Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Зі спеціальними висновками



1 ) ТТЛ з відкритим колектором.

2 ) ТТЛ з Z - станом.

3 ) ТТЛШ .

4 ) Оптоелектронні ІМС .

1 ) ТТЛ з відкритим колектором. Наступна схема отримала свою назву за рахунок

того , що колектор вихідного транзистора не підключений ні до однієї точки схеми . Тому

для забезпечення працездатності між виходом і плюсом ІП необхідно підключити

зовнішнє навісне опір ( дивіться малюнки 187 , 188).

ТТЛ з відкритим колектором застосовується для підключення елементів індикації ( Мініа -

Це і є Z- станом схеми .

3)ТТЛШ

До одного з недоліків ТТЛ можна віднести порівняно невисоку швидкодію . це

 

Маркування оптронов .

Розшифровується маркування так :

1 група - матеріал напівпровідника . Буква «А» означає арсенід галію .

2 група . Буква «О» означає , що ми маємо справу з Оптрон.

Тип оптрона по виду фотоприймача . «Д» - діодний оптрон , «У» - тиристорний .

4 група - група з електричним параметрам.

5 група - модифікація приладу в четвертій групі.

Принцип дії .

При подачі на вхід логічного нуля струм через світлодіод не протікає , світлодіод не світить -ся , і через фотодіод буде протікати дуже маленький темновой струм, якого не досить для відмикання транзистора VT1 ( дивіться малюнок 198).

При подачі на вхід логічного одиниці світлодіод запалюється , і через фотодіод буде про-тека достатньо великий світловий зворотний струм , який відкриває транзистор VT1. Залишилося частина схеми працює як базовий елемент ТТЛ.

Логічні елементи на польових транзисторах МОП- структури

1 ) Ключі на МОП- транзисторах .

2 ) Комплементарна МОП - пара ( КМОП ) .

3 ) Реалізація функції І -НЕ в КМОП - логіці.

4 ) Реалізація функції АБО -НЕ в КМОП - логіці.

 

1 ) Ключі на МОП- транзисторах .

Недоліком даних ключів є наявність резисторів , які займають у підкладці значно більше місця , ніж транзистор. Тому найбільш широко застосовуються ІМС , у яких замість резистора також застосовується МОП - транзистор , але з каналом іншого типу провідності . Такі взаємодоповнюючі структури отримали назву МОП - пар.

2 ) Комплементарна МОП - пара ( КМОП ) .

Якщо на затвор подати сигнал логічного нуля , то в транзисторі VT2 ( c каналом « n » типу провідності ) канал буде відсутня , а в транзисторі VT1 з каналом « p » типу канал буде индуцирован , т. к. на затворі щодо витоку буде діяти негативне напруги- ня . Через цей канал вихід Y з'єднується з плюсом ІП , і на виході буде високий рівень логічної одиниці.

При подачі на вхід логічного одиниці канал в транзисторі VT1 зникає , а в VT2 канал ін- дуціруется і через цей канал з'єднується з нульовим потенціалом загального проводу , отже, на виході буде логічний нуль .

Переваги комплементарної МОП - пари - відсутність резисторів , що дозволяє підвищити ступінь інтеграції; дуже мале споживання струму від ІП , т. к. між плюсом і мінусом ІП завжди виявляється транзистор , у якого немає каналу.

Недолік комплементарної МОП - пари: низька швидкодія .

3) Реалізація функції І -НЕ в КМОП - логіці.

Якщо хоча б на одному з входів є сигнал логічного нуля , у відповідному транзисторів з каналом p - типу - VT1 або VT2 - буде индуцирован канал , через який вихід Y з'єднується з плюсом ІП , і на виході буде логічна одиниця . При подачі на обидва входи логічних одиниць у VT1 і в VT2 канали зникають , а в транзисторах VT3 і VT4 канали інду - ціруются , і через ці канали вихід Y з'єднується із загальним проводом , отже , на ви - ході буде логічний нуль .

4 ) Реалізація функції АБО -НЕ в КМОП - логіці.

Якщо на обидва входи подані нулі , то в транзисторах VT1 і VT4 з каналами n - типу канали від - сутні , а в VT2 і VT3 канали індукуються , і через них вихід Y пов'язаний з плюсом ІП , отже , на виході логічна одиниця .

Якщо хоча б на один з входів подати логічну одиницю , то у відповідному транзит- сторі p - типу канал зникає , і вихід Y відключається від плюса ІП , а у відповідному транзисторів з каналом n - типу канал індукується , і через нього вихід Y з'єднується із загальним про- водом , отже , на виході буде логічний нуль .

Емітерний- зв'язкова логіка

1 ) Реалізація функцій АБО та АБО -НЕ в емітерний- зв'язковий логіці ( ЕСЛ ) .

2 ) Джерело опорної напруги.

3 ) Базовий елемент ЕСЛ серії К500 .

1 ) Реалізація функцій АБО та АБО -НЕ в емітерний- зв'язковий логіці ( ЕСЛ ) . ЕСЛ є самою швидкодіючої з усіх типів логіки. Це пояснюється тим , що транзистори в ЕСЛ працюють в лінійному режимі , не переходячи в режим насичення або відсікти -ки . Основою ЕСЛ є диференційний емітерний каскад , зображений на малюнку 209 .

Особливість ЕСЛ : різниця рівнів логічної одиниці і нуля дуже мала , отже , завадостійкість погана . Щоб підвищити завадостійкість , в ЕСЛ використовується схе - ма , при якій в ланцюзі колектора - з'єднання з загальним проводом , а в ланцюг емітера подає -ся мінус напруги ІП. Це призводить до того , що всі рівні напруги негативні і ЕСЛ погано узгоджуються з іншими типами логіки.

Розглянемо наступну схему ( дивіться малюнок 210 ) , в якій U0 ≈ -1,6 В; U1 ≈ -0,8 В; Uоп

≈ -1,2 В.

У даній схемі роль генератора стабільного струму ( ГСТ ) виконує джерело стабілізувати - ванного напруги U = -5,2 В разом з послідовно включеним резистором R3 доста - точно великого номіналу .

При подачі на обидва входи логічного нуля опорна напруга виявляється більш поклади- тільних , ніж на базах транзисторів VT1 і VT2 , отже , транзистор VT3 відкритий більшою мірою , ніж VT1 і VT2. Значить , струм через R2 буде більше , ніж через R1 , і напругу на Y2 (логічний нуль ) буде більш негативним , ніж на виході Y (логічна оди- ница ) .

Якщо хоч на один з входів подати логічну одиницю , то напруга на базі відповідними- ющего транзистора стає більш позитивним , ніж опорне . Цей транзистор ( VT1 або VT2 ) відкривається більшою мірою , ніж VT3. Струм через R1 буде більше , ніж через R2. Напруга на виході Y буде більш негативним , тобто логічним нулем , а напруга на виході Y2 , більш позитивним , тобто логічною одиницею .

Висновок: ЕСЛ реалізує функцію АБО -НЕ по виходу Y і ​​функцію АБО по виходу Y2 .

2 ) Джерело опорної напруги.

Джерело опорного напруги зібраний на транзисторі VT4. Схема ця являє собою емітерний повторювач . Дільник , що складається з резисторів R5 , R6 і діодів VD1 і VD2 , забезпечує постійну напругу на базі транзистора , а отже , струм через транзит- стор також буде постійним і падіння напруги на резистори R4 буде постійним . Ця напруга і подається на базу транзістораVT3 як опорне . Діоди VD1 , VD2 призначені для температурної стабілізації роботи схеми .

3 ) Базовий елемент ЕСЛ серії К500 .

Недоліком розглянутої вище схеми є малий коефіцієнт розгалуження по ви - ходу. Для збільшення його на виході схеми включають емітерний повторювачі . В результаті ми отримали базовий елемент ЕСЛ .

 

Аналогові електронні пристрої Класифікація і основні технічні показники підсилювачів

1 ) Класифікація підсилювачів .

2 ) Основні технічні показники підсилювачів .

3 ) Характеристики підсилювачів .

1 ) Класифікація підсилювачів .

Пристрій, призначений для посилення електричних сигналів , називається електронним підсилювачем.

Основною класифікацією підсилювачів є класифікація за діапазоном підсилюються частот .

1 . Підсилювачі низької частоти ( УНЧ) - діапазон підсилюються частот від 10Гц до 100кГц .

2 . Підсилювачі високої частоти ( УВЧ) - діапазон підсилюються частот від 100кГц до 100М- Гц.

3 . Підсилювачі постійного струму (ППС ) . Вони можуть посилювати постійний струм. Діапазон підсилюються частот від 0Гц до 100кГц .

4 . Імпульсні підсилювачі ( ІУ ) - широкосмугові імпульсні - і видеоусилители . Ча- стотний діапазон підсилюються частот від 1кГц до 100кГц .

5 . Виборчі , або резонансні підсилювачі - це підсилювачі , що працюють у вузькому діапазоні частот.

 

2 ) Основні технічні показники підсилювачів .

1 . Коефіцієнт посилення .

Якщо коефіцієнт посилення недостатній, застосовуються багатокаскадні підсилювачі .

У багатокаскадних підсилювачах загальний коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнта - ентов підсилення кожного каскаду .

2 . Вхідний і вихідний опір . Еквівалентну схему підсилювача можна предста - вити такий спосіб.

Завдання передачі максимальної енергії від джерела сигналу на вхід підсилювача , а також з виходу підсилювача на навантаження називається узгодженням. Для оптимального узгодження вхідний опір підсилювача має бути якомога більше , тобто значно більше внутрішнього опору джерела сигналу , а вихідний опір значно мен-ше опору навантаження . Питання узгодження виникають і в багатокаскадних підсилите - лях . Якщо два підсилювальних каскаду не узгоджені між собою по вхідному і вихідному опору , то між ними ставиться емітерний повторювач , що має дуже великий вхідний і мале вихідний опір.

3 . Вихідна потужність і ККД підсилювача. Вихідна потужність може бути визначена за формулою:

Значно збільшити вихідну потужність підсилювача не можна , оскільки при великому вихідному напрузі з'являються спотворення підсилюється сигналу за рахунок нелінійності характери- стик підсилюючих елементів . Тому вноситься поняття номінальної вихідної потужності. Це найбільша вихідна потужність , при якій сигнал не спотворюється .

ККД підсилювача можна визначити за такою формулою:

4 . Рівень власних шумів складається з наступних складових:

• Теплові шуми при нагріванні опорів , ємностей.

• Шуми підсилюючих елементів .

• Шум за рахунок пульсацій джерела живлення.

5 . Діапазон підсилюються частот (смуга пропускання підсилювача). Це смуга частот , у якій вихідна напруга зменшується не більше ніж до 0,7 своєї максимальної величини.

6 . Спотворення підсилювача виникають за рахунок нелінійності характеристик транзисторів. Спотворення відбуваються за рахунок появи в спектрі сигналу вищих гармонійних со-

 

складових , і характеризується коефіцієнтом нелінійних спотворень (або коефіцієнт гармонік ) .

3 ) Характеристики підсилювачів .

1 . Амплітудна характеристика - це залежність амплітуди вихідного сигналу від ам- амплітуди вхідного сигналу ( дивіться малюнок 216). U вих = f (Uвх ) .

2 . Динамічний діапазон:

3 . Амплітудно- частотна характеристика ( АЧХ ) являє собою залежність амплітуди вихідного сигналу від частоти при постійній амплітуді вхідного сигналу.

Uвх = f (F) при Uвх = Const .

Часто АЧХ представляють у вигляді залежності Кn =f (F) при Uвх =Const

4 . Залежність коефіцієнта підсилення від частоти характеризується коефіцієнтом ча- стотних спотворень. Коефіцієнт частотних спотворень для низьких частот визначаються-ється співвідношенням :

Коефіцієнт частотних спотворень для високих частот визначається співвідношенням :

5 . У радіотехніці часто застосовують нормовані АЧХ. Нормована АЧХ перед-ставлять собою таку залежність:

6 . Фазова характеристика - це залежність різниці фаз між вхідними та вихідними сигналами від частоти. φ = f ( F).

Харчування ланцюзі бази транзисторів і температурні стабілізація робочої точки

1) Харчування ланцюзі бази транзистора за схемою з фіксованим струмом бази.

2 ) Харчування ланцюзі бази транзистора за схемою з фіксованою напругою бази.

3 ) Температурна стабілізація ( термостабилизация ) робочої точки за допомогою терморезистора і напівпровідникового діода.

4 ) Термостабілізація робочої точки за допомогою негативного зворотного зв'язку (ООС) по постійній напрузі .

5 ) Термостабілізація робочої точки за допомогою ООС по постійному то -ку .

1) Харчування ланцюзі бази транзистора за схемою з фіксованим струмом бази. У практичних схемах включення з ОЕ і ОК джерело живлення бази Eб не застосовується , а ланцюг бази харчується від колекторного напруги Eк за допомогою додаткових елементів схе - ми . Найбільш простою є схема живлення ланцюзі бази з « фіксованим струмом бази» ( дивіться малюнок 221).

 

У даній схемі базова ланцюг являє собою дільник напруги ( дивіться малюнок 222 ) , що складається з Rб і опору емітерного переходу транзистора VT1 R е .

Струм бази Iб0 , що відповідає обраному положенню робочої точки , буде протікати че- рез емітерний перехід , створюючи на ньому падіння напруги Uбе , яке і є використан- вача функції джерела Eб . З другого закону Кірхгофа отримуємо :

ЄК = URб + Uбе ; ЄК = Rб ∙ Iб0 .

У символі « Iб0 » нуль відповідає робочій точці.

Недолік даної схеми : не може працювати в широкому діапазоні температур , т. к. опір емітерного переходу R е дуже сильно залежить від температури. Трохи краще працюе схема з фіксованою напругою бази.

2 ) Харчування ланцюзі бази транзистора за схемою з фіксованою напругою бази.

У даній схемі дільник напруги складається з резистора Rб `і Rб `` , включеного паралельно опору емітерного переходу R е .

Напруга Uбе знаходиться з вхідної характеристики транзистора по заданому току бази. Дана схема в діапазоні температур працює краще , ніж схема з фіксованим струмом бази , проте для нормальної її роботи необхідна температурна стабілізація .

3 ) Температурна стабілізація ( термостабилизация ) робочої точки за допомогою терморезистора і напівпровідникового діода.

При нагріванні робоча точка зміщується по навантажувальної прямої , що призводить до збільшення колекторного струму Ік і зменшенню напруги Uке ( дивіться малюнок 225). Це рівносильний -но прочинення транзистора. Тому основним завданням температурної стабілізації яв-

 

ляется синхронна із збільшенням температури при закриванні емітерного переходу транзит- стору температурна стабілізація за допомогою терморезистора ( дивіться малюнок 226).

 

При нагріванні опір терморезистора зменшується , що призводить до загального змен - шенням опору включених в паралель резисторів Rб `` і Rt. За рахунок цього напруги- ня Uбе зменшуватиметься , емітерний перехід подзапіраться , і робоча точка зберігає своє положення на навантажувальної прямої .

Аналогічним чином відбувається термостабилизация робочої точки напівпровідниковим діодом ( дивіться малюнок 227).

При збільшенні температури опір діодів в зворотному включенні буде змен - шаться за рахунок термогенерации носіїв заряду в напівпровіднику . Загальний опір включених паралельно резистора Rб `` і діода VD1 буде зменшуватися , що призведе до зменшення напруги Uбе , транзистор подзапірается і робоча точка зберігає своє по- ложение .

Недоліком схем з терморезистором і напівпровідниковим діодом є те , що і термо- резистор , і напівпровідниковий діод повинні підбиратися за своїм температурним свій - ствам для кожного конкретного транзистора. Тому найбільш часто застосовують схеми температурні стабілізації негативним зворотним зв'язком (ООС) по постійному струму і напрузі .

4 ) Термостабілізація робочої точки за допомогою негативного зворотного зв'язку (ООС) по постійній напрузі .

Застосовується цей вид термостабілізації при харчуванні ланцюзі бази з фіксованим струмом ба- зи . У цьому випадку резистор Rб підключається не до плюса ІП , а до колектора транзистора. Користуючись рівняннями Кірхгофа , отримаємо :

Uке = URб + Uбе ;

Uбе ↓ = Uке ↓ - URб так як URб = Const ;

При збільшенні температури напруга Uке зменшується. Це зменшення напруги че- рез ланцюг зворотного зв'язку (ОС) , що складається з Rб , передається на базу транзистора. Напруга Uбе зменшується. Емітерний перехід подзапірается , і робоча точка зберігає своє поло-ються .

 

5 ) Термостабілізація робочої точки за допомогою ООС по постійному то -ку .

Термостабілізація робочої точки за допомогою ООС по постійному струму застосовується при харчуванні ланцюзі бази за схемою з « фіксованим напругою бази». При зростанні температури збільшується струм колектора транзистора Ік , отже , і струм емітера Iе . За рахунок цього URбе буде зменшуватися.

Uбе ↑ = URб `` - URе ↑ так як URб `` = Const ;

Емітерний перехід подзапірается , і робоча точка (РТ ) зберігає своє становище. Так як зміна напруги на R е повинно залежати тільки від зміни температури і не вимірюв- няться за законом змінної складової підсилюється сигналу , резистор R е шунтируется конденсатором великої ємності , через який буде протікати змінна складова , а через R е протікатиме постійна складова струму.

 

Величину ємності вибирають з умови

 

Зворотній зв'язок в підсилювачі

1) Види зворотного зв'язку.

2 ) Вплив ООС на основні показники підсилювача.

1) Види зворотного зв'язку. Зворотним зв'язком в підсилювачі ( в цілому ) або ж в окремо взя - тому каскаді називається такий зв'язок між входом і виходом , при якій частина енергії усі- ленного сигналу з виходу передається на вхід.

За способом свого виникнення зворотний зв'язок може бути внутрішньою , паразитної і іс - штучного .

Внутрішня ОС виникає за рахунок внутрішніх властивостей елементів схеми . Паразитна ОС мож-ника за рахунок паразитних ємностей і індуктивностей . Намагаються внутрішню паразитную зворотний зв'язок можливо сильніше зменшити .

Штучна ОС вводиться спеціально для поліпшення основних характеристик підсилювача. За ознакою петлевого посилення розрізняють позитивну ОС (ПОС ) і ООС. При ПОС сиг -нал на вхід підсилювача через ланцюг ОС надходить у фазі з вхідним сигналом. При ООС сиг -нал , проходячи ланцюг ОС , подаватиметься в протифазі з вхідним сигналом. У підсилювачах , в основному , застосовується ООС ; ПОС застосовується в генераторах .

Залежно від того , яким чином ланцюг ОС підключається до виходу підсилювача , розрізняють ОС по струму і по напрузі .

Залежно від того , яким чином ланцюг ОС підключається до виходу підсилювача , розрізняють паралельну і послідовну ОС підсилювача.

 

Паралельна ОС зображена на малюнку 231 , а послідовна - на малюнку 232 .

Оскільки в підсилювачах ланцюг ОС складається , в основному , з пасивних елементів , то β зазвичай менше 1 . Залежно від того , чи буде змінюватися β від частоти , розрізняють частотозавісі - мую і частотонезавісімую ОС.

2 ) Вплив ООС на основні показники підсилювача.

Розглянемо вплив ООС на роботу підсилювача на прикладі послідовної ОС по напруги- нию .

Величина ( 1 + β ∙ К) називається глибиною зворотного зв'язку.

Висновок: остання формула показує те , що ООС зменшує коефіцієнт посилення підсилю -теля .

Для позитивної ОС:

Крім того , що введення ООС зменшує коефіцієнт посилення підсилювача , всі інші технічні показники поліпшуються. Збільшується смуга пропускання , зменшуються нелінійних і частотні спотворення , дещо зростає вхідний опір .

Режими роботи підсилюючих елементів

1 ) Поняття про прохідний динамічної характеристиці.

2 ) Режим роботи класу А.

3 ) Режим роботи класу В.

4 ) Режим роботи класу АВ .

5 ) Режим роботи класу С.

6 ) Режим роботи класу D.

 

1 ) Поняття про прохідний динамічної характеристиці. Режими роботи підсилю -них елементів визначаються положенням робочої точки на прохідній динамічної характеристикою . Прохідний динамічною характеристикою називається залежність вихідного струму від вхідної напруги . Для транзистора , включеного за схемою з ОЕ , залежність бу - дет Ік = f ( Uбе ) . Прохідна динамічна характеристика може бути побудована за вхідний і вихідний характеристикам транзистора. Ік = f ( Uб ) .

 

2 ) Режим роботи класу А. У режимі роботи класу А робоча точка встановлюється на лінійній ділянці прохідний динамічної характеристики . Для цього між базою і емітте - ром транзистора за допомогою однієї з схем живлення ланцюга бази необхідно створити постійно -ную складову напруги , яка називається величиною напруги зсуву.

За відсутності змінної складової підсилюється сигналу робоча точка називається робочою точкою спокою.

Розглянемо малюнок 236 . До моменту часу t1 змінна складова вхідного сигналу відсутня , і під дією величини Eсм в колекторної ланцюга транзистора протікатиме постійна складова колекторного струму , яка називається струмом спокою .

Режим роботи класу А характеризується мінімальними нелінійними спотвореннями , т. к. підсилювальний елемент працює на лінійній ділянці характеристики .

Недоліком режиму класу А є низький ККД. η = (25 - 30 %).

Це пояснюється тим , що енергія від джерела живлення затрачається не тільки на посилення змінної складової , але і на створення постійної складової Iо , яка є марною і надалі відсіюється розділовим конденсатором.

Режим класу А застосовується , в основному , в попередніх каскадах посилення .

3 ) Режим роботи класу В. У режимі класу В робоча точка вибирається таким чином , щоб струм спокою дорівнював нулю ( дивіться малюнок 237).

Режим роботи класу В характеризується кутом відсічення Θ .

Кутом відсічення називається половина тієї частини періоду , за яку у вихідний ланцюзі протікатиме струм.

Для режиму класу В кут відсічення Θ = 90 °. Характеризується режим класу В високим ККД η = 60 ÷ 70 %. Недоліком режиму класу В є великі нелінійні спотворення. Применя -ється режим класу В у вихідних двотактних підсилювачах потужності.

 

4 ) Режим роботи класу АВ . Іноді положення точки спокою в режимі класу АВ вибирається на нижньому згині прохідний динамічної характеристики ( дивіться малюнок 238).

У цьому випадку буде мати місце струм спокою , але величина його буде значно менше , ніж в режимі класу А. Кут відсічення Θ в режимі класу АВ буде менше 90 °. Режим класу АВ має дещо менший ККД , ніж режим класу В ( η = 50 ÷ 60 %) і дещо менші нелінійні спотворення. Застосовується так само , як і режим класу В, в двотактних підсилювачах потужності.

 

5 ) Режим роботи класу С. Це режим , при якому величина Eсм має від'ємне значення ( дивіться малюнок 239).

Режим класу С характеризується максимальним ККД η = 80 % , а й найбільшими нелінійні -ми спотвореннями. Режим С в підсилювачах застосовується у вихідних каскадах потужних передат - чиков .

 

6 ) Режим роботи класу D. Режим роботи класу D - це ключовий режим роботи транзистора

Міжкаскадні зв'язку в підсилювачах

1) Види межкаскадних зв'язків.

2 ) Еквівалентна схема підсилювального каскаду з Резисторно - ємнісними зв'язками .

3 ) Аналіз еквівалентної схеми на низьких , середніх і високих частотах.

 

1) Види межкаскадних зв'язків. Для збільшення коефіцієнта посилення можуть застосовуватися багатокаскадні підсилювачі . У цьому випадку між каскадами , а також між входом підсилювача і джерелом сигналу або ж між виходом підсилювача і навантаженням можуть суще- ствовать наступні види межкаскадних зв'язків.

1 ) Резисторно - місткість зв'язок ( дивіться малюнок 240).

Резисторно - місткість зв'язок є найбільш широко поширеною в підсилювачах пере -менного напруги.

2 ) Трансформаторна зв'язок ( дивіться малюнок 241).

Трансформаторна зв'язок дозволяє здійснити оптимальне узгодження між каскадами шляхом підбору коефіцієнта трансформації трансформатора.

недоліки:

• Порівняно великі габарити і вага трансформаторів .

 

• Великі частотні спотворення , так як опору обмоток трансформатора залежать від частоти XL = ω ∙ L , тому трансформаторна зв'язок застосовується на низьких частотах і у вузькому діапазоні .

3 ) Гальванічна ( безпосередня ) зв'язок ( дивіться малюнок 242).

Гальванічна зв'язок застосовується в УПТ .

 

2 ) Еквівалентна схема підсилювального каскаду з Резисторно - ємнісними зв'язками .

Rб - це Rб ' і Rб " , включені паралельно , т. к. Rб ' через малий опір Eк можна вважати підключеним на корпус (загальний провід) .

де Свх.сл. - Це ємність наступного каскаду , а См - ємність монтажу.

 

3 ) Аналіз еквівалентної схеми на низьких , середніх і високих частотах. Проаналізуємо еквівалентну схему на низьких , середніх і високих частотах. На низьких ча- Стота ємнісний опір паралельно включених Cк і Cо матиме дуже велику величину і на роботу схеми впливати не буде. Се має велику величину , отже, ємнісний опір її буде дуже мало. Вже на низьких частотах ця ємність шунтирует опір R е і , значить , на низькій частоті схема підсилювального каскаду буде мати вигляд , зображений на малюнку 245 .

Розділові конденсатори включені послідовно . На НЧ опір їх буде ве - лико , що призводить до зменшення коефіцієнта посилення .

 

 

На середніх частотах опір розділових конденсаторів зменшується до такої ве - личини , що їх вплив можна не враховувати. А опір ємностей Ск і Co зменшують -ся не так на стільки , щоб надавати шунтуючі дію , і тому їх на середніх частотах їх також можна не враховувати , тому на середніх частотах еквівалентна схема буде мати вигляд , зображений на малюнку 246 . Так як на Ср.Ч ні бар'єрна ємність колекторного переходу Ск , ні Зі не роблять вплив на роботу підсилювача , то коефіцієнт підсилення на середніх частотах буде найбільшим.

На ВЧ розділові конденсатори мають дуже малий опір і , так як вони вклю - чени послідовно , вони не впливають на роботу схеми підсилювача , а ємності Ск і Co , включені в паралель , шунтируют колекторний перехід транзистора і вихід підсилю -теля своїм малим опором , що призводить до зменшення коефіцієнта посилення . Ек - еквівалентної схема підсилювача на високій частоті зображена на малюнку 247 .

На малюнку 248 показано , як впливає на коефіцієнт підсилення підсилювача зміна частоти .

K .

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.