Вперше телегонію було виявлено в XIX сторіччі в Англії приятелем Чарльза Дарвіна, лордом Мартоном, який під впливом свого друга вирішив зайнятися біологією. Він схрестив чистокровну кобилу з самцем-зеброю, але приплоду з того не вийшло. Потім, закинувши ідею про виведення нової породи, він забув про цей дослід. Кобила завагітніла від англійського жеребця, і через деякий час народилося лоша з чіткими смугами, як у зебри. Розпочалися досліди, і виявилося, що перший статевий партнер (в описуваному випадку це самець зебри) передає деякі зовнішні ознаки наступному поколінню. Той, хто займається розведенням голубів або цікавиться породистими собаками, стикався з чимось подібним.
Але найцікавіше було попереду. Вже в 60-х роках XX ст. науковцями було доведено, що явище телегонії поширюється і на людей. Більше того, у нас воно частіше й чіткіше проявляється. Дитині передаються не лише зовнішні ознаки першого статевого партнера матері, а й його темперамент і навіть хвороби (венеричні, психічні, захворювання крові і т. ін.).
Все дуже просто, перший чоловік, який позбавив цноти дівчину, буде батьком усіх дітей, яких вона народить у своєму житті, незалежно від того, скільки чоловіків в неї буде потім! Як вам таке? Тепер не треба дивуватися, коли у білої сім'ї з якоїсь Іванівки народився «темненький», як ніч, хлопчик. Це не засмага, і прати «Тайдом» його марно, просто студент — африканець, що приїхав до нас за обміном, обмінявся не лише культурою з українськими студентками, серед яких була і мати цього малюка.
До речі, про це явище знали ще наші предки, яких ми досі чомусь вважаємо дикунами. Так ось у них, коли батьки нареченого шукали йому дружину, перше питання до батьків дівчини було: «Чи чиста дівка?», тобто чи не була вона заміжня, чи не хворіє вона, та головне, чи не несе в собі чуже сім'я. Якщо ж дівчина «гуляла», то вважалося, що вона за це отримає безліч хвороб, а, накопичуючи різні генетичні ознаки від своїх партнерів, руйнує первісний образ дитини, переданий першим чоловіком. Тому дитина народжується не схожою на батьків, з купою психічних хвороб та патологій. Жорстоко, цинічно, по-дикунськи? Але ж куди страшніше бачити 15-тирічних повій й 11-тирічних вагітних дівчат! Нам багато чому треба повчитися у наших предків.
Телегонія — це дуже серйозна річ, і той, хто зможе це усвідомити, поки ще не пізно, отримає величезний шанс ростити СВОЇХ дітей, а це справжнє щастя для людини. Якщо ж ти не перший в своєї коханої і хочеш мати від неї дітей, а вони щоб були від тебе, то вихід є. Наші мудрі предки вважали, що лише справжнє кохання може стерти образ іншого чоловіка в тілі жінки. Тому все в твоїх руках.
Мені згадався один американській фільм, молодіжна комедія, в якій школярі пообіцяли собі до закінчення школи позбутися своєї цноти. Потім увесь фільм вони шукали, як це зробити. А коли їм це вдалося, то їх поздоровляли, батьки навіть пишалися ними і всі були щасливі. Саме на таких прикладах ми сьогодні виховуємося, саме про таке думає більшість школярів.
Бути незайманим або незайманою зараз не модно, це ознака відсталості. «Цього ніхто не цінує» — казала мені одна моя знайома. Жах якийсь! Це необхідно, життєво необхідно виправляти, бо від цього залежить майбутнє не тільки однієї сім'ї, а й всієї нації! Здорова родина — здорова дитина — здорова нація! А все, що суперечить цьому, вигідно нашим ворогам. Може, нас так і не виховували, але ми повинні виховувати наших дітей таким чином, лише тоді у нас є майбутнє!
Надихнуло прочитання "Арійського стандарту".
В книжі є ціла глава про телегонію. Що це за явище і з чим його їдять? Телегонія - від грец. tele — вдалину, в далечінь, далеко та gone, gonos — народження, породження; отже — «віддалене народження». Далі привожу цитати з книги, курсивом мій переказ - з метою скорочення викладення.
Ця історія з таємничого розділу науки про фізіологію людини почалася ще 150 років тому, коли основною тягловою силою у господарстві був звичайний кінь.
Селекціонери-заводчики активно працювали тоді над поліпшенням робочих якостей кінських порід. «А що, як схрестити свійського коня із витривалою й могутньою дикою зеброю? — поміркували якось вони. — Цікава вимальовується перспектива!» І робота закипіла.
Дібрали найкращих породистих кобил, а отців — зебр-жеребців. Пробували, звісно, і навпаки. Досліди із схрещування повторювали знов і знов, але жодного зачаття в усіх згаданих комбінаціях батьків так і не сталося. Воно, власне, і не дивно, адже тодішній науковий світ ще не знав про хромосоми та їхню несумісність у різних тваринних видів...
Невдачі відбили у заводчиків охоту до цієї безперспективної справи. Досліди були припинені, і ніхто про них і не згадував... Аж ось через кілька років трапилося незбагненне: у свійських кобилиць, котрі свого часу без усяких, як то кажуть, наслідків побували під самцями-зебрами, раптом почали народжуватися... смугасті лошата! Чому, з якого дива?! Батько — породистий жеребець, мати — теж чистокровка, а їхнє дитя — «напівдикий» смугастик! Неймовірно! Та очевидні факти заперечити було неможливо...
Науковий світ був приголомшений
Досліди поновилися — з іншими тваринами. Феномен підтвердився! Але його наукового пояснення і досі немає. Причина? Згідно з чиїмось рішенням пошуки в цьому напрямку були знову припинені, а їхні результати — засекречені (див. про це далі). Ми можемо назвати лише двох дослідників телегонії: це сучасник Ч. Дарвіна професор Флінт і Фелікс Ледантек. Останній написав книгу «Індивід, еволюція, спадковість і неодарвіністи» (Москва, 1899).
Відкриттям «телегоністів» не здивувалися лише собаківники — фахівці-заводчики та аматори. Адже їм здавна було відомо, що коли породиста сука бодай раз пов’яжеться з безпородним псом-дворнягою, то, якщо навіть цього разу цуценят у неї не буде, у майбутньому чистокровного потомства від неї чекати марно, хоч би з якими елітними «нареченими» її зводитимуть...
З огляду на всі ці дані поставало вельми слушне запитання: «А чи не поширюється ефект телегонії і на людей?» У другій половині XIX століття було проведено інтенсивні фізіологічні, антропологічні, соціологічні, статистичні дослідження (а за можливості — й досліди), які дали можливість зробити твердий висновок: «Так, ефект телегонії поширюється і на людей, причому навіть у чіткішій формі, ніж у тварин».
В наш стрімкий час, коли всі люди вільні і є можливость пересуватися по світу в будь якому напрямку, це явище стало помітним у людей. Особливо в часи Олімпіад, коли молоді люди спілкуються між собою, жінки й чоловіки (представники негроїдной раси) були разом....потім проходить дуже багато часу, наші дівчата виходять заміж за наших хлопців, а в них народжуюсть мулати. ото диво скжете ви, але нічого дивного в тому немає, це науковий факт і про нього знали наші предки, саме тому скрізь так берегли дівочу цноту. Саме тому слав*янських дівчат гвалтували татаро-монголи, таких прикладів є багато в історіі людства.
- А чи передаються приховані, внутрішні ознаки? Так, передаються. І це в телегонії — найнебезпечніше. Бо ж випадає так, що для жінки та її майбутнього потомства далеко не байдуже, хто був її першим статевим партнером. Саме через такий висновок на цю науку і було накладено табу — аж до знищення друкованих результатів досліджень!
Ось поміркуймо над запитаннячком: а що, як «заїжджий молодець» (і не тільки ж бо заїжджий, а і свій, вітчизняний) — наркоман, алкоголік, психічно хворий? Саме такі «молодці» найбільше схильні до безладних і безвідповідальних зв’язків. Їх треба усіляко остерігатися, але такого годі навіть чекати: православний спосіб життя у нас ще тільки відроджується, і нічим не скута «демократична» мораль мало не цілком ґрунтується на розпусті та легковажності. Ось і трапляється, що зовні, здавалося б, нормальні і здорові батьки у своїх дітях раптом бачать не себе, а давній «привіт» від якогось фізично-морального виродка...
Масова дошлюбна розбещеність і вседозволеність молоді, панування в її середовищі тваринних інстинктів, зневага дівчат до своєї цнотливості тощо — усе це зовсім не «особиста справа» і не тема для вульгарних анедотів. Це — глобальна трагедія нації. Чому — про це розповідає доцент Тернопільської медакадемії, лікар-гінеколог із майже 45-річним стажем Леонід Гута: (початок пропускаю, тому, що розповідається про тих самих смугастих коників)
- Отож дівчата, які з легкістю ідуть на першу, позашлюбну близькість, обов’язково повинні знати — цей «перший» закладає генофонд їхніх майбутніх дітей, незалежно від того, коли і хто стане їх батьком! І якщо цей «перший» мав далеко не кращі якості, то вони передадуться і дітям. До речі, знаний дослідник родоводів багатьох як відомих, так і простих людей Ломброзо зробив висновок, що позитивні риси в такому випадку передаються значно меншою мірою, ніж негативні. Стосується це і хвороб, причому не для одного покоління. Схильність до алкоголізму, наприклад, може обминути дітей, але позначиться на онуках.
— Ви розповідаєте майже фантастичні речі. За роки ведення відповідної тематики у пресі мені довелося перечитати масу літератури про найрізноманітніші аспекти стосунків між жінкою та чоловіком, але інформація про телегонію не траплялася. І тут не все зрозуміло. Дочка моїх знайомих, наприклад, вийшла заміж зовсім не за того, з ким мала першу близькість, однак народила хлопчика, який, мов дві краплі води, схожий на свого батька — її чоловіка…
— Людина — не тварина, тому людська телегонія є набагато складнішим, а головне, ще малодослідженим явищем. Може, з певних причин сучасне суспільство і не зацікавлене в його глибокому, детальному вивченні. Але раніше, коли основні моральні засади ще були непохитними, недарма ж бо так ревно оберігали дошлюбну цнотливість дівчат, а тих, хто її не зберіг, назавжди таврували ганьбою...
А у прикладі, що його ви навели, зовнішня схожість сина на фізіологічного батька, можливо, зовсім не виключає й успадкування хлопчиком певних якостей того незнайомого йому дяді, який був першим маминим мужчиною. Імовірно, що людська телегонія включає в себе якісь складні впливи на рівні біоенергетики. Все це ще треба довго і ретельно досліджувати. Однак існування самого явища вже доведене однозначно.
— Леоніде Володимировичу, у вас великий стаж роботи за фахом, який має безпосередній стосунок до інтимної сфери життя. Чи багато, на ваш погляд, змінилося у ній за цей час з погляду моральності?
— Якщо порівнювати моральність стосунків між хлопцями та дівчатами сьогодні і чотири десятки років тому, то це просто жах. Готуючи лекцію про телегонію, знайшов у літературі такий факт. Коли один із німецьких гінекологів, які під час Другої світової обстежували українських 16—20-річних дівчат перед їх відправленням на примусові роботи в Німеччину, виявив, що майже всі вони незаймані, то він навіть офіційно звернувся до Гітлера. Мовляв, необхідно негайно починати перемови про перемир’я, позаяк народ такої високої моралі перемогти неможливо. Гітлер оскаженів, і лікаря розстріляли, а війну ми все-таки виграли. Однак від того часу відбувся жахливий занепад основних моральних цінностей. Шлюб для багатьох перестав бути «тайною», а став чимось подібним до контракту, що його можна будь-коли розірвати. Звичними стали і дошлюбні та позашлюбні статеві стосунки. Бояться хіба що розголосу чи венеричних хвороб. Тим часом це загрожує непередбачуваними наслідками як для майбутнього родин цих людей, так і для генофонду всієї нації.
— Невже такі інтимні речі можуть мати настільки глобальні наслідки?
— Компетентні люди в цьому вже давно не сумніваються. У Сполучених Штатах, наприклад, після багаторічної пропаганди повної статевої свободи нині відбувається потужне відкочування до споконвічних моральних цінностей, і попит на цнотливих дівчат там теж зріс надзвичайно, — американці злякалися виродження нації. Нам теж треба замислитися над своїм майбутнім, бо згубна спадковість злодіїв, ґвалтівників, збоченців і просто нечесних та підлих людей робить і продовжуватиме робити свою страшну справу.
І ще питання: чи все загублено для жінок, що втратили до шлюбу цноту, але прагнуть доброї сім’ї? У Православній Церкві, в обряді Водохрещення і Таїнстві Покаяння*, можна знайти друге народження і зброєю Духа зруйнувати фізичну ваду. Але покаяння повинне бути щирим, щоб у нього були гідні плоди, тобто щоб сталася справжня внутрішня зміна, щоб душа очистилася і перетворилася. З погляду духовності телегонія тлумачиться дуже просто: душа впливає на тіло. «Гон» (вплив, сила, дія) — це емоції, враження душі матері щодо зачатої в ній дитини: якщо мати про щось думає, то це обов’язково позначиться на дітях. І вони обов’язково народяться схожими на того, кого вона покохала уперше, позаяк кохання — це дуже сильне, практично незабутнє почуття**.
Святий Амвросій Медіоланський назвав його «даром першого шлюбу» від Бога. Воно виникає навіть за відсутності фізичної близькості.
Отже, цнотливість зберегти не просто, а повернути — ще більша праця. Зате і нагорода велика: діти, народжувані від цнотливих батьків, — це благословення Боже, вони на радість у житті, на допомогу і розраду у старості, а не на ганьбу і страждання...
Ось і замислилася я про відрождення нашої нації... Любі дівчата! прошу вас уважно прочитати цю статтю, бо від вашої свідомості залежить наше майбутнє
