Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Шаман як засновник первісної культури



Художня культура: зміст та структура

Художня культура – спеціальна сфера культури з виробництва, збереження та поширення предметів і явищ, які мають естетичну цінність.

Змістом художньої культури є людина, що перетворює зовнішній світ і самого себе за законами краси.

Структуру художньої культури складають:

- мистецтво;

- традиційна культура;

- мода;

- дизайн;

- садово-паркова культура;

- палацово-паркова культура;

- сфера підготовки фахівців.

Мистецтво – є ядром художньої культури. Це спосіб образного осмислення художником зовнішнього світу і свого ставлення до нього.

Традиційна культура – система цінностей, усні традиції, вірування, звичаї, обряди та моральні норми конкретного етносу.

Мода – тимчасове панування певного способу життя людини в умовах конкретної культури. Вона визначає стиль одягу, ідеї, поведінку людини, етикет, особливості мистецтва, типу людської тілесності, кухні, розваг і т. д. Для моди характерний скороминучий характер (за винятком традиційної) мінливість і популярність.

Дизайн – це художнє конструювання предметів споживання, виробничого середовища та оформлення довкілля людини.

Садово-паркова культура – це художнє оформлення природного ландшафту з використанням спеціальних засобів і методик.

Основні типи парків:

- терасні (з розташуванням ділянок на різних рівнях, з драбинами і каскадами);

- регулярні «французькі» (з боскетами, алеями, партерами і водоймищами геометрично правильних форм);

- пейзажні «англійські» (мальовнича композиція зразок природного ландшафту - з галявинами);

- мініатюрні садки (у давньоримських перистилях, іспано-мавританських дворах;

- японські сади – символічні композиції з води, рослин і каміння).

Палацово-паркова культура – органічний синтез садово-паркового мистецтва, архітектури, який підпорядкований єдиному задуму монархічної або аристократичної заміської резиденції. Історично сформований комплекс палацових будівель і споруд, скульптури, садів і парків, штучних або природних водойм.

Сфера підготовки фахівців – середньо-спеціальні та вищі навчальні заклади, де готують фахівців для всіх сфер художньої культури.

Шаман як засновник первісної культури

 

Шаман – той, хто знає в контексті демонологічної картини світу. Фундаментальна структура магічного знання як ядро шаманізму формувалася під час його ініціації, тобто посвячення в шамани. Це – обов'язковий етап для його професійного становлення як «харизматичного» лідера племені і набуття інших, ніж у його одноплемінників, знань і умінь. У процесі посвячення він знайомився з чужими територіями та племенами, формуючи свій особливий і більш багатий досвід.

Добровільна самоізоляція з племені в умовах первісності припускала в тому числі і трагічний фінал. Усамітнюючись в пустелі або в лісі, шаман піддавав себе важким випробуванням і занедужував «шаманською хворобою», що дозволяла йому переживати стани наближені до смерті. Таким чином, він опановував особливим типом сприйняття, здатністю довільно переходити від «звичайного» (за Кастанедою) до «незвичайного» стану свідомості.

Так формувалося його уявлення про світ – шаманський космос, основою якого був міф. Шаман був творцем і охоронцем первісної картини світу.

У магічному ритуалі шаман відтворював загальноплемінну міфологію – уявлення про навколишній світ. Саме тут він розігрував «театральне видовище», глядачами і учасниками якого були його одноплемінники. Але, це не тільки відправлення ритуалу, але й спосіб згуртування племені в єдиний організм, прилучення до перших загальноплемінних табу, норм і цінностей.

Спеціальний костюм, прикрашений магічними символами, магічне дзеркало, маска тотема племені, бубон, магічна пісня, танок та інші складові ритуалу започаткували театральне, музичне, хореографічне та інші мистецтва. Магічні символи на одязі і тілі шаману стали початком декоративного мистецтва та бодіарту.

Таким чином, шаман у племені був духовною особою, засновником, охоронцем та репродуктором первісних традицій; винахідником музичних інструментів, співаком, композитором тощо.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.