Призначення процесу будь-якого виду як засобу забезпечення належної реалізації матеріальних норм українського права

Процесуальне право у структурі права посі­дає самостійне місце. Усі норми, які входять у систему процесуального права, мають певний зміст, єдність структури та спільне призначен­ня. Саме тому всім нормам, незважаючи на особливості їх змісту, різний ступінь деталіза­ції і розроблення процесуальних інститутів, притаманні схожі системні властивості, спіль­ність у специфіці їх функцій та завдань. Ці властивості характеризують сутність такого явища, як процесуальне право.

Якщо матеріальні норми призначені для без­посереднього регулювання виникнення, розвит­ку й припинення суспільних відносин, то про­цесуальні норми призначені для забезпечення реалізації матеріальних норм у разі виникнення різних відхилень від нормального розвитку су­спільних відносин та спрямовані на їх захист. У цьому аспекті варто наголосити, що саме процесуальні норми відіграють досить важли­ву роль у забезпеченні оптимальних умов правового регулювання, відображають основне навантаження нормативного способу укріп­лення законності, забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян. Без аналізу юри­дичного процесу, процесуальних норм і право­відносин, без дослідження функцій, завдань та мети процесуального права в цілому немож­ливо об’єктивно оцінити реальний стан ме­ханізму правового регулювання, оскільки в сучасному суспільстві, де найважливішими цінностями визнаються права і свободи люди­ни, саме процесуальне право виступає гарантом захисту її прав та свобод.

За загальним правилом, самостійність про­цесуального права обумовлюється притаманними йому структурними ознаками процесуального права. До них поряд із предметом та особливостями методів правового регулювання вчені відносять функції даної системи пра­вових норм, а також цілі та завдання процесуального права.

На сьогодні саме соціальне призначення права, його місце і роль у системі соціального нормативного регулювання відображається в його функціях - основних напрямках впливу права на суспільні відносини. Таке визначення підтримується більшістю сучасних правознавців. Тим самим можна стверджувати, що реалізація функцій права - це процес втілення у життя соціального призначення права, яке створено передусім для того, щоб діяти, впливати, здійснювати цілесп­рямований вплив на суспільні відносини.

Свого часу П. А. Чумак наголошував, що процесуальне право має головним чином охо­ронне призначення. А. В. Малько та­кож вказує, що юридичний процес виконує обмежуючу функцію, виконує правозахисну роль. Поряд із цим учений вважає, що проце­суальне право є обмежуючим правом, оскільки його завдання полягає у впорядкуванні забез­печувальних заходів, встановленні законних меж засобу впливу - державного примусу - при вирішенні юридичних справ. Обмежуюча природа процесуального регулювання дозво­ляє охороняти та захищати вищу цінність у суспільстві - права, свободи та інтереси лю­дини .

Однією з найважливіших функцій процесуального права виступає регулятивна функція, яка здійснюється шляхом владного впливу на поведінку учасників процесуальних правовідносин. До найбільш характерних елементів здійснення регулятивної функції процесуального права відносять 1) визначення на основі процесуально-правових норм правосуб’єктності учасників процесу; 2) закріплення сукупності процесуальних прав та обов’язків, гарантій їх здійснення учасниками процесу; 3) визначення компетенції уповноважених органів та компетенції (повноважень) посадових осіб; 4) визначення юридичних фактів, спрямованих на виникнення, зміну та припинення процесуальних правовідносин; 5) закріплення системи правових гарантій прав та свобод учасників процесу (принципів процесуального права); 6) встановлення конкретного правового зв’язку між суб’єктами процесу (регулятивні правовідносини); 7) визначення оптимального типу правового регулювання (диспозитивного, імперативного) відповідно до процесу і до окремих видів процесуальних правовідносин у цілому; 8) встановлення певних юрисдикційно-процедурних засобів, способів, форм здійснення процесуальної діяльності .

Розглянуті функції процесуального права належить до групи так званих спеціально- юридичних функцій. Поряд із цією групою функцій у теорії права прийнято виділяти і загальносоціальні функції права, притаманні як праву, так і іншим нормативним регуляторам суспільних відносин - іншим системам соціальних норм. Таким чином, завдання процесуального права полягають у тому, щоб забезпечити правовими засобами реалізацію завдань та функцій процесуальної діяльності

Поиск по сайту: