Механічний рух – найпростіша форма руху матерії, що являє собою зміну відносного положення тіл у просторі

Основні визначення кінематики

Механіка – розділ фізики, який вивчає закономірності механічного руху тіл, причини його виникнення і змін.

Механічний рух – найпростіша форма руху матерії, що являє собою зміну відносного положення тіл у просторі.

Основна задача механіки (ОЗМ) – знайти положення тіла у будь-який момент часу.

Матеріальна точка– фізична модель тіла, розмірами якого за даних умов руху можна знехтувати. Наприклад, розміри тіла малі порівняно з розмірами навколишніх тіл та відстанями до них.

Поступальний рух – модель руху, при якій всі точки тіла описують однакові траєкторії, тіло можна вважати матеріальною точкою

Обертальний рух – модель руху, при якій траєкторії руху всіх точок тіла є колами (або дугами кіл) з центрами, що лежать на одній прямій, яку називають віссю обертання.

Механічна система– це тіло або система тіл, що здійснює механічний рух.

Параметри механічного стану – просторові координати і швидкості .

Система відліку (СВ) – це сукупність системи координат, жорстко зв’язаної з тілом відліку, та годинник, нерухомий відносно тіла відліку (нерухоме в даній СВ, обирається довільно ).

Траєкторія – лінія, яку описує точка у просторі під час руху, залежить від вибору системи координат.

Шляхs– скалярна величина, що дорівнює відстані, яку проходить точка за час руху по траєкторії. [s]= м.

Радіус – вектор – вектор, що поєднує початок координат і положення точки в даний момент часу.

Переміщення (або ) – вектор, що поєднує початкове і кінцеве положення точки на заданій ділянці траєкторії , [ ]= м;

Швидкість – векторна величина, що характеризує зміну положення точки за певний проміжок часу . [ ] = м/с. Вектор швидкості точки напрямлений по дотичній до траєкторії.

Прискорення – характеризує зміну швидкості точки за певний проміжок часу . Напрям співпадає з напрямом вектора . [ ] = м /с².

Вектор прискорення точки має вертикальну і горизонтальну складові – нормальне і тангенціальне прискорення.

Нормальне(доцентрове) прискорення зумовлене зміною напряму вектора швидкості, воно напрямлене вздовж радіуса до центра кривизни траєкторії.

Тангенціальне (дотичне) прискореннязумовлене зміною модуля швидкості, воно напрямлене по дотичній до траєкторії.

Зв’язок прискорення і його складових:

Рівняння (закон) руху– рівняння, яке визначає залежність переміщення і його проекцій на осі координат від часу і дозволяє розв’язати ОЗМ:

Відносність рухупроявляється в тому, що характер руху тіла залежить від вибору СВ, тобто вигляд траєкторії, , , можуть змінюватися при переході від однієї СВ до іншої.

Закон додавання переміщень і швидкостей: переміщення тіла відносно нерухомої СВ визначається векторній сумі переміщення тіла відносно рухомої СВ і переміщення рухомої СВ відносно нерухомої ; швидкість тіла відносно нерухомої СВ дорівнює векторній сумі швидкості тіла відносно рухомої СВ і швидкості рухомої СВ відносно нерухомої : , .

Рівномірний рух – рух, при якому тіло за однакові проміжки часу проходить однакові відстані, умова – постійна за модулем і напрямом швидкість, траєкторія – пряма.

Рівнозмінний рух – рух, при якому швидкість тіла за однакові проміжки часу змінюється на однакову величину, умова – постійне за модулем і напрямом прискорення, траєкторія – пряма. Якщо прискорення і швидкість напрямлені в один бік, рух прискорений, якщо в протилежні – рух сповільнений.

Рівномірний рух по колу – рух, траєкторія якого – коло, умова – постійні за модулем лінійна і кутова швидкість. Основна властивість – періодичність.

Вільне падіння – рівноприскорений рух тіла вертикально вниз під дією тяжіння Землі. В одному місці Землі прискорення однакове для всіх тіл.

Поиск по сайту: