благополуччя населення

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення

· Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

· Р о з д і л II

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ,

УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

САНІТАРНОГО ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

· Р о з д і л III

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ВИМОГИ

ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО

ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАСЕЛЕННЯ

· Р о з д і л IV

ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

· Р о з д і л V

ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД

· Р о з д і л VI

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ САНІТАРНОГО

ЗАКОНОДАВСТВА

· Р о з д і л VII

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ЩОДО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО ТА

ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Стаття 2. Законодавство України про забезпечення санітарного

та епідемічного благополуччя населення

Законодавство України про забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення (санітарне законодавство)

базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з

Основ законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ),

цього Закону, законів України "Про захист населення від

інфекційних хвороб" ( 1645-14 ), "Про боротьбу із захворюванням на

туберкульоз" ( 2586-14 ), "Про запобігання захворюванню на синдром

набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення",

інших нормативно-правових актів та санітарних норм" ( 1972-12 ).

( Стаття 2 в редакції Закону N 3037-III ( 3037-14 ) від

07.02.2002 )

Стаття 5. Обов'язки громадян

Громадяни зобов'язані:

піклуватися про своє здоров'я та здоров'я і гігієнічне

виховання своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

брати участь у проведенні санітарних і протиепідемічних

заходів;

проходити обов'язкові медичні огляди та робити щеплення у

передбачених законодавством випадках;

виконувати розпорядження та вказівки посадових осіб державної

санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного

санітарно-епідеміологічного нагляду;

виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.

Стаття 6. Права підприємств, установ і організацій

Підприємства, установи і організації мають право на:

одержання від органів виконавчої влади, місцевого

самоврядування, а також відповідних органів і закладів охорони

здоров'я інформації про стан здоров'я населення, санітарну та

епідемічну ситуацію, нормативно-правові акти з питань забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення та санітарні

норми; ( Абзац другий статті 6 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003 )

відшкодування збитків, завданих їм внаслідок порушень

санітарного законодавства підприємствами, установами,

організаціями та громадянами.

Стаття 8. Захист прав громадян, підприємств, установ і

організацій

Рішення і дії посадових осіб органів виконавчої влади,

місцевого самоврядування, а також громадян, якими порушено права

підприємств, установ, організацій чи громадян з питань

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, можуть бути

оскаржені в порядку, встановленому законом.

( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3037-III

( 3037-14 ) від 07.02.2002 )

Стаття 19. Гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в

населених пунктах, повітря у виробничих та

інших приміщеннях

Атмосферне повітря в населених пунктах, на територіях

підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, повітря у

виробничих та інших приміщеннях тривалого чи тимчасового

перебування людей повинно відповідати санітарним нормам.

Підприємства, установи, організації та громадяни при

здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів

щодо запобігання та усунення причин забруднення атмосферного

повітря, фізичного впливу на атмосферу в населених пунктах,

рекреаційних зонах, а також повітря у жилих та виробничих

приміщеннях, у навчальних, лікувально-профілактичних та інших

закладах, інших місцях тривалого чи тимчасового перебування людей.

Стаття 20. Умови виховання та навчання

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування,

підприємства, установи, організації, власники і адміністрація

навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або

здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов'язані забезпечити

для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм,

здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я,

гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними

основ гігієни.

Режими навчання та виховання, навчально-трудове навантаження

дітей і підлітків підлягають обов'язковому погодженню з

відповідними органами та установами державної

санітарно-епідеміологічної служби.

Стаття 21. Гігієнічне навчання і виховання громадян

Гігієнічне виховання є одним з головних завдань виховних

установ та навчальних закладів. Курс гігієнічного навчання -

обов'язкова складова частина загальноосвітньої та професійної

підготовки, підвищення кваліфікації кадрів.

Гігієнічні знання є обов'язковими кваліфікаційними вимогами

для працівників, які підлягають обов'язковим медичним оглядам, а

також для тих, хто зазнає у виробництві, сфері послуг, інших

галузях ризику дії небезпечних факторів.

Органи та заклади охорони здоров'я, медичні працівники, а

також працівники освіти і культури зобов'язані пропагувати серед

населення гігієнічні навички, здоровий спосіб життя.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування,

підприємства, установи та організації зобов'язані брати участь і

створювати умови для гігієнічного навчання і виховання громадян,

пропаганди здорового способу життя.

Стаття 50. Участь України в міжнародному співробітництві

Україна бере участь в міжнародному співробітництві для

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя,

профілактики захворювань і охорони здоров'я населення.

Україна укладає угоди про розвиток та зміцнення міжнародного

співробітництва в галузі охорони здоров'я, забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення, бере участь у

діяльності Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Поиск по сайту: