Згортання.крові-складний біологічний процес утворення в крові..ниток білка..фібрину, що утворюють.тромби,в результаті чого кров втрачає.текучість, набуваючи.сирнисту.консистенцію У плазмі крові у вільному стані міститься багато сполук, що беруть участь у процесі зсідання крові. Ці фактори зафіксовані у всіх формених елементах крові (тромбоцитах, еритроцитах, лейкоцитах). За міжнародною номенклатурою плазменні фактори зсідання крові позначаються римськими цифрами з урахуванням хронології їх відкриття. Усі ці фактори можна розділити на дві групи:плазмові (Фібриноген, протромбін, фактор згортання 3 (тромбопластин) ,проакцелерин,проконвертин ,антигемофільний глобулін, ф.Крістмаса,Стюарта-Прауера, Розенталя,Хагемана,фібриназа). та тканинні(антигепариновий,ф.росту тромбоцитів,тромбоспондин,тромб тромбоцит фібриноген ,протеоглікани, хемотоксичний фактор, анти плазмін, активатор плазміногену, гепариназа,кислі гідролази) 23. Коагуляційний гемостаз, його характеристика і фізіологічне значення.Коагуляційний гемостаз розвивається одночасно з судинно-тромбоцитарним, і відбувається в судинах, де не було достатньо с.-т. Усі процеси коагуляційного гемостазу є ферментативними, відбуваються за послідовним каскадом.Спершу відб. 1фаза-Формування протромбінази(є тканинний і плазменний механізми). Тканинна протромбіназа появляється через 5-10 с після ушкодження, а плазменна- через 5-7 хв. При утворенні тканинної протромбінази ліпідний фактор-активатор виділяється з мембран ушкоджених стінок.Активація Ф7. Ф7 разом з фосфоліпідами тканин і Са2+ утворюєкомплекс 1а, який активує Ф10. Ф10+ Са2+ + Ф5 утворює комплекс 3, який і є тканинною протромбіназою. Ця протромб. Активує невелику к-сть тромбіну, який бере участь в агрегації тромбоцитів і формуванні на поверхні тромбоцитів рецепторів, які адсорбують Ф10а, що є передумовою для форм. справжнього тромба. Кров’яна протромбіназа утвор. На основі фосфоліпідів зруйнованих тканин. Колаген контактує з Ф12, утв. комплекс Ф11а, який разом з Ф8 і Са2+ актив. Ф10, який актив. Кров’яну протромбіназу 2фаза- утворення тромбіну через 2-5с. 3фаза- перетворення фібриногену на фібрин.Фібриноген розщеплюється на 2 субодиниці, які форм. Фібринполімери. фібринопептид А і Са2+ утворюють фібрин S. Далі фактор8 і фібринази тканин і тромбоцитів утворюють ковалентні зв’язки, і фібрин S перетворюєть ся на фібрин 1. Утвор. м’який клубок фібрину, в який заплутують ся тромбоцити, еритроцити, лейкоцити і руйнуються.Це сприяє місцевому збільшенню концентрації факторів зсідання і фосфоліпідів мембрани, а звільнений з еритроцитів гемоглобін надає згустку відповідного кольору.
24.Коагулянти, антикоагулянти, чинники фібринолізу та їх роль у підтриманні рідкого стану крові. При кровотечах, зумовлених порушенням цілості кровоносних судин, підвищеною проникністю стінки капілярів, недостатньою активністю системи згортання крові, застосовують гемостатичні засоби різноманітного механізму дії. Вони можуть бути звичайними складовими частинами системи згортання крові, антагоністами гепарину і фібринолізину, можуть підвищувати в'язкість крові і зменшувати проникність стінки капілярів.Коагулянти- до цієї групи лікарських препаратів належать ті засоби, які є натуральними факторами згортання крові (Са2+, тромбін, фібриноген), і ті, які сприяють утворенню деяких із них (вікасол, етамзилат, ряд засобів рослинного походження.тощо).Антикоагулянти-р-ни,що зумовлюють фібриноліз,утвор.тимчасову фібринову плівку.Фізіологічні а. є для підтримання рідкого стану крові та обмеження процесу тромбоутворення, поділ. На 2 групи:1) що утворюються до початку процесу згортання (первинні) – антитромбін ІІІ,гепарин,протеїн С,тромбомодулін,антитромбопластини.2) що утворюються в процесі згортання крові та фібринолізу (вторинні) –анти тромбін 1,продукти.фібринолізу,мегафактор 5а.В стані спокою вміст антикоагулянтів невеликий, але він стрімко зростає.у відповідь на згортання крові. Рідкий стан крові забезпечується такими механізмами:1. Згортанню перешкоджає гладенька поверхня ендотелію судин, щопопереджає активацію фактора Хаґемана та аґреґацію тромбоцитів.2. Стінки судин та форменні елементи крові мають негативний заряд, щовідштовхує клітини крові від судин.3. Стінки крові вкриті тонким шаром розчинного фібрину, який адсорбуєактивні фактори згортання, особливо тромбін.4. Згортанню заважає велика швидкість течії крові, що не дає факторам.коагуляції досягнути необхідної концентрації в одному місці.5. Рідкий стан крові підтримується наявними в крові природніми.антикоагулянтами.
25.Сучасні методи оцінки імунологічного стану організму , с-ми гемостазу. 1) Автокоагуляційні тести передб. хронометричну або структурно -хронометричну оцінку процесу зсідання крові, його окремих етапів, активність прокоагулянтів, або їх інгібіторів. Для вик.цих тестів- візуальні спостереження (час кровотечі, час зсідання крові) або застосовують тромбоеластографію- дає змогу дослідити еластичність кров’яного згустка і простежити за фазами зсідання крові. Беруть кров з вени, поміщають у кювету, що оберт. Навколо своєї осі. Результати залежать від еластичності тромбу, що утворився. Основні показникик тромбоеластограми R,K,MA. R-прихований період зсідання, K-час утв. згустка ,MA-максимальна амплітуда, хар.найбільшу щільність згустка, R+K- константа коагуляції, загальна тривалість процесу зсідання крові. 2)Функціональні тести-оцінка активності факторів зсідання крові, фібринолізу і калікреїн-кінінової с-ми. 3)Імунохімічні та радіоімунохімічні методи-кількісна оцінка вмісту в плазмі тромбоцитарних компонентів(бета-тромбоглобуліну, мітогенного фактора тощо), плазмових факторів зсідання і фібринолізу, компонентів калікреїн-кінінової с-ми, складових ч-н гемокоагулюючих комплексів(антигенні маркери фактора Віллебранда).Основні методи досл. судинно-тромбоцитарного гемостазу-методи визначення резистентності судин-проба щипка, утворення синців, геморагій в місцях ін’єкцій, проба з джутом Кончаловського-Румпеля-Леде; класична проба Дюке з проколом пальця або вуха на глибину 3,5-4,0 мм. Визначення часу кровотечі; підрахунок тромбоцитів у периферичній крові ; дослідження розмірів тромбоцитів у мазку крові, норма- 1,5-3 мкм.; електронно-мікроскопічне дослідження тромбоцитів; ретракція кров’яного згустка; визначення тривалості життя тромбоцитів в циркуляції за доп. реактивного хрому; визначення антитромбоцитарних антитілдля дифдіагностики тромбоцитопенії. Дослідження коагуляційного гемостазу: визначення тромбінового часу плазми або крові; кількісне визначення фібриногену в плазмі; визначення внутр.стабілізуючого фактора 12. Методи визн.внутр.механ.зсідання крові 1)Визн.часу зсідання крові 2)Визн.часу рекальцифікації плазми 3)Автокоагуляційний тест 4)Тест генерації тромбопластину 5)Тест длявизн.активованого парціального тромбопластинового часу
