Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методи оцінки конкурентоспроможності продукції



Оцінка конкурентоспроможності товару може здійснюватись різними методами. Ці методи класифікують за такими ознаками:

1. За номенклатурою критеріїв методи поділяють на:

- прямі;

- опосередковані.

2. За стадією оцінки (виходячи із ЖЦТ):

- методи, що застосовуються на стадіях проектування та виготовлення продукції;

- методи на стадіях реалізації та експлуатації продукції.

3. За формою подання даних:

- графічний;

- матричний;

- розрахунковий;

- комбінований.

До прямих методів належать ті, що засновані на номенклатурі критеріїв, включаючи інтегральний показник якості, який визна­чається як відношення якості до ціни. Часто залежно від значення цього відношення товари ранжують, надаючи перше місце аналогу з найкращим відношенням. Ці методи широко застосовують споживчі організації у проведенні експертизи товарів.

До непрямих методів належать методи, які засновані на но­менклатурі, що охоплює тільки характеристики якості. Відсутність у номенклатурі ціни продажу дозволяє опосередковано визначати конкурентоспроможність товарів. Тому застосування цих методів виправдано в тих випадках, коли товари, що їх оцінюють, мають близькі значення роздрібної ціни. Для того, щоб зробити висновки щодо конкурентоспроможності товарів, використовують як кількісні характеристики (рівень якості, комплексний показник якості), так і якісні (ступінь відповідності вимогам стандартів).

Методи, що застосовуються на стадіях проектування та виго­товлення продукції, використовують для прогнозування конку­рентоспроможності, визначення шляхів підвищення якості і зниження ціни споживання нових зразків товарів.

Методи, що застосовуються на стадіях реалізації та експлуатації продукції, використовують торгові та споживчі організації. У торгових організаціях оцінюють конкурентоспроможність на основі обсягів продажу, рівня реалізації, швидкості продажу товарів-аналогів. По суті, торгові організації спираються на думку спожи­вачів, які "голосують гривнею" за той чи інший товар. Використо­вуючи дані про попит, торгові організації регулюють обсяги за­купівель товару або згортають його закупівлю.

За обсягом продажу вітчизняних та імпортних товарів магазини визначають у кожній групі "лідера продажу". Маркетингові служби торговельних організацій можуть використовувати й інші критерії, зокрема рівень продажу, швидкість продажу тощо.

Графічний метод поданий на рис. 5.2. Це многокутник конку­рентоспроможності за певними критеріями.

 

 

Рис. 5.2.Многокутник конкурентоспроможності

 

Недоліком цього методу є те, що він не дозволяє встановити значення узагальнюючого рівня конкурентоспроможності. Більш досконалим графічним методом є метод радарів (рис. 5.3). Радар конкурентоспроможності будують за такими правилами:

§ коло ділять радіальними оцінними шкалами на рівні сектори, кількість яких дорівнює кількості критеріїв;

§ чим далі від центру кола значення критерію, тим воно краще;

§ максимальне значення критеріїв дорівнює радіусу кола;

§ для порівняння якості та конкурентоспроможності товарів-конкурентів їх радари будують в тому ж колі.

 

 

Рис. 5.3.Радар конкурентоспроможності

 

Метод радара дозволяє визначити узагальнюючий показник конкурентоспроможності кожного з видів товарів за формулою:

де

Sр - площа радара, що відповідає певному виду продукції;

S - загальна площа кола.

Матричний метод передбачає:

§ комплексну оцінку конкурентоспроможності з використан­ням сукупності групових критеріїв – товарних, збутових, рин­кових, виробничих;

§ градацію рівня комерційного успіху за трьома групами – "нижчий від середнього", "середній", "вищий від середнього";

§ характеристику ознак за кожним одиничним критерієм аналізованого товару для зарахування до одної з груп.

Прикладом матричного методу може бути модифікована матриця Нільсена, в якій:

а) прийнята уточнена номенклатура кри­теріїв конкурентоспроможності;

б) якісна оцінка за трьома групами комерційного успіху доповнена кількісною 100-бальною оцінкою, причому в межах кожної категорії для підвищення точності оцінка дається в інтервалі 0-40 балів для категорії "нижчий від середнього", 40-70 балів – для категорії "середній" та 70-100 балів для категорії "вищий від середнього";

в) величина узагальненого показника конкурентоспроможності – підсумковий рейтинг визначається із врахуванням коефіцієнтів вагомості групових критеріїв. Модифіко­вана матриця має такий вигляд:

Таблиця 5.1.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.