Нехай на відрізку [a; b] задано неперервну функцію y = f(x). Виконаємо наступні дії.
1. Розіб’ємо довільно відрізок [a; b] на n частин точками х0 = a, x1, x2, …, xn= b. Відрізки [xo; x1], [x1; x2], …, [xn-1; xn]розбиття мають довжини
2. На кожному з відрізків довільно виберемо точку сі та обчислимо значення функції в цій точці f(cі).
3. Для кожного з відрізків визначимо добуток f(cі) де і = 1, 2, ..., n.
4. Знайдемо суму всіх таких добутків , яку будемо називати інтегральною сумоюфункції f(x) на відрізку [a; b].
5. Обчислимо границю інтегральної суми за умови, що а n→ ∞, тобто .
Означення 1. Означеним інтеграломфункції f(x) на відрізку [a; b] називається границя її інтегральної суми при якщо вона існує, не залежить від способу розбиття [a; b] на окремівідрізки й від способу вибору точок сі на кожному з них. Записують:
При цьому f(x) називається підінтегральною функцією; – підінтегральним виразом; х – змінною інтегрування; а – нижньою межею інтегрування; b – верхньою межею інтегрування.
Як і будь-яка границя, означений інтеграл – це число, на відміну від неозначеного інтеграла, який є функцією.
Означення 2.Нехай функція у = f(x) ≥0 неперервна на відрізку [a; b]. Фігура, обмежена зверху графіком функції у = f(x), знизу – віссю Ох,збоку – прямими х = а і х = b, називається криволінійною трапецією (Рис.2.1).
Геометричний зміст означеного інтеграла: означений інтеграл від невід’ємної функції чисельно дорівнює площі криволінійної трапеції.
Економічний зміст означеного інтеграла
Нехай функція y = f(t) описує зміну продуктивності деякого виробництва з часом. Знайдемо обсяг продукції F, виготовленої за проміжок часу [0; T].
Зазначимо, що, якщо продуктивність праці не змінюється з часом (тобто f(t) – постійна функція), то обсяг продукції ΔF, виготовленої за певний проміжок часу [t; t+Δt], задається формулою ΔF = f(t)Δt.
У загальному випадку справедлива наближена рівність: ΔF = f(ξ)Δt,
де , яка є тим точнішою, чим менше значення Δt.
Розіб’ємо відрізок [0; T] на проміжки часу точками . Для обсягу продукції ΔFi, виготовленої за проміжок часу [ti-1; ti], маємо: , де
Тоді , звідки
Отже, якщо f(t) – продуктивність праці в момент часу t, то
– обсяг продукції, що випускається, за проміжок [0; T];
– обсяг продукції, що випускається, за проміжок [t1; t2].