Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Відповідно до положень ст. 2 ДФЄС компетенція ЄС поділяється на три основні категорії - виняткова, спільна та доповнюючи



Найширші повноваження Союзу і, відповідно, найбільш значні обмеження суверенних прав держав-членів властиві винятковій компетенції ЄС. У рамках цієї категорії компетенції національні органи влади повністю позбавлені права ухвалювати рішення, якщо тільки вони спеціально не уповноважені на це Єв­ропейським Союзом або не діють на виконання прийнятих ним правових актів (п. 1 ст. 2 Договору про функціонування ЄС).

Кількість сфер виняткової компетенції Союзу відносно невелика — п'ять (ст. З Договору про функціонування ЄС). До них належать:

• встановлення мита загального митного тарифу й інші питання «митного союзу» в рамках ЄС;

• встановлення правил конкуренції, необхідних для функціонування єдиного внутрішнього ринку ЄС (заборона узгоджених дій підприємств, що порушують конкуренцію, зловживання домінуючим становищем, правила надання державної допомоги підприємствам у ЄС та ін.);

• грошова політика відносно держав-членів, що перейшли на євро;

• визначення квот на рибальство й інші питання збереження морських біологічних ресурсів у рамках спільної політики з питань рибальства як особливого напряму спільної сільськогосподарської політики ЄС;

• спільна торговельна (зовнішньоторговельна) політика,

• включаючи встановлення антидемпінгових мит й інших захисних заходів відносно продукції з третіх країн.

До виняткової компетенції ЄС також належить укладення міжнародних угод з питань, що випливають із реалізації його внутрішньополітичної компетенції (так звана доктрина «паралелізму» внутрішньої та зовнішньої компетенції ЄС, сформульована ще в 1970-х рр. Судом Європейських Співтовариств).

Переважна більшість питань, підвідомчих ЄС, утворюють його сумісну ком­петенцію з державами-членами. З цих питань останні не позбавляються мож­ливості приймати власні правові акти і вживати інших заходів на національному рівні. Проте ці заходи повинні відповідати законодавству, виданому інститутами Союзу, яке у випадку суперечності має пріоритет.

Здійснення Союзом сумісної компетенції підкоряється принципу субсидіарності, відповідно до якого він не повинен втручатися в проблеми, здатні ефек­тивно вирішуватися в рамках окремих держав-членів. Навпаки, якщо конкретна проблема має транснаціональні масштаби, то Союз не тільки може, але й по­винен зробити необхідні кроки. Хоча терміни «виняткова» і «сумісна» стосовно компетенції Союзу вживалися в його «старих» установчих документах (наприк­лад, ст.ст. 5 і 133 Договору про ЄС), визначення даних термінів вони не містили.

Спільні для Союзу та держав-членів повноваження стосуються таких головних сфер:

(a) внутрішній ринок;

(b) соціальна політика в аспектах, визначених у цьому Договорі;

(c) економічна, соціальна та територіальна єдність;

(сі) сільське господарство та рибальство, за винятком збереження морських біо­логічних ресурсів;

(е) довкілля;

(і) захист прав споживачів;

(§) транспорт;

(И) транс'європейські мережі;

(і) енергетика;

(І) простір свободи, безпеки та справедливості;

(к) спільні проблеми безпеки у сфері охорони здоров'я в аспектах, визначених у цьому Договорі.

Своєрідною протилежністю винятковій компетенції Союзу є категорія його компетенції, що названа «компетенцією проводити діяльність, спрямовану на підтримку, координацію або доповнення діяльності держав-членів (п. 5 ст. 2 До­говору про функціонування ЄС)», або, більш стисло, «підтримуюча, координуюча або доповнююча діяльність» ЄС. Це ті сфери суспільного життя, у яких Союз не повинен прагнути провадити уніфіка­цію або гармонізацію національного права, але може координувати діяльність держав-членів або допомагати їм.

Союз має повноваження вживати дій для підтримки, координації та доповнення дій держав-членів. Сферами таких дій на європейському рівні є:

(a) охорона та зміцнення здоров'я людини;

(b) промисловість;

(c) культура;

(сі) туризм;

(е) освіта, професійне навчання, молодь та спорт;

(і) цивільний захист;

адміністративне співробітництво.

Як особливі категорії компетенції, у проекті конституції були вказані коор­динація Союзом економічної політики і політики зайнятості держав-членів, спільна зовнішня політика і політика безпеки (спеціальна компетенція). Кажучи про розширення компе­тенції Європейського Союзу, йдеться про такі нові сфери, як космос (європейська космічна політика) і спорт. Проект конституції також розширював коло завдань Союзу в деяких інших, уже здійснюваних ним видах діяльності: захист населення від катастроф (цивільний захист), енергетика, туризм та ін.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.