Схема залягання підземних вод. Схема залягання підземних вод

Схема залягання підземних вод

У водопроникних шарах, що знаходяться між водонепроникними шарами, залягають міжпластові води. В залежності від умов взаєморозташування водопроникних і водонепроникних шарів міжпластові води можуть мати вільну поверхню, обумовлену дією сили ваги, або цілком заповнювати простір між двома водопроникними шарами. У першому випадку міжпластові води будуть безнапірними, у другому - напірними. Напірні міжпластові води називаються артезіанськими водами.

Поверхневі підземні води залягають безпосередньо біля поверхні землі.

ППВ не мають водоупорного ложа і як би підвішені в порах ґрунти. Це “підвішування” поверхневих підземних вод відбувається внаслідок капілярних явищ у порах ґрунту. У випадку надмірного розпушення і здрібнювання ґрунту частина капілярної ґрунтової води може переходити у фізично зв'язану воду.

Характерними властивостями поверхневих підземних вод є їхній сезонний характер, різкі сезонні коливання температури і наявність мікроорганізмів і органічних речовин.

Мікроорганізми, що містяться в ґрунтових водах, часто виявляються корисними, тому що вони знищують хвороботворні бактерії.

Потужність верховодки незначна і рідко перевищує 1,0-2,0 м. Води по більшій частині містять органічні сполуки і практично малопридатні для використання в господарсько-виробничих цілях.

Додатковими чинниками утворення верховодки служать витоки води з водопроводів, поливи городів, парків, вулиць, внаслідок чого верховодка отримує більш стійкий характер.

Верховодка нерідко створює труднощі при проведенні інженерної діяльності, тому що наявність або можливість утворення її не завжди враховується належною мірою. Тому часто виникають несподівані затоплення котлованів, підтоплення фундаментів і підвалів будинків, а в деяких випадках - і загальне заболочування місцевості, руйнування будинків і споруд.

Ґрунтові води

Ґрунтовими водами називаються підземні води постійно існуючого водоносного обрію, розташованого на першому витриманому водоупорному шарі. Вони мають вільну поверхню, що називаються дзеркалом або рівнем ґрунтових вод, і водоупорне ложе.

Обрій ґрунтових вод - перший від поверхні землі постійний у часі, регіонально витриманий водоносний обрій, що має єдину (або загальну) гідравлічну поверхню, тиск який, як правило, дорівнює атмосферному. За умовами свого залягання ці води можуть утворювати потоки й озера або басейни.

Знання режиму ґрунтових вод має велике значення для будівництва.

Так, наприклад, дослідження будівельного майданчика можуть бути зроблені в посушливий сезон, і ґрунтові води будуть виявлені на значній глибині.

Для судження про умови залягання ґрунтових вод будують карти гідроізогіпс - ліній, що з'єднують крапки дзеркала ґрунтових вод, що лежать на одному рівні.

Гідроізогіпси -це лінії, що сполучають точки дзеркала грунтових вод, що лежать на одному рівні. Зображення гидроізогіпсів в плані є картою гидроізогіпсів.

Міжпластові води

Міжпластовиминазиваються підземні води, що залягають між двома водонепроникними прошарками.

За умовами залягання ці води можуть бути безнапірними і напірними - в останньому випадку вони називаються артезіанськими.

Поиск по сайту: