Валовий внутрішній продукт за категоріями кінцевого використання, у фактичних цінах, млн. грн

Таблиця 1.1

Валовий внутрішній продукт

Неоднозначний характер мали зміни в структурі ВВП за доходами (табл. 2 та табл. 3).

До 1992 р. характерною була низька частка чистих податків на виробництво та імпорт, яка навіть досягала від'ємних значень через субсидії. Але починаючи з 1993 р. вона стрімко зросла у зв'язку із скороченням субсидій виробництву.

Таблиця 1.2.

Динаміка ВВП за категоріями доходу (у фактичних цінах), %

Таблиця 1.3

Структура валового внутрішнього продукту за категоріями доходу,(відсотків)

На зменшенні частки валового прибутку у ВВП у першій половині 90-х років позначилося скорочення субсидування виробництва без суттєвого зниження податкового тиску. Негативну роль відіграли також затягування з реструктуризацією економіки, низька ефективність заходів з подолання платіжної кризи.

Обсяг ВВП за 1990— 1994 рр. зменшився на 45,6%. У 1994 р. падіння ВВП було найбільшим за роки незалежності — 22,9%. Починаючи з 1995 р. почалося поступове подолання спаду ВВП. У 1995 р. спад ВВП був вже майже вдвічі меншим, ніж у попередньому році.

Скорочення спаду ВВП у 1995 р. відбувалося передусім за рахунок уповільнення спаду промислової продукції (11,5% у порівнянні з 27,3% у 1994 р.) та продукції сільського господарства (2,6% у порівнянні з 16,5% у 1994 р.). У промисловості, де створюється основна частка ВВП, скорочення спаду виробництва відбулося в усіх галузях, але найбільш відчутно в тих, що реалізували свої експортні можливості, насамперед у металургії.

У 1996 р. тривало зниження ВВП. Починаючи з 1997 р. почала зменшуватися частка чистих податків у ВВП, що зумовило поступове зниження податкового навантаження на виробників. В результаті цього спад ВВП у 1997 р. був утричі меншим, ніж у 1996 р., реальні грошові доходи населення вперше зросли на 6,3%. Важливою ознакою позитивних змін стало зростання на 7,1% продуктивності праці.

1998 р. для української економіки став роком подальшого сповільнення темпів спаду ВВП. Підсумки перших восьми місяців 1998 р. підтверджували тенденцію виходу на економічне зростання. Але у серпні 1998 р. ця тенденція змінилася на протилежну. Світова фінансова криза, яка особливо загострилася наприкінці літа у найбільшого торговельного партнера України — Росії.

1999 р. стабілізувалася динаміка реального ВВП, вперше за роки незалежності досягнуто приросту промислового виробництва.

2000 р. став переломним в економічній динаміці. Вперше за роки незалежності досягнуто збільшення реальних обсягів ВВП, підкріплене зростанням у всіх основних галузях економіки. Фактично приріст ВВП становив 6%.

Разом з тим слід зазначити, що сприятливі можливості 2000 р. не були використані повною мірою, про що свідчать більш високі темпи приросту ВВП у ряді країн СНД. Зокрема, в Росії він становив 8%, у Таджикистані — 8,3, у Казахстані — 10,5, Азербайджані — 11,4%. Проте вже темп приросту ВВП у 2001 р. досяг 9%. За цим показником у 2001 р. Україна вийшла на провідні позиції у світі.

Прискоренню зростання ВВП сприяли використання незадіяних у роки економічної кризи вільних виробничих потужностей, кваліфікованої робочої сили, виправлення валютно-курсових диспропорцій попередніх років, вигідна зовнішньоекономічна кон'юнктура, що зберігалася протягом першого півріччя 2001 р. Зростання ВВП було майже на 50% зумовлено зростанням експорту.

Значний позитивний вплив на макроекономічну динаміку справили результати ринкових реформ попередніх періодів: завершення, в основному, формування інститутів і механізмів ринкового функціонування економіки, здійснення реструктуризації значної частини підприємств, поліпшення їх менеджменту, адаптація до ринкової кон'юнктури.

Вагомими стимулюючими чинниками зростання ВВП стали прискорення структурних реформ, дерегуляція малого підприємництва, упорядкування енергоринку та відчутне підвищення енергозабезпечення, зменшення обсягів немонетарних розрахунків.

Економічне зростання у 2001 р. не обмежувалося лише кількісними параметрами. 2001 р. став роком принципових якісних зрушень. На відміну від 2000 р., коли зростання ВВП (на 5,9%) супроводжувалося високими інфляційними процесами, у 2001 р. відповідне зростання (на 9%) відбувалося при спадаючих темпах інфляції. Це сприяло суттєвому підвищенню купівельної спроможності населення в результаті зростання реальних доходів та реальної заробітної плати (відповідно на 9% та 19%).

У 2002 р. приріст ВВП знизився до 4,1% у порівнянні із 2001 р. (9,1%), що зумовлено, передусім, негативним впливом зовнішніх факторів у першому півріччі: значне зниження економічної активності, викликане суттєвим зменшенням темпів розвитку світової економіки та відповідними заходами із захисту внутрішнього ринку у країнах, які є основними торговельними партнерами України. Залишився слабо задіяним потенціал малого бізнесу. Його частка у ВВП становить близько 11%.

Додатковим внутрішнім чинником уповільнення динаміки були неефективна податкова система, низька платіжна дисципліна, які зумовили ускладнення з наповненням та виконанням державного бюджету.

Загалом за 2000—2002 рр. ВВП зріс на 20%, що суттєво випереджає його приріст у країнах Європейського Союзу. Зокрема, у 2000 р. темпи приросту ВВП перевищували відповідний показник цих країн у 1,8 рази, у 2002 р. — у 2,5 рази.

З початку 2003 р. економічне зростання суттєво прискорилося. За 2003 р. ВВП зріс на 8,5%. Відчутні зрушення на краще відбулися в структурі ВВП. Випереджаючими темпами у ВВП зростає валова додана вартість будівництва (понад 17%). Саме збільшення обсягів будівельних робіт створює підґрунтя для зростання виробництва в інших секторах економіки і є індикатором подальшого прискорення структурної перебудови економіки.

Свідченням позитивних змін у структурі ВВП є також високі темпи приросту валової доданої вартості в обробній промисловості (18,2%), транспорті (12,6%), оптовій та роздрібній торгівлі (14,4%) та будівництві (23%).

Таблиця 1.4

Валовий внутрішній продукт за категоріями кінцевого використання, у фактичних цінах, млн. грн.

Таблиця 1.5

Поиск по сайту: