Чистий внутрішній продукт – ринкова вартість річного обсягу кінцевих товарів та послуг за винятком відрахувань на споживання капіталу (амортизації – щорічних відрахувань, що показує розмір капіталу, спожитого в процесі виробництва).
ЧВП = ВВП – A = ЗП + рента + процент + прибуток + НП (2.12), де:
ЧВП – чистий внутрішній продукт;
ЗП – заробітна плата;
НП – непрямі податки.
Важливим макроекономічним показником є національний дохід (НД).
Національний дохід – це дохід, який створено факторами виробництва в результаті їхньої участі в процесі виробництва поточного обсягу ВВП, або вартість ресурсів, що використовуються для виробництва обсягу продукції в поточному році.
Національний дохід розраховується шляхом вилучення з вартості чистого внутрішнього продукту непрямих податків.
НД = ЧВП – НП (2.13), де:
НД – національний дохід;
ЧВП – чистий внутрішній продукт;
НП – непрямі податки.
Національний дохід – це сукупний дохід, який заробляють власники факторів виробництва: робочої сили (заробітна плата найманих працівників), землі (земельна рента) та власники капіталу (прибуток і процент) за рік. Він вважається заробленим доходом.
НД = ЗП + рента + процент + прибуток (2.14), де:
НД – національний дохід;
ЗП – заробітна плата.
З точки зору постачальників ресурсів національний дохід є вимірювачем доходів, які вони отримують від участі у поточному виробництві. З точки зору фірм (підприємств) національний дохід є вимірювачем цін факторів виробництва або ресурсів.
Національний дохід відображає ринкові ціни економічних ресурсів, які використовуються на створення обсягу виробництва даного року.
Особистий дохід та дохід кінцевого використання
Особистий дохід – це дохід, отриманий сім’ями та окремими індивідами до сплати податків.
Особистий дохід можна отримати, коли від національного доходу відняти внески на соціальне страхування, податки на прибуток корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій і додати суму трансфертних платежів. Він розподіляється на споживання, заощадження і сплату податків.
ОД = НД- ВСС-ППК-НПК+ТП (2.15), де:
ОД – особистий дохід;
НД – національний дохід;
ВСС – внески на соціальне страхування;
ППК – податок на прибуток корпорацій;
НПК – нерозподілений прибуток корпорацій;
ТП – трансфертні платежі.
Дохід кінцевого використання – це частина особистого доходу, яка залишається в розпорядженні домашніх господарств після сплати індивідуальних податків та використовується ними на споживання й заощадження.
ДКВ = ОД-(ОПП+ПМ+ПС) (2.16), де:
ДКВ – дохід кінцевого використання;
ОД – особистий дохід;
ОПП – особистий прибутковий податок;
ПМ – податок на майно;
ПС – податок на спадщину.
Дохід кінцевого використання являє собою суму споживчих витрат домашніх господарств та заощаджень.
ДКВ = СВ+З (2.17), де:
СВ – споживчі витрати домашніх господарств;
З – заощадження.
Співвідношення між основними показниками національних рахунків можна виразити наступним чином: валовий внутрішній продукт мінус амортизація дорівнює чистому внутрішньому продукту; чистий внутрішній продукт мінус непрямі податки дорівнює національному доходу; національний дохід мінус внески на соціальне страхування, податки на прибуток корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій та плюс трансфертні платежі дорівнює особистому доходу; особистий дохід мінус особисті податки (особисті прибуткові податки, податки на майно та податки на спадщину) дорівнює доходу кінцевого використання.
Висновки
1. Система національних рахунків (СНР) – це система взаємопов’язаних статистичних показників, які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання продукції, розподілу й перерозподілу доходів та формування національного багатства. СНР – це міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни; своєрідний вимірювач стану економіки, основа для розробки економічної політики держави; містить дані про кількість вироблених у всьому суспільстві товарів і послуг, про сукупні доходи та сукупні витрати всіх економічних суб’єктів тощо.
2. Основними показниками національних рахунків є валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід та дохід кінцевого використання.
3. Макроекономічні показники – це показники в грошовій формі. З метою нівелювання цінового фактора в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний і реальний, застосовуючи при цьому два види цін: поточні та постійні.
4. Номінальний ВВП – це загальний обсяг виробництва, який обчислюється в поточних ринкових цінах, тобто в цінах, які склалися на момент його розрахунку (на даний момент). На його величину впливає динаміка обсягу виробництва та динаміка рівня цін.
5. Реальний ВВП – це загальний обсяг виробництва, який обчислюється в постійних цінах, тобто в цінах року, який приймається за базовий. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту тому, що не враховує зміну рівня цін. На величину реального ВВП впливає лише зміна обсягів виробництва.