведеться за джерелами забру­днювачів атмосфери - стаціонарними і пересуеними (транспорт).

Для того, щоб більш точно поділити потенційний і реальний вплив на ат­мосферу, статистика розглядає дві групи стаціонарних джерел забруднення:

· джерела, що виділяють шкідливі речовини у повітря;

· джерела, що викидають шкідливі речовини у повітря.

Джерела, що еиділяють шкідлиеі речоеини - це технічний агрегат (обла­днання, поточна лінія тощо) чи об'єкт ( відвали породи, що горять; терикони шахт), який у процесі експлуатації виділяє шкідливі речовини.

Джерела, що еикидають шкідлиеі речоеини - спеціальне обладнання (труба, вентиляційна шахта та інше), за допомогою якого здійснюється відве­дення шкідливих речовин в атмосферу. Так, обсяг шкідливих речовин, що від­ходять від стаціонарних джерел забруднення у 2002 році в Україні складав 17265,0 млн. тонн .

До статистичних показників, за допомогою яких аналізують стан охорони атмосферного повітря, за стаціонарними джерелами відносять:

1. Загальна кількість викидів та виділень шкідливих речовин з усіх дже­рел, що виділяють і викидають шкідливі речовини. До цієї величини відносять весь сумарний обсяг шкідливих речовин, тобто суму шкідливих речовин у рід­кому, газоподібному і твердому виді. Наприклад, в Україні викиди шкідливих речовин у 2002 році складали 6094,4 млн. т , при цьому 114 хімічних під­приємств викидають в атмосферу 10 млн. т на рік різних хімікатів.

До останнього часу до цього складу не додавався двоокис вуглецю (С02), хоча саме він є причиною парникового ефекту, призводить до підвищення тем­ператури і поступово змінює клімат.

У цілому ситуація з викидами в Україні за останні роки не покращується. Про це свідчить динаміка викидів, що наведена на рис. 3.1.

100 95 90 85 80 75 70 65 60

■ С02

СН4

N20

Рис. 3.1. Динаміка викидів в Україні за 1990-2015роки

Аналіз викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря по регіонах у розрахунку на 1 км² свідчить, що найбільша маса викидів має в місті м. Київ -226 тис. т / км², Донецькій області - 67,6 тис. т / км², Дніпропетровській -32,9 тис. т / км², Луганській - 20,4 тис. т / км² . При цьому в Донбасі та Придніпров'ї концентрація шкідливих речовин в атмосфері перевищує гранич­но допустимі норми у 5-10, а з окремих інгредієнтів - навіть у 15-20 разів.

2. Викиди та виділення шкідливих речовин за окремими видами. Значення цих статистичних показників не враховує як було здійснено забру- днення атмосферного повітря - при наявності очисних споруд чи їх відсутності.

Щорічно в Україні у складі технічних і побутових газоподібних викидів у атмосферу потрапляє 200 млн. тонн оксидів вуглецю, 140 млн. тонн сірчаного газу, не менше 1 млн. тонн свинцю.

3. Ступінь уловлювання шкідливих речовин - показник, що характеризує ефективність атмосфероохоронних заходів. Він дозволяє повніше аналізувати вплив на атмосферу й повітря охоронну діяльність. Щоб покращити цей показ­ник, необхідно будувати споруди, які затримують і знешкоджують у повітрі шкідливі речовини. Частина затриманих речовин проходить утилізацію і таким чином повертається до виробництва, або використовується для вироблення по­бічної продукції. Уважається, що вдається уловлювати приблизно 78%, але все ж значна частина шкідливих речовин потрапляє в атмосферу навіть після очи­щення, у зв'язку з його недостатньою ефективністю.

4. Для співставлення розраховують показники питомих викидів шкідли­вих речовин на 1 особу та на 1 км² території.

На кожного українського жителя приходиться більше 300 кг/рік шкідливих речовин, які потрапляють у атмосферу.

Щоб зменшити промислові викиди в атмосферу та гідросферу, необхідно активно розвивати переробку відходів і вторинних ресурсів. Відомо, що кожна тонна металу, яка виплавляється з лому, обходиться у 20 раз дешевше ніж із залізної руди. При цьому викиди до атмосфери зменшуються на 80%, у гідро­сферу - на 76%.

Друга група статистичних показників аналізує ситуацію за джерелами за­бруднення, до якої входять пересувні транспортні засоби.

Автомобільний транспорт є основним забруднювачем атмосферного повіт­ря у цій групі показників. Точно визначити показник важко, бо в період викидів він, в основному, рухається. Показник визначають шляхом розрахунку серед­нього значення за автомобілями різних груп (легкові, вантажні, автобуси) і по­тім уводять коректування, яке враховує технічний стан автотранспорту та рік його випуску. Підраховано, що лише один автомобіль за рік викидає в атмос­феру 600-800 кг окису вуглецю, біля 200 кг неспалимого вуглеводню та 40 кг окису азоту.

Якщо 10-15 років назад стаціонарні джерела викидали вдвічі більше забру­днюючих речовин у повітря, то тепер викиди шкідливих речовин стаціонарни­ми джерелами забруднення дорівнюють 4075,0 млн. тонн, а автотранспортом -2019,4 млн. тонн. Ще п'ять років тому транспорт на Україні викидав 6,5 млн. тонн різних шкідливих речовин і ця цифра постійно зростає.

Якість атмосферного повітря зменшується і внаслідок цього у природному навколишньому середовищі наявні такі негативні явища, як кислотні дощі, зме­ншення врожаїв, погіршення стану споруд і будівель, зростання захворювань, що призводить до скорочення тривалості життя.

Для зменшення кількості шкідливих речовин, на виробництві здійснюють різні природоохоронні заходи, які можна поділити на 5 груп:

група - удосконалення технологічних процесів;

група - будівництво нових сучасних очисних споруд;

група - підвищення ефективності існуючих очисних споруд;

група - ліквідація джерел забруднення;

група - перепрофілювання виробництв.

Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря приходяться на міста, де розвинута передусім хімічна та металургійна промис­ловість. До таких міст, наприклад, належать Кривий Ріг, Дніпродзержинськ,

Запоріжжя, Дніпропетровськ, Черкаси. У таких містах розраховується серед­ньорічний статистичний показник концентрації речовин - індекс забруднення атмосфери. Значення даного показника береться до уваги під час планування природоохоронних заходів.

ВИСНОВКИ

Основними причинами забруднення атмосфери є використання технологій, велика частина яких не відповідає сучасним екологічним вимогам, із значною частиною морально застарілого і фізично зношеного устаткування, невиконання у встановлені терміни атмосферозахисних заходів щодо зниження шкідливих викидів, низький рівень експлуатації пилогазоочисних споруд. Терміни експлуатації технологічного устаткування, у першу чергу у чорній і кольоровій, хімічній та вугільній промисловості, значно перевищують установлений норматив, що є наслідком повільного впровадження нових маловідходних технологій.

Тривале нарощування протягом десятиліть обсягів виробництва ресурсоємної та енергоємної продукції призвело до того, що Україна перетворилась з експортера паливних ресурсів в імпортера. В той же час енергоємність валового внутрішнього продукту України у 2-4 рази вища за середнє значення в європейських країнах.

Кризова екологічна ситуація, що виникла в даний час на Україні, об'єктивно є результатом загальної несприятливої соціально-економічної обстановки і політики природокористування в країні, що склалася в попередні роки. У сучасних умовах стало очевидним, що проблема навколишнього середовища й економічного розвитку не можуть розглядатися відокремлено.

Таким чином, комплексний аналіз показників забруднення та охорони атмосферного повітря показав, що будь-який вид виробничо-господарської діяльності справляє на неї негативний вплив. Проведений аналіз джерел забруднення, галузевої і регіональної варіації рівнів забруднення, а також наслідків забруднення атмосфери в Україні показав тенденцію посилення негативного пресингу на атмосферу в результаті недостатньої економічної зацікавленості виробничих об'єктів в ефективній природоохоронній діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Каніло П.М., Бей І.С., Ровенський О.І. Автомобіль та навколишнє середовище. – Х.: Прапор, 2000. – 304 с.

2. Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов Д.В., Говорун А.Г., Корпач А.О., Мержиєвська Л.П. Екологія автомобільного транспорту: Навч. посіб. — К.: Основа, 2002. — 312 с.

3. Статистичний щорічник України за 2008 рік. Державний комітет статистики України.

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

ІФНТУНГ

АНАЛІЗ СТАТИСТИКИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Виконали:

ст. гр. ПЕ-11-2

Бобик Л.Р.

Глинка І.М.

Максим`юк О.Д.

Озарук І.В.

Халус І.І.

Перевірила:

Тараєвська Л.С.

Івано-Франківськ

Поиск по сайту: