Процес пароутворення зв'язаний із збільшенням внутрішньої енергії речовини, а процес конденсації – зі зменшенням її

Контрольні питання

1. Повітря при температурі 25 0С має точку роси 13 0С. Визначити абсолютну і відно-сну вологість повітря.

2. Над поверхнею землі площею 100 км2 шар повітря товщиною в 1 км має відносну вологість 80% при температурі 25°С. Повітря охолонуло до 17°С. Визначити масу роси, що випала.

Різні тверді тіла в природі можна поділити на дві групи, які відрізняються своїми властивостями.

Першу групу утворюють кристалічні, другу – аморфні тіла.

Відмінною рисою кристалічного стану речовини є анізотропія– залежність ряду фізичних властивостей, таких, як швидкість поширення світла, теплопровідність, модуль пружності тощо, від напряму в кристалі.

Безліч твердих матеріалів – полікристалічні, вони складаються з безлічі безладно орієнтованих дрібних кристалічних зерен – кристалітів – дрібних монокристалів.

Великі поодинокі кристали називають монокристалами.

Кристали застосовують у радіотехніці, оптиці, промислових процесах і т.д.

Щоб виростити кристал потрібні особливі умови. Наприклад, для виготовлення алмазу потрібні тиск 104 Мпа і температура 2000°С.

Властивість речовини одного складу утворювати різні кристалічні структури, які мають різні фізичні властивості називається поліморфізмом.

Для кристалічних тіл характерний дальній порядок, тобто правильна повторюваність положень вузлів кристалічної решітки на будь-яких відстанях у кристалі.

Аморфнітіла, хоч і вважають їх твердими, є переохолодженими рідинами. В аморфних тілах на відміну від кристалічних існує тільки ближній порядок у взаємному розміщенні сусідніх атомів.

До аморфних тіл належать скло, пластмаси, смоли, льодяники тощо. У природі аморфний стан менш поширений, ніж кристалічний.

Останнім часом у техніці дедалі більше застосовують речовини, які називаються полімерами. Вони утворюються через поєднання однієї до одної ряду молекул (мономерів) з низькою відносною молекулярною масою.

Процес утворення полімерів називається полімеризацією. Число мономерних молекул, які входять до складу молекули полімеру – це ступінь полімеризації. Молекулярна маса полімерів дуже велика.

Полімери поділяють на два класи: природні і синтетичні. До природних полі-мерів належать сполуки високої молекулярної маси, наприклад білки, каучук, до синтетичних – різні пластмаси.

Пластмаси мають найрізноманітніші фізичні властивості: корозійну стійкість, здатність формуватися у вироби складної конфігурації і витримувати різні зміни температури, добрі теплоізоляційні характеристики, високу діелектричну проникність, велику питому міцність, малу густину тощо.

Рідкі кристали — речовини, що володіють одночасно властивостями як рідин (плинність), так і кристалів (анізотропія).

За структурою рідкі кристали являють собою рідини, схожі на желе, що скла-даються із молекул витягнутої форми, певним чином упорядкованих у повному обсязі цієї рідини.

Найбільш характерною властивістю є їхня здатність змінювати орієнтацію молекул під впливом електричних полів, що відкриває широкі можливості для застосування їх у промисловості.

Один з важливих напрямків використання рідких кристалів — термографія. Рідкі кристали у вигляді плівки наносять на транзистори, інтегральні схеми й друковані плати електронних схем. Несправні елементи — сильно нагріті або холодні, непрацюючі — відразу помітні по яскравих кольорових плямах.

Нові можливості одержали лікарі: рідко-кристалічний індикатор на шкірі хворого швидко діагностує сховане запалення й навіть пухлину.

За допомогою рідких кристалів виявляють пари шкідливих хімічних сполук і небезпечні для здоров'я людини гама- і ультрафіолетове випромінювання.

На основі рідких кристалів створені вимірювачи тиску, детектори ультразвуку. Але найбільш багатообіцяюча сфера застосування рідкокристалічних речовин — інформаційна техніка. Від перших індикаторів, знайомих усім по електронному годиннику, до кольорових телевізорів з рідкокристалічним екра-ном розміром з поштову листівку пройшло лише кілька років. Такі телевізори дають зображення досить високої якості, споживаючи меншу кількість енергії.