Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Застосування ультразвуку в терапії та хірургії

Прийом та вимірювання ультразвуку

У медичних або біологічних додатках необхідність в прийомі і вимірі ультразвуку виникає в трьох великих областях. Це отримання діагностичної інформації від пацієнта, вимірювання акустичних полів, якими можуть опромінюватися живі клітини і тканини, в тому числі і тканини пацієнтів.

Ультразвук за визначенням не сприймається безпосередній-але органами почуттів людини, і тому необхідно використовувати якийсь фізичний ефект чи последовате-льності таких ефектів, щоб дія ультразвуку могло проявитися, причому головним чином кількісно. Таким чином, вибір методу для конкретного завдання проводиться з точки зору зручності його застосування, а також точності вимірювання цікавить параметра акустичного поля.

КАРДІОЛОГІЯ

Ультразвукові методи широко застосовуються при обстеженні серця і прилеглих магістральних судин. Це пов'язано, зокрема, з можливістю швидкого отримання просторової інформації, а також можливістю її об'єднання з томографічної візуалізацією. Так, для виявлення і розпізнавання аномалій руху клапанів серця, зокрема мітрального, дуже широко використовується М-режим. При цьому важливо реєструвати рух клапанів аж до частот порядку 50Гц і, отже, з частотою повторення близько 100Гц. Ця цифра, залишаючись значно нижче згаданого вище придела для луна-імпульсних приладів (близько 5кГц), по суті, є недосяжною за будь-яких інших методах дослідження.

НЕВРОЛОГІЯ

До появи рентгенівської комп'ютерної томографії мозок було особливо складно досліджувати. Починаючи з 1951р., В Лондонському королівському онкологічному госпіталі робилися значні зусилля для застосування ультразвуку до цього завдання. На жаль, цьому заважають фізичні властивості черепа дорослої людини, оскільки череп є сильно поглинає тришарову структуру змінної товщини. Хоча було зроблено кілька цікавих спроб подолати ці труднощі, в тому числі з використанням керованих багатоелементних решіток, коли датчик прилягає до обмеженої області черепа, а також з частковою автоматичною компенсацією фазової затримки для врахування змін товщини черепа, таке застосування незустріло схвалення діагностів. Проте ще не затверділий череп плоду або новонародженого в акустичному плані не представляє значних перешкод, пов'язаних з виникненням загасання або заломлення, і тому ультразвукове обстеження тут застосовується все частіше.

Застосування ультразвуку в терапії та хірургії

Давно відомо, що ультразвук, діючи на тканини, викликає в них біологічні зміни. Інтерес до вивчення цієї проблеми обумовлений, з одного боку, природним побоюванням, пов'язаних з можливим ризиком застосування ультразвукових діагностичних систем для візуалізації, а з іншого - можливістю викликати зміни в тканинах для досягнення терапевтичного ефекту.

Терапевтичний ультразвук може бути умовно розділений на ультразвук низьких і високих інтенсивностей. Основна задача застосування ультразвуку низьких інтенсивностей - не ушкоджує нагрівання чи будь-які нетеплові ефекти, а також стимуляція і прискорення нормальних фізіологічних реакцій при лікуванні ушкоджень. При більш високих інтенсивностях основна мета - викликати кероване виборче руйнування в тканинах.

Автоматизовані системи для організації та проведення профілактичних медичних оглядів мають включати:
1. Систему планування та обліку диспансеризації населення адміністративної території.
Основні завдання: планування, облік, аналіз та складення статичної звітності щодо диспансеризації населення на відповідній адміністративній території.
Має бути тісно пов’язана із загальною інформаційною системою галузі охорони здоров’я, зокрема у частині ведення централізованих реєстрів осіб, які отримують спеціалізовану медичну допомогу.
2. Систему профілактичних медичних оглядів організованих категорій населення.
Основні завдання:
автоматизована обробка даних лабораторних, функціональних, антропометричних, анамнестичних та інших досліджень;
формування інформації про кожного пацієнта за результатами оглядів дільничними лікарями (лікарями ЗПСМ) та лікарями спеціалістами;
встановлення діагнозу захворювань;
планування, облік та контроль за проведенням диспансерних оглядів організованих колективів населення, визначення їх профпридатності;
складення графіків оздоровчих заходів та статистичної звітності.
3. Систему комплексних медичних оглядів населення.
Основні завдання:
організація долікарського обстеження населення з використанням стандартних лабораторно-інструментальних методів, заповнення анамнестичного запитальника;
обробка результатів огляду з виявленням осіб, які мають патологічні зміни у стані здоров’я, та направлення їх на додаткове обстеження до лікарів спеціалістів;
створення реєстру населення, яке підлягає диспансеризації.

Диспансеризація включає:
медичний огляд населення з проведенням визначеного обсягу лабораторних та інструментальних обстежень;
додаткове обстеження осіб, які цього потребують;
виявлення осіб з факторами ризику, що спричиняють виникнення та розвиток захворювань;
своєчасне виявлення захворювань;
розробку та проведення комплексу необхідних медичних та соціальних заходів, динамічного спостереження за станом здоров'я населення.

Диспансеризація проводиться закладами охорони здоров'я за участю вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, наукових установ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, відомств, установ та організацій.

Територіальні органи охорони здоров'я або визначені ними заклади організовують бригади спеціалістів із закладів охорони здоров'я обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим, міського — у містах Києві та Севастополі) підпорядкування, вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, наукових установ для диспансерного огляду дорослого та дитячого населення у районах та містах відповідної адміністративній території, насамперед у сільських населених пунктах, які мають проблеми кадрового та матеріально-технічного забезпечення диспансеризації. Зазначені бригади спеціалістів забезпечуються необхідними медичним обладнанням та транспортними засобами.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.