Процеси поглинання газів або розчинених речовин твердими речовинами або рідинами називаються сорбцією (Мак-Бен). Речовини, що поглинають, називаються сорбентами, речовини, що поглинаються – сорбтивами, поглинена речовина − сорбатом. Процес, зворотний сорбції, називають десорбцією.
Сорбенти можуть бути твердими (активоване вугілля, силікагель), рідкими (вода, краплі емульсії), газовими − пухирьки піни.
Існують два основних типи сорбційних процесів: абсорбція та адсорбція.
Абсорбцією називається поглинання газів або рідини всім об’ємом сорбента − рідиною (рідко − твердою речовиною). Прикладом абсорбції є процеси поглинання СО2 та NH3 водою, H2 − пористою платиною).
Адсорбцією називається самовільний процес концентрування на твердій або рідкій поверхні розділу фаз речовини з меншим поверхневим натягом, концентрація якої в поверхневому шарі збільшується в порівнянні з кількостю в об’ємі фази.
Адсорбція зустрічається найчастіше, тому далі будуть розглядатися адсорбційні процеси. Більш щільна фаза (визначає форму поверхні) називається адсорбентом, речовина, молекули якої сорбуються – адсорбтивом,адсорбована речовина – адсорбатом.
Кількісні характеристики адсорбції
Для кількісної характеристики адсорбції викристовують величину надлишкової чи гіббсової адсорбції (Г). Гіббсова адсорбція −це різниця (надмір або недостача) кількості (у молях) адсорбуємої речовини nпов− nоб на одиниці площі поверхневого шару S в порівнянні з її кількістю в об’ємі фази.
Г = ,
Якщо виміряти площу поверхні розділу важко, використовується питома адсорбція a – кількість, об’єм або маса адсорбованої речовини (адсорбату) в одиниці маси адсорбенту m.
aі = моль/кг , aі = кг/кг.
Гіббсова адсорбція та питома адсорбція за змістом не співпадають. Гіббсова адсорбція означає надлишок поверхневої концентрації в порівнянні з концентрацією в обۥємі, а абсолютна − саме концентрацію адсорбованої речовини.
Термодинаміка адсорбції
Адсорбція – самовільний процес, який протікає при Р = const зі зниженням енергії Гіббса, а при V = const −зі зниженням енергії Гельмгольца. При переході речовини з газової чи рідкої фази на поверхню зменшується рухливість адсорбованих молекул, тому ентропія теж зменшується (DS < 0).
Оскільки при адсорбції DG < 0, DS < 0, то DН < 0 (за основним рівнянням термодинаміки (DН = DG + TDS), тому адсорбція – процес завжди екзотермічний.
Мірою інтенсивності адсорбційних сил, тобто сил взаємодії молекул адсорбата з поверхнею адсорбента та між собою є теплота адсорбції. Теплоту адсорбції обчислюють за рівнянням:
Q = .
Приклад 1. 10 мл СО2 (н. у.) адсорбується активованим вугіллям при 303 К під тиском 79980 Па і при 273 К під тиском 23061Па. Визначити теплоту, що виділилася під час цього процесу.
Розв'язання:
1. QМ − ?
Q = = = 28,5 кДж/моль.
2. . Qпроц − ?
n = V/VM = 0,01:22,4 = 4,5·10─4 моль.
Qпроц = QМ ·n = 28,5 ·4,5·10─4 = 128,3·10─4 кДж.
Відповідь: Qпроц = 128,3·10─4 кДж.
Розрізняють інтегральну та диференційну теплоти адсорбції.
Інтегральною теплотою адсорбції Q називається повна кількість теплоти, що виділяється при адсорбції n молей адсорбата на одиниці маси адсорбента (Дж/кг адсорбента). Інтегральна теплота адсорбції не пропорційна кількості адсорбованої речовини тому, що на початку процесу адсорбція відбувається на найбільш активних центрах з максимальним тепловим ефектом, а в кінці процесу – протікає на найменш активних центрах, при цьому виділяється незначна кількість тепла.
Диференціальною теплотою адсорбції q називають додаткову кількість теплоти dQ, що виділилась при додатковій адсорбції одного моля адсорбата, (Дж/моль адсорбата), тобто
.
Диференціальна теплота залежить від кількості адсорбованої речовини. Вона зменшується при подальшому протіканні процесу внаслідок того, що молекули адсорбата в міру насичення найбільш активних центрів адсорбуються все менш активними ділянками.