Графічне зображення проблемної ситуації

Проблема з грецької означає перешкоду, трудність, задачу. В методології науки немає єдиної думки відносно визначення поняття «проблема». У науковій літературі відображено понад двадцяти визначень, у яких відмічається ряд загальних властивостей проблем:

¾ якщо це проблема, то її обов’язково потрібно вирішувати;

¾ неповторність ситуації вибору;

¾ наявність труднощів при розгляді альтернатив розв’язання проблеми;

¾ невизначеність наслідків прийняття рішення;

¾ необхідність врахування безлічі чинників;

¾ присутність людського чинника.

Внутрішню структуру проблеми складають такі елементи, як предмет, об’єкт, суб’єкт, зв’язки, мета рішення.

Предмет проблеми характеризує головне протиріччя, що виникло, яке виражається в питанні: «У чому суть проблеми?»

Об’єкт проблеми відповідає на питання «Де виникла проблема?» (У бригаді, на дільниці, в цеху, обладнанні, колективі і т. ін.).

Суб’єкт проблеми той, хто пов’язаний з проблемою (соціальний, інтелектуальний її елемент).

Зв’язки проблеми характеризують як структурні між елементні зв’язки (обмеження), так і відносини з іншими проблемами. Вони відображуються в питанні: «З чим пов’язана проблема?»

Мета розв’язання проблеми виражається в питанні: «Для чого необхідно вирішувати проблему?»

У описі проблеми повинні бути відображені вказані елементи. Наприклад, завелика кількість товарів у магазині: предмет — зайве накопичення товарів; об’єкт — магазин; суб’єкт — директор; зв’язки — псування товарів, зростання витрат на зберігання, зв’язування обігових коштів; мета розв’язання проблеми — привести товарні запаси до оптимальних меж.

Кожний елемент проблеми може мати підпроблеми, тобто проблеми більш низького порядку. Розв’язання проблем, як і управління, — це процес, що включає послідовність взаємопов’язаних кроків. Для глибокого вивчення і з’ясування особливостей проблеми корисно дотримуватися певних способів її продумування і послідовності міркувань.

Способи продумування проблеми включають:

1. Розділення проблеми на частини.
2. Виділення основних і другорядних характеристик проблеми.
3. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків по всіх можливих варіантах вирішення проблеми.
4. Прогнозування та аналіз необхідних дій.
5. Розробка рекомендацій до дій.
6. При продумуванні проблеми корисно поставити ряд питань:
7. Чи можливо зменшити обсяг проблеми, спростити її?
8. Що нагадує ситуація (які асоціації викликає)?
9. Чи були аналогічні проблеми і як вони вирішувалися?
10. Що можна замінити, стиснути (змінити якість)?
11. У чому ризик?
12. Що є в наявності?
13. Які можливі варіанти розв’язання проблеми?

Послідовність міркувань містить такі етапи:

Розглядаючи виниклу проблему, керівник повинен:

¾ визначити коло осіб, здатних розробити і реалізувати способи її вирішення для отримання позитивного ефекту;

¾ встановити термін вирішення проблемної ситуації;

¾ оцінити і затвердити способи дій;

¾ забезпечити виділення необхідних засобів розв’язання проблеми (трудових, матеріальних, фінансових);

¾ виявити внутрішні елементи проблеми, встановити ступінь їх впливу на розв’язання проблеми.

Для наглядності проблему можна зобразити графічно у вигляді кругової діаграми, матриці, графіка тощо. Прикладом графічного відображення проблеми є метод японського професора Ішікави, який пропонує проблему відображати у вигляді риб’ячого кістяка. Проблему розміщують на місці голови кістяка, а фактори, що її зумовили, на місці риб’ячих кісточок (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Приклад графічного зображення проблеми

Важливим етапом аналізу проблеми є структуризація причин її появи. При цьому виявляється ієрархія причин, що викликали проблему. Прикладом графічного відображення проблем є, також, контрольні карти, на яких відображають зміни ситуації з виділенням критичних рівнів.

Поиск по сайту: