В методичному посібнику відповідно до програми підготовки бакалаврів за спеціальністю 070701 "Геологія" подаються рекомендації з підготовки та оформлення бакалаврської роботи.
Посібник розрахований на студентів старших курсів геологічних спеціальностей університетів.
Рецензент: доктор геол.-мін. наук, проф. Височанський І.В.
Рекомедовано вченою радою геолого-географічного факультету ХНУ ім. В.Н.Каразіна, протокол №___ від ________ 2012 р.
Кваліфікаційна робота є відповідальним заключним етапом у професійній підготовці і служить випускною роботою студентів 4 курсу, на підставі захисту якої ДЕК вирішує питання про присудження кваліфікації бакалавра геології.
В основу робіт повинні бути покладені матеріали виробничої практики, а також результати творчого використання навчальної інформації, літературних і фондових джерел. Зміст кваліфікаційних робіт повинний бути максимально наближеним до вимог виробничих геологічних організацій і включати всі необхідні розділи звітів про геологічну будову того чи іншого району. Крім того, у роботу можуть бути включені спеціальні розділи, присвячені конкретним окремим питанням, наприклад, розробці пошукових передумов і ознак, методиці проведення якої-небудь стадії геологорозвідувальних робіт, прийомам опробування і підрахунку запасів корисних копалин і ін.
Рішення про визначення теми приймається випускаючою кафедрою за поданням керівника виробничої практики після захисту матеріалів практики кожним студентом. Роботи можуть бути представлені в рукописному чи машинописному виді, українською або російською мовами. У випадку викладу роботи російською мовою висновки повинні бути написані українською мовою. Зразки оформлення титульного листа кваліфікаційної роботи наводяться в дод. 1, форма і зміст етикеток у дод. 2. Графічні додатки виконуються у електронному вигляді, здаються на електронних носіях, як додаток до дипломної роботи та роздруковуються на аркушах формату А4 і підшиваються до тексту диплома.
План побудови і зміст кваліфікаційних робіт.
У бакалаврській роботі повинна бути розглянута геологічна будова якоїсь площі. Тому назви робіт повинні починатись зі слів "Геологічна будова..." після яких іде географічна прив'язка площі, що вивчалась. У якості географічної прив'язки використовують назви межиріч, частин адміністративних одиниць, площ та ін. Тема роботи затверджується на засіданні кафедри після захисту матеріалів виробничої практики.
Робота повинна бути побудована за таким планом:
Вступ.
1. Географо-економічна характеристика району.
2. Геологічна вивченість району.
3. Стратиграфія.
4. Магматизм і метаморфізм.
5. Тектоніка.
6. Геоморфологія.
7.Історія геологічного розвитку.
8. Гідрогеологія.
9. Корисні копалини
10. Закономірності розміщення корисних копалин і оцінка перспектив району.
Висновок.
Список використаної літератури
Список зразків
Графічні додатки:
1. Оглядова карта району.
2. Геологічна карта масштабу 1:200 000 – 1:50 000 зі стратиграфічною шкалою і геологічними розрізами.
3. Карта четвертинних відкладів або геоморфологічна карта
4. Тектонічна карта (схема)
5. Карта корисних копалин.
Приблизний зміст роботи.
Вступ
Географічне й адміністративне положення району.
Коротка характеристика комплексу, що застосовувався, і методики геологозйомочних і пошукових робіт (маршрутні дослідження, геофізичні методи, аерометоди, геохімічні і мінералогічні методи, методи біостратиграфії, визначення абсолютного віку, бурові і гірничі роботи та ін.). Зміст камеральних робіт. Терміни польових і камеральних робіт і характер участі в цих роботах.
1. Географо-економічна характеристика району.
Характер рельєфу, абсолютні і відносні позначки долин і вододілів. Характеристика гідрографічної мережі і режиму рік, озер, джерел, наявність штучних водоймищ. Відслоненість і прохідність району,
Дані про клімат: кількість опадів і їхній розподіл по місяцях, тривалість і середні температури зими і літа. Наявність багаторічної мерзлоти, можливість утворення селів, сніжних лавин і інші природні явища.
Коротка характеристика рослинності і тваринного світу, можливість енцефалітної небезпеки.
Провідні галузі народного господарства, населені пункти і їхня коротка характеристика. Шляхи сполучення, джерела водо- і енергопостачання.
2. Геологічна вивченість району
Короткий огляд (у хронологічній послідовності) усіх видів геологічних робіт, що проводилися в районі з указівкою прізвищ і ініціалів дослідників з посиланнями на опубліковані і фондові матеріали, що повинні бути включені в список використаної літератури.
Відзначаються всі принципові новини, внесені кожною роботою у вивчення геологічної будови району і його корисних копалин, а також питання, що залишилися невирішеними.
У разі потреби текст ілюструється картограмою геологічної вивченості в довільному масштабі.
3. Стратиграфія
Міститься систематизований опис усіх поширених у районі осадових і стратифікованих метаморфічних і вулканогенних утворень.
На початку розділу наводяться загальні відомості про наявність у районі різних типів гірських порід і вказуються найголовніші стратиграфічні підрозділи по групах і системах. Потім послідовно (починаючи із самих древніх) описуються всі стратиграфічні підрозділи, що складають нормальний розріз району, як загальні, так і регіональні, а також місцеві, що виділяються при геологічному картуванні в полі. Виділення таких стратиграфічних підрозділів, їхні найменування й індексація повинні виконуватись за правилами, викладеним у “Стратиграфічному кодексі України”. Загальні, регіональні і місцеві стратиграфічні підрозділи, що складають нормальний зведений розріз району, повинні бути визначені між собою у порядку співпідпорядкованості.
При описі кожного підрозділу у виді заголовка вказується його власне ім'я, ранг таксона й індекс, а потім висвітлюються наступні питання:
1. Поширення в межах району.
2. Співвідношення з товщами, що залягають нижче.
3. Літологічна і петрографічна характеристика:
а) перерахування й опис порід, що складають дану товщу;
б) характеристика зміни складу товщі знизу догори з відзначенням потужностей, характерних шарів і загальної потужності, а також переривів і кутових незгідностей;
в) опис фаціальних змін складу і потужності по простяганню;
г) характеристика ступеня метаморфізму для метаморфічних порід.
4. Характеристика органічних залишків, їхнє поширення в розрізі і по простяганню, список провідних видів (із вказівкою їхніх авторів) і висновки про вік товщі, що описується. При відсутності палеонтологічних даних указується, на чому засноване визначення віку.
5. Відомості про умови утворення даної товщі.
Четвертинні відклади описуються по ланках, усередині яких виділяються і характеризуються генетичні типи.
Для ефузивів, у тому числі і четвертинних, які показуються на геологічних картах спеціальним, а не віковим забарвленням, наводяться дані про форму і розміри їхніх тіл, петрографічну характеристику, співвідношення з осадовими породами, генезис, поширення і місце в структурі району.
Особливо докладно характеризуються поклади, що містять корисні копалини, опорні шари і ті граничні поверхні між ярусами чи світами, що у полі при картуванні були визначені як маркуючи. Обов'язково наводиться опис тих відслонень, що покладені в основу висновків про стратиграфію.
Текст ілюструється літолого-фаціальними схемами, схемою співвідношення четвертинних відкладів, замальовками і фотографіями типових відслонень, контактів тощо.
4. Магматизм і метаморфізм.
Характеризуються магматичні утворення, у тому числі дайки і жили, по одновікових комплексах (від древніх до молодих), метасоматичні і метаморфічні утворення.
Зокрема, для кожного інтрузивного комплексу, що виділяється під власною назвою, дається перелік інтрузивних тіл, а потім характеризуються кожна інтрузія чи групи інтрузивних тіл при їхній одноманітності. Приводяться форми і розміри інтрузії, положення в геологічній структурі району, описуються всі петрографічні різновиди порід, їхнє просторове поширення і взаєморозташування, співвідношення з породами, що їх вміщують, а також контактові зміни, характер і ступінь зруденіння. Після опису окремих інтрузивних тіл вказується загальна характеристика інтрузивного комплексу; обґрунтування віку, загальна петрографічна і хімічна характеристика, закономірності поширення і коротка характеристика рудоносності.
Аналогічно описуються метасоматичні і метаморфічні комплекси, площі їх поширення, зональність, формаційна приналежність і рудоносність. Визначаються взаємини з породами, що вміщують, і дається обґрунтування їхнього віку.
Наприкінці розділу даються загальні закономірності еволюції магматизму і метаморфізму в районі, особливості їхньої металогенії.
5. Тектоніка.
Висвітлюється положення району в регіональній геологічній структурі, виділяються структурні поверхи і підповерхи, наводяться їхні характерні риси, час формування їхньої структури і поділяючих незгідностей, що відповідають їм, фази складчастості і магматизму.
Опис окремих структур ведеться по структурних поверхах і підповерхах за принципом від загального до часткового.
При описі складчастих структур указуються; вік порід, що їх складають, форма і розміри, простягання осі, крутість крил (з елементами залягання), поводження шарніра і т. д.
При описі розривних порушень указуються їхні типи, положення в просторі, виділяються опущені і підняті крила, елементи залягання площини розриву, амплітуда зсуву і т. д.
Розглядаються також тріщини, кліваж, тектонічні брекчії, мілоніти, дзеркала ковзання.
Для характеристики тектоніки використовуються дані геофізичних досліджень.
На закінчення викладаються висновки про послідовність тектонічних процесів, їхній характер, про напрямок переміщення мас, про зв'язок тектоніки з магматизмом і зруденінням, з тектонічними елементами, а також дані вивчення тектоніки інтрузивів (якщо воно проводилось).
Текст ілюструється розрізами типових тектонічних структур, замальовками і фотографіями типових складок, скидів і т. п.
6. Геоморфологія.
Розкривається зв'язок рельєфу з геологічною будовою району, головним чином з літологією і тектонікою, а також походження різних форм рельєфу й історія їхнього розвитку.
У межах району виділяються: типи рельєфу за генезисом (денудаційний і акумулятивний) і геоморфологічні райони за характерними рисами форм рельєфу. В останніх описуються окремі елементи рельєфу: карстові, зсувні, льодовикові, еолові, морські й озерні (абразивні й акумулятивні) та ін.
Наводяться характеристики річкових долин, ув'язані з геологічною будовою. Описуються річкові тераси, їхня геологічна будова і поширення. Визначається вік виділених форм рельєфу, а також вік річкових терас і древніх поверхонь вирівнювання.
Висвітлюються основні риси історії формування рельєфу і сучасні фізико-геологічні процеси: сейсміч-ність, вулканізм, неотектонічні рухи, вивітрювання, еолові процеси, суфозія, карст, зсуви, тимчасові потоки і конуси виносів, розмиви берегів рік, морів, озер, водоймищ, сучасне заледеніння, фізико-геологічні процеси в умовах багаторічної мерзлоти і т.п.
Текст ілюструється геоморфологічними профілями, блок-діаграмами, замальовками, фотографіями.
7. Історія геологічного розвитку.
Розглядаються головні етапи геологічної історії району в хронологічному порядку. Висвітлюються основні етапи розвитку великих структур і зв'язаних з цим розвитком трансгресій — регресій, зміна умов осадонакопичення в часі і просторі, перерви в осадонакопиченні і фази складчастості, зміна фізико-географічних умов, час прояву вулканізму і проникнення інтрузивів. Характеризуються також етапи піднятть, денудації і розвитку рельєфу.
Обов'язково висвітлюється вплив ходу геологічного розвитку району на формування тих чи інших видів корисних копалин.
8. Гідрогеологія
Характеризується водоносність порід по стратиграфічним верствам і комплексам магматичних порід від четвертинних до найдревніших. Для кожного водоносного шару вказуються глибина й умови залягання, область поширення, характер циркуляції води, дебіт, наявність чи відсутність напору, потужність водоносного шару, склад і якість води, області живлення водоносних шарів і зони розвантаження, описуються джерела. Наводяться також дані про мінеральні і термальні джерела і можливості їхнього використання.
Текст ілюструється гідрогеологічними схемами і розрізами.
9. Корисні копалини.
Характеризуються усі раніше відомі і виявлені родовища і прояви корисних копалин по групах: металеві, неметалеві і горючі корисні копалини. Указується місце розташування і геологічна будівля родовища: приуроченість до стратиграфічних підрозділів, геологічних структур, магматичних утворень; умови залягання; породи, що вміщують; форма, розміри і будова рудних тіл; зв'язок розсипів і залишкових родовищ з рельєфом і пухкими відкладами; мінеральний склад; текстурно-структурні особливості і генезис корисної копалини, а також економічне значення родовища.
Наводяться результати радіометричного, геохімічного, мінералогічного, шліхового, металомет-ричного, технологічного й іншого видів випробування і пошуків, оцінка геофізичних аномалій, а також результатів каротажних досліджень.
Коротко описуються крупні родовища та прояви корисних копалин. На закінчення наводиться список родовищ і проявів корисних копалин.
10. Закономірності розміщення корисних копалин і оцінка перспектив району.
Наводяться висновки про фактори контролю родовищ і проявів корисних копалин (тектонічні, літологічні фактори, роль палеогеографічних умов). Характеризуються загальні закономірності формування і розміщення корисних копалин району. Приводиться металогенічний аналіз і оцінюються перспективи району стосовно окремих видів мінеральної сировини з оцінкою прогнозних ресурсів з вказівкою перспективних ділянок для їхніх пошуків і розвідки, з обліком геологічних і техніко-економічних умов.
Для родовищ, що заслуговують найбільшої уваги, бажано вказати основний напрямок розвідувальних робіт і методику їхнього проведення.
Висновок.
Підсумовуються найголовніші результати зроблених робіт у виді висновків із стратиграфії, тектоніки, корисних копалин. Оцінюється ступінь виконання задач, поставлених перед початком роботи, і перелік питань, що вимагають подальшого вирішення. Викладаються дані щодо перспективністі району, задач і напрямків наступних геологічних робіт.
Список використаної літератури.
За абеткою в списку перелічуються спочатку опубліковані роботи; а потім фондові матеріали за стандартом бібліографічних посилань: