Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ



Робота повинна бути оформлена відповідно до ГОСТ 7.32-91, а дані таблиць і графіків повинні бути опрацьовані за допомогою пакету програм Microsoft Office.

Літературне оформлення курсової роботи. Робота виконується (пишеться чітким почерком або друкується) на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), через півтора інтервали. Текст набирається шрифтом Times New Roman 14, між рядками інтервал - 1,5 (30 рядків на сторінку). Поля таких розмірів: ліве 30 мм, праве - 10мм, верхнє і нижнє – 20мм. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Титульний аркуш – перша сторінка курсової роботи. Його включають до загальної нумерації сторінок, проте не нумерують. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Кожен розділ слід починати з нової сторінки, відстань між підрозділами, між заголовком і текстом має становити 1 рядок. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, рисунків, таблиць подається арабськими цифрами, додатків – великими українськими літерами. Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не мають порядкового номера у змісті роботи. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені структурні одиниці курсової (дипломної) роботи, нумерують звичайним способом.
Після номера розділу, наприклад, РОЗДІЛ 2, крапку не ставлять, а з нового рядка друкують заголовок розділу. Якщо вказується номер підрозділу, то ставиться крапка і далі йде його назва: 2.3. Назва.


Таблиці, рисунки (ілюстрації) подаються безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці: Рис. 2.3 або Таблиця 1.2, що означає третій рисунок другого розділу або друга таблиця першого розділу. Позначка Таблиця 1.2 ставиться у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці, який розміщується над таблицею. Позначка Рис. 1.2, назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Заголовки граф в таблиці слід починати з великої літери, підзаголовки – із малих, якщо вони є продовженням заголовків, та з великих, якщо вони є окремими реченнями. При переносі частини таблиці на інший аркуш слово “Таблиця”, номер її і назву вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2.”

Порядок обчислювань: основна формула – підстановка числових даних без їхнього будь-якого перетворювання в послідовності позначень у формулі – остаточний результат із позначенням розмірності. Великі і малі букви, надрядкові та підрядкові індекси у формулах повинні позначатися чітко.
Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка з відступом зверху і знизу не менш одного рядка. Номер формули ставиться на її рівні в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку і складається з номера розділу та порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.2) – друга формула третього розділу. Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою без абзацного відступу в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. У формулах та рівняннях латинські літери друкуються курсивом, крім математичних функцій: sin, cos, lg, exp, tg, min тощо.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток Б». Кожний додаток розміщується з нової сторінки посередині рядка. Таблиці та рисунки додатків нумеруються послідовно у кожному додатку окремо, при цьому першою є літера позначення додатку, наприклад: Таблиця Б.2 – друга таблиця додатку Б.

Виконувати схеми і рисунки дозволяється тільки чорнилом, пастою або тушшю чорного кольору. Копії плакатів та ілюстрації (далі – рисунки) розміщують безпосередньо після тексту по центру аркуша, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Рисунки слід розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повороту аркуша з текстом. Якщо таке розміщення неможливе, то рисунок розміщують так, щоб для його розглядання треба було повернути аркуш за годинниковою стрілкою на 90о. Рисунки обов’язково нумерують за розділами та дають назву (наприклад: «Рисунок 1.1 – Структурна схема системи передачі»). Номер та назва розміщуються внизу рисунка по центру. Рисунки, діаграми і графіки – можуть також створюватись в будь-якому графічному редакторі, який позволяє створювати графічні файли у форматах: PCX, TIFF, GIF, BMP, JPEG. Припускається також використовувать у якості рисунків діаграм та графіків як об’єктів Microsoft Excel та Microsoft Word. Рисунки обов’язково повинні бути згрупованими з підрисуночним надписом. Усі надписи, які зустрічаються у рисунках, виконуються шрифтом Times New Roman і повинні відповідати вимогам, які пред’являються до начертання змінних, індексів і функцій за текстом і в формулах. Підпису рисунка присвоюється стиль «ПІДПИСИ РИСУНКІВ» (шрифт – Times New Roman 12 пт., курсив).

Список використаних джерел оформляється відповідно ДСТУ. Спочатку в ньому вказуються нормативно-правові акти, що використовувалися при написанні роботи. При цьому нормативно-правові акти вказуються у порядку убування їх юридичної сили. Після нормативно-правових актів у списку літератури вказуються підручники, монографії, а також статистичні збірники. Усі вони розташовуються в алфавітному порядку. Після підручників та монографії у списку літератури вказуються матеріали періодичної преси (статті в журналах, газетах, які оформляються за алфавітом). Обов'язковим для оформлення списку літератури є вказівка автора, назви книги (статті), під редакцією кого, був випущений підручник (монографія), місто видання, назва видавництва, загальна кількість сторінок у підручнику (для статей - зазначення сторінок на яких була опублікована стаття).

 

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ.

Курсовою роботою закінчується вивчення дисципліни ,,Електроніка, мікросхемотехніка та мікропроцесорні пристрої ”.

Працюючи над курсовою роботою, курсанти розв’язують творчі задачі й оформляють конструкторські документи: пояснювальну записку та креслення схем і графіків формату А4.

Основна роль при цьому відводиться самостійній роботі курсантів. Як всяка творча праця, робота над курсовим завданням потребує цілеспрямованості та наполегливості. Епізодична робота неефективна,оскільки кожного разу необхідний деякий час на те , щоб згадати попередні розв’язки, звикнутись із символами, термінологією та категоріями електроніки, відновити в пам’яті прийняті рішення, задуми та плани.

Працюючи над курсовою роботою, не слід покладатися на пам’ять, оскільки проектування пов’язане із засвоєнням та опрацюванням значного обсягу інформації з багатьох джерел. Тому в роботі необхідні відомості і числові данні для кожного розділу необхідно записувати на окремих сторінках зошита для підготовки курсової роботи, вказуючи використані джерела.

Для підготовки курсової роботи складається календарний план підготовки, де щотижня керівник курсової роботи відмічає етапи виконання роботи у відсотках. За тиждень до визначеного строку захисту курсової роботи, курсант повинен здати основний макет курсової роботи на перевірку викладачу (керівнику курсової роботи). За 2-3 дні до захисту получити зауваження і виправити їх.

Захищаючи курсову роботу , курсант повинен за 4-5 хвилин зробити доповідь, яка має бути лаконічною, стислою по суті роботи, виділивши найважливіші та принципові рішення і відповісти на запитання комісії. Рішення про оцінку приймають з урахуванням:

- актуальності і якості роботи;

- ступеня самостійності;

- відповідності змісту роботи темі;

- об’єму та якості опрацьованих джерел;

- опрацювання зауважень керівника;

- дотримання графіку виконання курсової роботи;

- рівня захисту.

Оцінка курсової роботи

Вища оцінка «відмінно» ставиться за всебічну і глибоку розробку теми на основі широкого кола джерел інформації; якщо виявлено критичне відношення до використаного матеріалу, самостійність суджень, правильні розрахунки і висновки і немає істотних недоліків у стилі викладу.

Оцінка «добре» ставиться при порушенні одного з вищевикладених вимог, наприклад, у випадку помилок у розрахунках, висновках, але за умови досить повної, глибокої і самостійної розробки теми, а також дотримання всіх інших вимог (глибина, широта інформації тощо).

Оцінка «задовільно»ставиться за роботу, текст і цифрові дані якої свідчать про те, що студент сумлінно ознайомився і проробив основні джерела, без залучення яких робота взагалі не могла б бути виконана (підручники, конспекти лекцій, статистичні дані) і зміст теми, хоча і по обмежених джерелах, розкрито, в основному, правильно.

При відсутності в роботі логіки викладу матеріалу, при обмеженості аналізованої статистичної інформації й арсеналу використаних для аналізу статистичних методів, при наявності значної кількості орфографічних і арифметичних помилок, а також при недотриманні правил оформлення роботи вона оцінюється «незадовільно» і повертається на доопрацювання.

Курсант, який не подав курсову роботу в призначений термін, допускається до захисту тільки в терміни, визначенні для ліквідації заборгованості. У випадку одержання незадовільної оцінки або виконання роботи не за своїм варіантом повторний захист дозволяється після доопрацювання або виконання нової курсової роботи

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.