Тема № 36. Роль крові в підтриманні гомеостазу організму
Актуальність теми.
Кров - рідка тканина організму, яка за рахунок транспорту хімічних речовин здійснює інтеграцію біохімічних процесів у різних клітинах і міжклітинних просторах у єдину систему. Патологічні стани, що супроводжуються розладами системної гемодинаміки та мікроциркуляції, призводять до глибоких порушень фізіологічних та біохімічних функцій організму.
Сучасні фізико-хімічні методи дозволяють ідентифікувати та описати близько 100 окремих білків у плазмі крові, які відрізняються за своїми фізико-хімічними властивостями та функціями. Білки крові складають єдину систему з білками тканин і віддзеркалюють стан білкового обміну в усьому організмі. Небілкові азотисті та безазотисті компоненти крові є кінцевими та проміжними продуктами азотистого, вуглеводного та ліпідного обмінів. Вміст цих речовин у крові відносно стабільний і залежить від надходження різних нутрієнтів з їжею, а також значно змінюється при деяких патологічних станах, що може бути використано у діагностиці. Тому знання з біохімії крові є важливим елементом фундаментальних знань майбутніх фармацевтів.
Мета заняття:
- уміти характеризувати основні фізіологічні та біохімічні функції крові, механізми підтримання її основних параметрів.
- уміти аналізувати біохімічний склад крові, пояснювати діагностичну роль визначення небілкових азотовмісних сполук, безазотистих органічних компонентів крові в нормі та за умов розвитку патології.
Конкретні завдання:
Ø Характеризувати дихальну, трофічну, екскреторну, захисну та регуляторну функції крові.
Ø Характеризувати особливості перебігу метаболічних процесів у еритроциті.
Ø Пояснювати основні функції білків плазми крові на основі їх фізико-хімічних властивостей.
Ø Пояснювати діагностичне значення зростання вмісту білків „гострої фази” запальних процесів.
Ø Пояснювати молекулярно-біохімічні механізми змін вмісту в плазмі крові секреторних і тканинних ферментів.
Ø Пояснювати біохімічні основи функціонування систем регуляції тиску крові (калікреїн-кінінова та ренін-ангіотензивна системи) та науково-обгрунтоване застосування гіпотензивних лікарських засобів- інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту.
Ø Тлумачити поняття “залишковий азот крові” та наводити приклади станів, при яких відбувається розвиток різних типів азотемій.
Ø Характеризувати безазотисті і неорганічні компоненти плазми крові
Ø Класифікувати буферні системи крові та пояснювати механізми регуляції та підтримки кислотно-основного стану.
Ø Пояснювати причини та механізми виникнення ацидозу, алкалозу, гіпоксії та прийоми їх лабораторної діагностики.
Ø Використовувати результати біохімічного аналізу крові (норма і патологія) для оцінки стану здоров’я людини, механізму регуляції та підтримки кислотно-основного стану.
Теоретичні питання
1. Хімічний склад та фізико-хімічні властивості крові здорової людини.
2. Вплив фармацевтичних засобів на фізико-хімічні властивості крові.
3. Основні групи білків плазми крові; їх склад та вміст в нормі і при патології.
4. Білки гострої фази запалення: С-реактивний білок, церулоплазмін, гаптоглобін, кріоглобулін, α1 - Антитрипсин, α2 -Макроглобулін, інтерферон. Їх діагностичне значення.
5. Фактори, що впливають на вміст білків у плазмі крові: гіпер-, гіпо-, пара- та диспротеїнемії.
6. Ферменти плазми крові: власні (секреторні), екскреторні та індикаторні (тканинні) ферменти.
7. Калікреїн-кінінова та ренін-ангіотензинова системи, їх біологічна роль.
8. Загальний азот плазми крові: білковий та небілковий (залишковий або резидуальний) азот. Залишковий азот крові, методи визначення, значення.
9. Види азотемії:
· абсолютна – ретенційна, продукційна;
· відносна
причини виникнення, диференціювання їх в клініці.
10. Біохімічні аспекти використання деяких лікарських препаратів при азотемії.
11. Біохімічні показники небілкових азотовмісних компонентів цільної крові та плазми крові: сечовини, сечової кислоти, креатину, креатиніну, азоту амінокислот, індикану.
12. Безазотисті органічні компоненти крові: глюкоза, органічні кислоти, кетонові тіла, вітаміни їх біологічна роль.
13. Неорганічні компоненти плазми крові.
14. Кислотно-основний стан. Роль нирок, органів дихання, тканин в регуляції кислотно-основного стану.
15. Буферні системи крові, їх види, функції гідрокарбонатної, фосфатної, гемоглобінової та білкової буферних систем в організмі людини.
16. Порушення кислотно-основного стану: ацидоз метаболічний (кетоацидоз, лактат ацидоз, гломерулярний ацидоз) та респіраторний; алкалоз (метаболічний та респіраторний). Причини їх виникнення.