Розглянемо балку, навантажену довільним розподіленим навантаженням q(z) (рис.1.6а). В перерізі на відстані виділимо елемент довжиною dz (рис.1.6а). В перерізі I діють внутрішні силові фактори і , в перерізі II на відстані від першого діють внутрішні зусилля +dі +d . У межах нескінченно малого dz навантаження q(z) можна вважати рівномірно розподіленим та рівним q.
Рис. 1.6.
Оскільки балка під дією зовнішнього навантаження знаходиться в рівновазі, то і кожен її елемент під дією зовнішніх та внутрішніх зусиль також знаходиться в рівновазі (рис.1.6б).
Запишемо умови статики:
1. , відкіля , отже
(1.1)
2. ; , приводячи подібні члени та зневажаючи нескінченно малими другого порядку в порівнянні з нескінченно малими першого порядку, одержимо: , відкіля:
. (1.2)
3. Підставляючи вираз (1.2) у залежність (1.1), одержимо :
. (1.3)
Диференціальні залежності (1.2) і (1.3) дозволяють установити деякі особливості розподілів поперечних сил та згинальних моментів. Приведені нижче правила можуть використовуватися для побудови та перевірки епюр і .
1. На ділянках, де розподілене навантаження відсутнє (q=0), епюра постійна, а епюра представляє лінійну функцію.
2. На ділянках з рівномірно розподіленим навантаженням епюра лінійна, а епюра - квадратна парабола, причому опуклість параболи спрямована в протилежну сторону дії розподіленого навантаження. У точці , де поперечна сила (змінює знак), момент досягає екстремального значення ( ).
3. На ділянках, де , епюра постійна.
4. Наступні пункти сформульовані для правої осі z (для правої системи координат). На ділянці, де поперечна сила позитивна, епюра моменту зростає, і убуває - якщо негативна.
5. У перерізах, де до балки прикладені зовнішні зосереджені сили:
а) на епюрі спостерігаютьсястрибки на їхню величину й у напрямку прикладених зосереджених сил ;
б) на епюрі з'являються злами, причому вістря зламів спрямовані проти дії зосереджених сил.
6. У перерізах, де до балки прикладені зосереджені моменти, на епюрі спостерігаються стрибки на величини цих моментів.
7. Епюра являє собою діаграму першої похідної від функції моменту , тобто ординати пропорційні тангенсу кута нахилу дотичної до епюрі .
Далі розглянемо приклади побудови епюр поперечних сил та згинальних моментів .
Приклад 1.
Показуємо поточний переріз з координатою (рис. 1.7), межі її зміни, записуємо функції і . При обліку рівномірно розподіленого навантаження q використвуємо такий спосіб: заміняємо його зосередженою силою, прикладеною у середині ділянки (плече зосередженої сили 0,5z).
Þ ; . Далі обчислюємо значення і
Рис. 1.7.
: ; ; ; . По епюрі, використовуючи правила перевірки, визначаємо опорні реакції і . Реакція дорівнює величині стрибка на епюрі в цьому перерізі та спрямована нагору, тому що позитивна. Якщо будувати епюру , йдучи ліворуч , реакція повинна давати позитивне значення , тобто повинна бути спрямована нагору. З умов статики одержуємо те ж саме значення .
На епюрі в затисненні скачок моменту на величину , отже . Так як в затисненні негативний, то повинний бути спрямований проти годинникової стрілки. З умови статики одержуємо: .