Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розрахунок ємнісного датчика кута непогодження



Ємнісний датчик кута непогодження складається з двох диференціальних ємнісних датчиків кутових переміщень, з’єднаних за мостовою схемою. Основні схеми вмикання датчиків наведені у табл. 4.

 

Таблиця 4

Cхеми вмикання ємнісних датчиків кута непогодження

Схема Внутрішній опір Напруга на виході
      При ,    
   
      ; ; .
   

 

Схеми № 1 і 2 застосовуються в тих випадках, коли на виході потрібно отримати змінну напругу, а схеми № 3 та 4 – постійну напругу. Схеми № 1 і 2 еквівалентні одна одній за своїми характеристиками.

При узгодженому положенні осей датчика міст знаходиться у рівновазі, якщо витримується рівність

. (3.1)

Опори , які входять у формулу (3.1), є комплексними, причому їх активні складові значно менші реактивних (ємнісних). Тому з деяким наближенням ці опори можна вважати чисто реактивними (ємнісними)

, (3.2)

де – циклічна частота струму живлення, рад/с;

– ємність -го конденсатора, Ф.

Ураховуючи формулу (3.2), рівність (3.1) можна записати у вигляді

. (3.3)

 

Як відомо, ємність конденсатора визначається співвідношенням

, (3.4)

де – відносна діелектрична проникність діелектрика;

– електрична постійна;

– площа перекриття пластин, м2;

– відстань між пластинами, м.

З метою збільшення ємності беруть конденсатори, які складаються з кількох пластин, занурених у діелектрик, із великою діелектричною проникністю. З конструктивних міркувань ємність конденсатора не може бути більшою ніж 500 пФ і на виході датчика не можна одержати значні потужності. Тому необхідно узгодити внутрішній опір датчика з опором навантаження

. (3.5)

Чутливість моста максимальна за умови

(3.6)

або

. (3.7)

При зміні кута непогодження змінюються ємності. При непогодженні матимемо

;

чи

;

;

,

 

де

;

. (3.8)

При узгодженні опору навантаження з внутрішнім опором датчика у формулі для (табл. 4) необхідно підставити .

Статичні характеристики датчика кута непогодження залежать від . При статична характеристика датчика буде лінійною тільки при малих значеннях :

, (3.9)

 

де – чутливість датчика для схем № 1 і 2.

Зменшення опору веде до зниження чутливості датчика і як наслідок – до нелінійності його характеристики.

Розрахунок ємнісного датчика кута непогодження зводиться до вибору схеми його вмикання і розрахунку ємнісного датчика кутового переміщення. Як ємнісний датчик кутового переміщення застосовують плоский конденсатор із поворотними пластинами, оскільки вхідною величиною конденсатора є кут повороту осі. Звичайно як рухомі, так і нерухомі пластини датчика виконуються у вигляді секторів.

Основними вихідними даними для розрахунку ємнісного датчика кута непогодження є: характер та величина опору навантаження ; рід вихідної напруги ; допустимі габаритні розміри кожного з датчиків кутових переміщень; параметри живлення (частота, напруга).

Порядок розрахунку ємнісного датчика кута непогодження наступний.

Виходячи із заданих умов, вибирають схему вмикання датчика.

Визначають величини опорів схеми датчика за умови, що одна з осей є нерухомою . Тому подальші розрахунки стосуються одного (першого) датчика кутових переміщень, другий датчик буде ідентичним. При визначенні опорів максимальну відносну зміну опору датчика кутових переміщень вибирають у межах .

Величину ємності датчика при легко визначити з формули (3.8)

, (3.10)

де – циклічна частота струму живлення, рад/с.

Урахувавши рівняння (3.4), визначають розміри пластин , вибирають відстань між ними і відносну проникність діелектрика. З метою отримання лінійної характеристики пластини профілюють.

Розрахунок датчика кутових переміщень вважається завершеним, якщо його розраховані габаритні розміри не перевищують допустимих значень. В іншому випадку повторюють розрахунок, виходячи із заданих габаритних розмірів. Якщо виявиться, що чутливість датчика буде при цьому недостатньою, то слід збільшити частоту струму живлення.

Наприкінці розрахунку датчика перевіряють значення обертального моменту, який діє на рухомі пластини.

 

Задача 4

Розрахувати ємнісний датчик кута непогодження, вибравши одну зі схем (табл. 4).

Вихідні дані

· Мінімальна чутливість датчика , .

· Навантаження – електронний підсилювач із вхідним опором , кОм.

· Вихідна напруга ~ .

· Допустимі габаритні розміри (а×b×H) .

· Напруга живлення ~U, В.

· Частота напруги живлення f, Гц.

· Максимальний кут повороту осей .

Відповідні значення вихідних даних узяти з таблиці згідно з варіантом.

 

Завдання

· Вибрати схему вмикання датчиків кута непогодження (табл. 4).

· Розробити та розрахувати конструкцію датчика, виходячи із установлених габаритних розмірів.

· Визначити статичну чутливість датчика кута непогодження.

Відповідні значення вихідних даних узяти з таблиці 5 згідно з варіантом.

 

Порядок розрахунку

1. Накреслити вибрану схему вмикання датчиків.

2. Визначити величини опорів датчика за умови узгодженого навантаження , Ом.

 

 

Таблиця 5

Значення вихідних даних для варіантів завдань задачі 4

№ Вар , В/рад , кОм , В , Гц
0,0175 0,0485 0,0195 0,02 0,03 0,025 0,02 0,0195 0,0185 0,0175 0,02 0,03 0,04 0,02 0,01 0,0175 0,0185 0,0195 0,02 0,025 0,03 0,0195 0,025 0,019 0,0185  

 

3. Обчислити середню величину ємності датчика згідно з формулою (3.11)

, Ф.

Максимальну ємність конденсатора визначити із співвідношення , тоді й, отже,

, Ф.

4. З формули (3.4) обчислити площу пластин при відстані між пластинами та вибрати діелектрик. Відстань між пластинами взяти мінімальною, виходячи з необхідності забезпечення відсутності торкання пластин і запобігання пробою діелектрика ( ),

, .

5. Визначити габаритні розміри датчика. Накреслити конструкцію датчика (див. рис. 3), показавши його дві проекції. Площа пластин такого датчика , де – діаметр пластин. Узяти кількість рухомих пластин , тоді , м. При значенні D, що перевищує допустимі габаритні розміри, розрахунок повторити.

Рис.3. Конструктивна схема ємнісного датчика

 

Зменшення габаритних розмірів можна досягти шляхом:

– збільшення кількості пластин при зменшенні їх товщини і відстані між ними;

– заміни діелектрика ( як діелектрик можна використовувати мастило ( 10), слюду ( 4,5…8 );

– збільшення частоти напруги живлення.

Визначити загальну висоту датчика Н, м, виходячи з його габаритних розмірів, задаючись значенням D, вибравши товщину рухомої та нерухомої пластин і відстань між ними (товщина пластин лежить у межах 0,2…1 м.

Оскільки кожний датчик кутових переміщень зібраний за диференціальною схемою та складається з двох ємнісних датчиків, то його загальна висота H=2h повинна бути рівною м, а габаритні розміри всього диференціального датчика не мають перевищувати допустимі розміри .

 

6. Знайти ємність датчика

, Ф.

7. Обчислити фактичний опір датчика

, Ом.

8. Визначити чутливість датчика до змінного опору, яка згідно зі співвідношеннями (3.8) та (3.9) дорівнює

.

Записати через кут повороту рухомих пластин при . Для цього спочатку виразити зміну площі перекриття пластини через кут повороту рухомих пластин

.

Тоді зміна ємності буде рівною

.

Визначити приріст опору

,

де – виражено в радіанах.

На основі формул (3.9) і (3.10) обчислити статичну чутливість датчика кута непогодження

, В/рад.

 


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Засоби та методи вимірювань неелектричних величин: Підручник / Поліщук Є.С., Дорожовець М.М., Стадник Б.І. та ін. За ред. професора Є.С. Поліщука. – Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2008. – 618 с.

2. Лукінюк М.В. Технологічні вимірювання та прилади: навчальний посібник. – К.: НТУУ «КПІ», 2007. – 436с.

3. Расчет измерительных и усилительных элементов автоматических систем: справочное пособие. / Чумаков Н.М., Вайнер М.Г., Панов В.И. и др. – К.: «Техніка», 1971. – 356 с.

4. Полищук Е.С., Обозовский А.Т. Электрические измерения электрических и неэлектрических величин. – К.: Вища школа, 1987. – 357 с.

5. Раннев Г.Г. Методы и средства измерений: Учебник для вузов / Г.Г. Раннев, А.П. Тарасенко. – 2-е изд., стереотип. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 336 с.

6. Шикалов В.С. Технологічні вимірювання: навчальний посібник.– К.: Кондор, 2007. – 168 с.

7. Борщ В.В., Шебітченко В.Г. Методичні вказівки до виконання курсової роботи «Розрахунок мостових схем електромеханічних систем автоматики» з дисципліни « Технологічні вимірювання та прилади» напряму підготовки 6.092200 «Електромеханіка» для студентів усіх форм навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2009. – 26 с.


Додаток А

 

Приклад оформлення пояснювальної записки

 

 

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

 

Електромеханічний факультет

Кафедра автоматики та електропривода

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.