Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Полівко О.М. Народна картина як елемент етнодизайну сучасного приміщення

НАРОДНА КАРТИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ ЕТНОДИЗАЙНУ СУЧАСНОГО ПРИМІЩЕННЯ.

Полівко Ольга Миколаївна

Магістр образотворчого мистецтва

Керівник гуртка «Народної картини»

Будинку Юних Техніків м Глобине

ПНПУ ім. В.Г.Короленка

Психолого-педагогічний факультет

М. Полтава

Стаття присвячена аналізу народної картини як елементу єтнодизайну та створення за допомогою неї гармонійного середовища сучасного приміщення Визначено також її естетичний вплив на розвиток національно свідомої особистості.

Ключові слова: етнодизайн,народна, картина,сучасне приміщення.

Стаття присвячена анализу народної картини як елементу етнодизайну та створення за допомогою неї гармонійного середовища сучасного приміщення Визначено , також її естетичний вплив на розвиток національно свідомої особистості.

Ключові слова: етнодизайн,народна картина, сучасне приміщення.

This article analyzes folk painting as part of ethnic design and development through its harmonious environment of modern facilities defined as its aesthetic impact on the national conscious individual.

Keywords: ethnic design, folk, painting, modern premises

Полівко О.М. Народна картина як елемент етнодизайну сучасного приміщення.

Постановка проблеми. Співпраця та діалог України з іншими державами в широкому освітньому просторі, вимагає активного руху, пошуку та винаходу більш сучасних підходів у вихованні майбутнього покоління.

Навчання та виховання естетично розвиненої активної творчої особистості, є одним із завдань позашкільної художньо-педагогічної освіти, так як вона доповнює собою загальну середню шкільну освіту, дозволяючи дитині ширше пізнати образотворче мистецтво, щоб в подальшому обрати творчість, як свій життєвий шлях.

Проте однією із основ освітнього процесу, є створення комфортного середовища та організації простору в приміщеннях, що забезпечувало, б успіх ефективної практичної художньо-естетичної діяльності дитини. Тому, використання за допомогою етнодизайну в приміщенні художніх творів декоративно-прикладного та декоративно-ужиткового мистецтва сприяє розкриттю творчих потенціалів особистості та ознайомленню з творчістю майстрів рідного краю.

Актуальністьстатті полягає у вивченні впливу народного наїву та українського символізму, як одного із видів декоративно прикладного мистецтва. В практичному застосованні його в етнодизайні сучасного приміщення позашкільних навчальних закладів, як одного із засобів естетичного виховання підростаючого покоління.

Позашкільні навчальні заклади Глобинського району працюють використовуючи своє приміщення, а також на базі шкіл, садків, музеїв будинків культури і т.п.. Тому більшість приміщень для гурткової роботи, це кімнати сучасного планування ХХ-ХХІ ст., маючи різноманітну за форму та вид. Але в кімнаті найважливішим є її наповнення, а саме дизайн. Тому ми обрали український етнодизайн, який дуже близький по духу кожному з нас. Він по суті використовує різні національні мотиви та зразки народної української культури, а саме декоративно-ужиткове і прикладне мистецтво.

Декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашувати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.

Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут. Тож потрібно досить скрупульозно підходити до створення гармонійного інтер’єру, в якому буде навчатися та творити дитина, так як він частково впливає на подальше духовне і моральне становлення особистості.

Декоративно-прикладне мистецтво - навпаки є окрасою, та несе в собі широкий історичний пласт художнього досвіду і мистецького розвитку наших предків .

У зв’язку з цим назріла ідея створення в Глобинській гімназії, за допомогою етнодизайну та народної картини, естетичного внутрішнього простору інтер’єру кімнати-музею народної творчості, де будуть в займатися народним живописом в суботні дні учні.

Збереження народного живопису та національних українських традицій, які не повинні зникнути з нашої пам’яті – повинно бути одним із наших основних завдань, для нас як педагогів - художників.

Мета статті – розглянути народну картину, як засіб етнодизайну сучасного приміщення, та здійснити її поступове практичне впровадження в дизайн приміщення для гурткової роботи.

Аналіз останніх досліджень та публікаційдає змогу виявити ступінь проведених наукових розвідок в галузі філософії, психології, педагогіки та мистецтва, зокрема мистецтва дизайну, показав що створення естетичного середовища шкільних і позашкільних приміщень розглядалися вченими в різних наукових працях, і ми можемо продовжити дослідження поставленої проблеми. Тому дана стаття є початковим теоретичним оглядом вивчення основних понять народного живопису саме як засобу для інтер’єру, та практичне використання його у дизайні різноманітних сучасних приміщень.

Різноманітні цікаві аспекти викладання дизайну описали у своїх працях В. Даниленко, В. Торкатюк, В. Шпільчак.

Для нас важливе значення мають дослідження мистецтвознавців: П.Білецького, С. Власенко, О.Найдена, В.Парахіна, Т.Пошивайло, К.Скалацького, Н.Сумцова, та інших.

Основні цільові завдання сучасної мистецької освіти розглядали І.Зязюн, Л.Масол, О.Рудницька, О.Шевнюк, Б.Юсов та ін. Методичні аспекти викладання народного мистецтва розглядали: Є.Антонович, М.Дараган, Н.Дігтяр, А.Малиніна, Ю.Мохірєва, В.Парахін, Т.Придатко, Т.Саєнко, С. Танадайчук.

Для осмислення й дослідження порушеної нами проблеми велике мистецьке значення мають роботи майстрів народної картини: М. Онацька,А. Рак,І. Новобранця, І. Горобчука, І. Лисенка, М. Корецького, О.Доріченка, Н. Дігтяр.

Дослідження вчених поки, що не вичерпали усіх аспектів застосування народного мистецтва, зокрема одного з його видів – народної картини, у створенні гармонійного середовища в приміщеннях.

Формулювання основних цілей статті:У статті розглядаємо стан вивчення народної картинки як засобу різними педагогами та мистецтвознавцями на різних етапах історичного розвитку, а також особливості у народній картині та творчість народних майстрів наїву на Українській землі.

Виклад основного матеріалу.

Дизайн відіграє чи не ключову роль у сприйнятті простору та речей. Він може бути не лише красивим, а й змістовним. В народному мистецтві цю змістовність створюють собою орнаменти та символи. Тому за останні роки зростає інтерес до нових стилів в архітектурі, інтер’єрі та дизайні серед представників різних верств населення та професій. Дизайнери, естети, педагоги, психологи, мистецтвознавці, художники все більше уваги звертають на шкільні приміщення, на їх естетику, як фактор оптимізації навчально-виховного процесу [1, 3, 4,

5, 8].

Саме вдало естетично оформлене шкільне приміщення дозволяє забезпечити найкращі умови для виховання і освіти підростаючого покоління України, сприяє гармонійному розвитку його духовних та фізичних сил.

В естетичному оздобленні шкільного інтер’єру особлива увага повинна надаватися творам декоративно-прикладного мистецтва, зокрема цікавому його виду – народній картині, яка має психолого-педагогічний та естетичний вплив на особистість у системі організації навчально-пізнавальної та творчої художньої діяльності учнів.

Функціональне призначення народної картини в етнодизайні шкільного приміщення полягає в наступному: народна картина забезпечує сприятливе психологічне середовище, задовольняє інформаційні потреби школярів, розвиває їх естетичні смаки.

Педагогічна цінність пізнання народної картини пояснюється наступними важливими причинами: вона дозволяє виховувати в школяра певну культуру сприйняття світу, сприяє формуванню естетичного відношення до дійсності, допомагає глибше зрозуміти художньо-зображальні засоби інших видів образотворчого мистецтва [8, 10].

У сучасних школах створення і використання творів народної картини на передбачає формування в школярів естетичного мислення, естетичного ставлення до праці та її продуктів, естетичної активності, спрямованої на оточуюче середовище [5, 11].

Належне оформлення шкільних приміщень засобами народної картини на сприяє естетичному вихованню дітей, розвивати їх уяву, індивідуальні естетичні смаки, пробуджувати творчу активність до художньої діяльності.

Народна картина несе в собі величезний інформативний та педагогічний потенціал, розкриває сутність українського народу, його історичне минуле, менталітет [2, 22]. Вона сприяє розумінню краси нашого життя, навчає добру,

любові, відновлює втрачену гармонію.

Мовою народної картини розкривається неповторна краса рідного краю. Завдяки засобам художньої виразності – кольору, формі, ритму, композиції, школярі мають змогу побачити естетичну значущість та виразність світу, що їх оточує, навчитися сприйняттю навколишнього світу через призму історичного досвіду народної картини.

Провівши аналіз історії українського «наївного» мистецтва XX —XXI століття засвідчуєм його самостійну ґенезу в образотворчому мистецтві та авторську оригінальність, зв’язок із народною творчістю. Відчутними є також стилістичні впливи професійного мистецтва у формі наслідування деяких творчих манер, прийомів і технік. Це зумовлює актуальність проблеми, адже українське «наївне» мистецтво є своєрідним явищем із особливою естетикою, побудованою на елементах фольклору. У сучасних українських мистецтвознавчих, естетичних та культурологічних працях як відгалуження традиційного народного мистецтва ХХ століття чи як складова аматорського мистецтва воно найчастіше фігурує під назвою «народний примітив», «українське наївне мистецтво», «український народний примітив».

Світоглядні та естетичні засади українського наївізму є особливим етноментальним ґрунтом, генетичним зв’язком із народною орнаментальною культурою, а від фольклору (в тому числі образотворчого) успадковуються синкретизм і колективність мислення, варіативність і канонічність, спадкоємність передачі традицій. Тому одним із аспектів, що заслуговує на увагу, є роль так званої «народної картини» — цікавого та оригінального за змістом і формою українського художнього феномена [4].

Жанр народної картини, яку зараховують до образотворчого фольклору, до «народного примітиву» (О. Найден, Т. Пошивайло), є одним з найрозповсюдженіших на території України, і набув своєї переінтерпретації не тільки в мистецтві професійних художників (О. Саєнко, Г. Міщенко, О. Потапенко), а й «наївних» митців ХХ — поч. ХХІ століття (А. Рак, П. Райко, Г. Шабатура). Іконографічний аналіз народної картини («Козак і дівчина біля криниці», «Козак Мамай» та ін.) як своєрідного феномену народної творчості, проведений українськими дослідниками-мистецтвознавцями П. Білецьким, А. Жаборюком, О. Найденом, Т. Пошивайло, Ф. Уманцевим[1].

Але особливим акцентом є символізм у народній картині. Наприклад, оселя, хата на цих «наївних» картинах – це символ Космосу, а поширений традиційний сюжет – «дівчина біля криниці» – символ богині родючості, від якої залежить урожай, тієї самої, котру трипільські племена зображували на своїх ритуальних посудинах, а українські вишивальниці – на весільних рушниках, які завше були оберегами оселі. Іншими традиційними мотивами народної картини є дерево – символ Світового Древа, постаті козака та дівчини, як символів чоловічого й жіночого начала, які народжують життя у світі, тварини та птахи, які символізують ті чи інші обряди, чесноти, звичаї. Фольклорні та пісенні сюжети набувають в образах народної картини нового звучання й потрактування; можна сказати, що народна картина – це індивідуальна трансформація майстром казки, легенди, народної пісні. [2].

Народна картина також визначається за таким типом жанрів натюрморту, портрета, історичного, побутового, синкретичного і звичайно краєвиду. Деякі дослідники навіть вважають, що це окремий вид образотворчого мистецтва, який бере витоки із глибинної міфологічної свідомості народу. В народній картині сплелися в чудернацькій формі міф, фольклор, аматорське мистецтво – і це породило унікальне явище в мистецтві [3].

Для народної картини характерне обмежене використання засобів лінійної та повітряної перспективи, законів світлотіней та рефлексій,тому що народні майстри не прагнули до анатомічно правильної передачі людських зображень. Подібні завдання народні мистці розв’язували спрощено, узагальнено. Та від цього їхні твори не втрачали своєї емоційної сили, набуваючи глибокої символічності.

.

Висновки:

Висновки.

Твори жанру народної картини – носії скарбів етно-духовної спадщини нашого народу, тому вони мають такий вплив на глядача. Веселі, щирі, відкриті до світу та людей, закохані, замріяні – такими ми бачимо героїв народної картини . Твори народного живопису надають більшої виразності шкільному приміщенню, посилюють художні якості інтер’єру, підкреслюють функціональне його призначення. Але застосування народного мистецтва не повинно зводитися до просто оздоблення шкільного приміщення творами народної картини. У народних композиціях школярі повинні бачити не тільки джерело натхнення, а й помічника у розв’язанні соціальних питань, формуванні ідеалів, школу моральності – саме це надзвичайно підвищує педагогічну значимість композицій майстрів народного малювання. Тому більш гостро

ставиться питання глибини та змістовності творів народної картини .

Особлива техніка малювання розвиває творчі здібності, образне мислення, формує художній досвід школярів, естетичний смак, пробуджує інтерес учнів до великих надбань культури власного народу. Безпосередність сприйняття

оточуючого світу майстрами малювання, лаконічність, несподівані асоціації роблять цю техніку цікавою для використання як елемент етнодизайну сучасного шкільного приміщення.

Отже народна картина, як світоглядна та естетична категорія, як феномен художнього мислення і творчості, відтворює в образотворчому мистецтві народне світовідношення — «духу народу». Тому «наївне» мистецтво народного живопису — це глибокий вияв етнокультури українського народу.

Народна картина, на сучасному етапі не втрачає свого потенціалу, та є чудовим етнографічним та педагогічним матеріалом для народознавців,вчителів а також цінним джерелом для вивчення цього виду народного мистецтва студентством.

Список використаних джерел:

1. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є./ Декоративно- прикладне мистецтво [текст] / Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич /-Львів: Світ, 1993.-272 с.

2. Найден О. С. Українська народна картина. Фольклорний та етноісторичний аспекти походження і функцій образів: дис. д-ра мистецтвозн./ Найден О. С.: 17.00.01 . - К., 1997. - 370л.+ілюстр.

3. Автомонов П.П. Художньо-тематичне оформлення школи: Навчально-методичний посібник. – К.: Рад. шк., 1986. – 71 с.: ил.

4. Антонович Е.А. Декоративно-прикладне мистецтво: Навч. посібник для студентів пед.ін-тів. – Львів: Світ, 1992. – 272 с.

5. Борев Ю.Б. Эстетика. Изд.2-е. М.,Политиздат,1975. – 400 c.

6. Дубовик Л.П. Навчальний посібник до спецкурсу “Основи естетики шкільного інтер’єру”: Для студентів спеціальності 7.010103 ПМСО. Трудове навчання. – Херсон:Видавництво ХДПУ, 2002. – 108 с.

7. Жоголь Л.Е. Декоративное искусство в современном интерьере. – К.: Будівельник,1986. – 193 с.

8. Майба Ліна. Малярство Анастасії Рак //Народне мистецтво. 1998. – No 1 – 2. – C. 14– 15.

9. Сколоздра Іван. Живопис на склі: Альбом/ Автор-упорядник В.П. Откович. – К.:Мистецтво, 1990. – 120 с.: іл.

10. Шпикалова Т.Я. Народное искусство на уроках декоративного рисования: Пособие для учителей. – 2-е изд.,доп. и перераб. – М.:Просвещение, 1979. – ил.

Стаття надійшла до редакції 27.10.

3. Педагогічний Університет ім.Т.Г.Шевченка посилання на електронний ресурс - http://www.newacropolis.org.ua/ua/study/conference/?thesis=4817.

4. Світова історія мистецтв. Мистецтво XX ст. 1901 - 1945. Тетяна Пошивайло (Марченко). Дивосвіти Українського Народного Малярства [текст] /Тетяна 42. Пошивайло (Марченко),мистецтвознавець, заступник директора УЦНК / посилання на електронний ресурс - http://naive-art.blogspot.com/2008/02/blog-post_28.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.