Характеристики підсилювачів

Підсилювачі

Пристрої, призначені для підсилення електричних сигналів мають назву підсилювачі.

Процес підсилення є один з випадків процесу керування енергією і, в принципі полягає в тому, що надійшовший на вхід підсилювача від керуючого джерела електричної енергії слабкий сигнал керує більш сильним сигналом на його виході.

Вхідний сигнал не є джерелом енергії вихідного сигналу. Енергія вихідного сигналу утворюється за рахунок витрачання енергії електричних джерел живлення, але в той же час без сигналу на вході не утворюється і сигнал на виході.

Отже вхідний сигнал керує вихідним сигналом, джерелом енергії якого є певний пристрій живлення.

Узагальнена структурна схема підсилюючого пристрою:

Вхідний пристрій (вхідне коло)призначений для подачі підсилюємого сигналу на підсилюючий елемент, який забезпечує керування з боку вхідного сигналу вихідним, створюючи тим самим підсилення.

Підсилений сигнал передається споживачу – навантаженню підсилювача. Коло, в яке включений споживач, називається вихідним колом (вихідним пристроєм).

Пристрій живлення забезпечує роботу підсилюючого елементу і є джерелом енергії вихідного сигналу.

Підсилюючий елементнеобхідний для забезпечення процесу підсилення.

Такі підсилюючі властивості має і транзистор. Як було показано вище, значення колекторного струму залежить від в основному від струму емітера і може змінюватись в широких межах при зміні напруги між емітером і базою.

В узагальненому викладі фізична суть роботи підсилюючого елемента можна розглядати як властивість його змінювати в широких межах його опір під дією вхідного сигналу. В результаті цього на опорі навантаження, який включений послідовно з підсилюючим елементом (ПЕ), здійснюється пульсація напруги і виділяється підсилений по потужності сигнал U_вих, утворений джерелом ЕРС Е завдяки протіканню струму в навантаженні.

Для більшого підсилення сигнал з виходу першого ПЕ подається на такий же елемент, тобто підсилювач може мати кілька підсилюючих елементів, що послідовно підсилюють сигнал. Частина схема, що складається з одного ПЕ із вхідними і вихідними колами, називається підсилюючим каскадом.

Умовне позначення підсилюючого каскаду:

В багатокаскадних підсилювачах розрізняють попередній і кінцевий каскади. Попередній –підсилює вхідний сигнал до рівня, що забезпечує нормальну роботу наступних каскадів. Кінцевий – забезпечує підсилення потужності сигналу до рівня, необхідного для нормальної роботи вихідного пристрою (гучномовця в акустичних системах, електродвигуна в системах автоматики і т. ін.).

Коефіцієнт підсилення – це відношення величини сигналу на виході до величини сигналу на вході підсилювача:

К_U = U_вих / U_вх; К_І = І_вих / І_вх; К_Р = Р_вих / Р_вх;

Якщо підсилювач складається з кількох (n) каскадів, то К = К₁×К₂ ×…×К_n.

Часто коефіцієнт підсилення відображають не у відносних, а в логарифмічних одиницях, тобто використовують не К, а його логарифм. Доцільність цього обумовлена тим, що органи відчуття людини сприймають підвищення сили зовнішнього подразнення не пропорційно, а значно повільніше: де

S – суб’єктивне сприйняття підсиленого сигналу;

S₀ – суб'єктивне сприйняття вхідного сигналу;

U – фактична амплітуда підсиленого сигналу;

U₀ – фактична амплітуда вхідного сигналу;

A – коефіцієнт пропорційності.

Так, якщо сила звуку підвищиться в 100 разів, то суб'єктивно це підвищення сприйметься як збільшення приблизно в 2 рази (lg 100 = 2).

Є два види логарифмічних одиниць: децибелиінепери.

Співвідношення: К_[Дб] = 20×lgK =20×lg(U_вих / U_вх); К = 10^0,05К[Дб]

Якщо К_[Дб] = 1 Дб, то К = 1,12;

К_[Дб] = 2 Дб, то К = 1,25.

Коефіцієнт підсилення по потужності:

К_Р[Дб] = 10×lgK_Р

К = 10^{0,1Кр[Дб]}

Коефіцієнт підсилення для U і І в неперах:

К_[Нп] = lnК; К = е^КНп (е» 2,72).

При К_[Нп]= 1 Нп, К = е » 2,72.

Для потужності: К_{Р [Нп]} = 0,5×lnК_Р; К_Р = е ^{2К р[Нп]}.

При К_Р[Нп] = 1, К_Р = 7,4.

Для багато каскадних підсилювачів:

К_[Дб] = 20×(lgK₁ + lgK₂ + … + lgK_n) = K_1[Дб] + K_2[Дб] + … + K_n[Дб].

Характеристики підсилювачів

Викривлення, що виникають у підсилювачі внаслідок неоднакового підсилення сигналів різної частоти називаютьчастотними викривленнями.Вони виникають за рахунок реактивних елементів схеми, які можуть бути і неявними (міжелектродні ємності). Залежність коефіцієнта підсилення від частоти вхідного сигналу відображають графічно. Цей графік має назву частотна характеристика підсилювача.

Існує поняттякоефіцієнта частотних викривлень – це відношення коефіцієнта підсилення К₀ на середній частоті діапазону до коефіцієнта підсилення К на даній частоті – М = К₀ / К. для звукового підсилювача викривлення не відчуваються, якщо М знаходиться в межах 0,7 ¸ 1,4.

Робочий діапазон частот – смуга частот, в межах якої частотні викривлення не перевищують певне (визначене) допустиме значення.

Для вибіркових підсилювачів замість терміна робочий діапазон частот вживають термінсмуга пропуску.

Фазові викривлення зумовлені присутністю частотно-залежних елементів. Сигнали різної частоти мають неоднакові зсуви в часі, що призводить до викривлення форми складного вхідного сигналу в результуючому сигналі (для звукових підсилювачів ці викривлення несуттєві, а для відео-, телесигналу ці викривлення призводять до подвоєння та розмивання контуру).

Нелінійні викривлення – виникають за рахунок нелінійних елементів (транзисторів, дроселів, трансформаторів та ін.). Для звукового сигналу ці викривлення призводять до зміни тембру звуку.

Вихідна (номінальна) потужність –

найбільша потужність на навантаженні, при якій нелінійні викривлення не перевищують допустимі значення.

Чутливість підсилювача – напруга на вході підсилювача, при якій на виході розвивається номінальна потужність.

Динамічний діапазон виражений в децибелах – відношення максимальної амплітуди, при якій сигнал ще не викривляється, до мінімальної амплітуди, при якій сигнал ще достатньо перевищує заваду.

Поиск по сайту: