Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Причини та наслiдки невдач Робiтничо-Селянськ. Червної Армii на початку Другоi свiт вiйни



На рубежі 30-40-х рр. XX ст. Україна в складі СРСР розви­валася під впливом суперечливих, часто трагічних подій і чинників, вплив яких серйозно утруднював зміцнення оборо­ноздатності держави.

Основними причинами поразок Червоної армії в перші місяці війни більшість істориків вважає:

1. Прорахунки радянського керівництва в галузі зовнішньої політики, в оцінці дій фашистської Німеччини і часу її ймовір­ного нападу на СРСР;

2. Відсутність реалістичного плану стратегічної оборони («миттєвий контрудар і перенесення війни на ворожу територію»).

3. Помилки Генштабу і Наркомату оборони в розташуванні військ прикордонних округів. Інженерні оборонні споруди на колишньому радянсько-польському кордоні були спішно демонтовані, нова укріплена лінія не була готова. До нового кордону були стягнуті аеродроми й армійські склади, а війська Київського й Одеського округів до червня 1941 р. були.дисло­ковані так само, як і в 1939-1940 рр., залишаючись у глибині території. Таке розташування дозволило супротивникові в пер­ші години війни знищити склади й авіацію, здійснювати гли­бокі охоплення й оточення значних угруповань радянських військ, позбавивши їх матеріально-технічного постачання.

4. Репресії напередодні війни серед командного складу Чер­воної армії, у результаті яких командирами великих з'єднань стали офіцери середнього командного складу, які не мали відпо­відного досвіду управління.

5. Повільне переозброєння і впровадження розробок нової військової техніки.

6. Жорстка централізація управління військами з боку Став­ки при відсутності належної системи зв'язку і управління, що позбавило фронтових командирів можливості приймати опера­тивні рішення, виходячи з конкретної бойової обстановки.

7. Масованість удару німецької армії, перевага супротивника в чисельності й озброєнні на основних напрямках наступ (хоча загальна кількість військ СРСР і Німеччини на початок війни була приблизно рівною).

8. Ослаблення морального духу народу через глибоку невід­повідність офіційної пропаганди дружби з Німеччиною після вересня 1939 р. дійсному положенню справ, заборони викриття фашизму, дезорієнтація населення і командного складу армії тезами про «війну тільки на ворожій території Деморалізація значної частини військовослужбовців у результаті розвалу системи управління військами в перші ж дні війни.

Наслідки:

1.Вся територія України опинилася в зоні окупації нім. військ і їх союзників.

41. Причини і наслідки голоду 1946-1947

Голод 1946—1947рр. був одним із наслідків антилюдської моделі відбудови народного господарства. У повоєнний час на селі склалося вкрай несприятливе становище: за роки війни скоротилися посівні площі, зменшилося поголів'я худоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук, що вимагало зміни державної політики на селі. Але сталінське керівництво не збиралося нічого змінювати, село мало стати одним із головних джерел для проведення відбудови. Під тиском Москви уряд УРСР та ЦК КП(б)У планував на 1946 р. форсовано збільшити посівні площі, урожайність і хлібозаготівлю.

Навесні—улітку 1946 р. 16 областей України вразила посуха. Валовий збір зерна був у три рази менший, ніж у 1940 р. Керівники деяких областей почали наполегливо звертатися до уряду з проханням зменшити планові завдання хлібозаготівлі, які в липні 1946 р. були збільшені з 340 до 360 млн пудів. Відповіддю на звернення про допомогу стали репресивні заходи. У сільські райони виїхали представники вищих органів республіки, областей, суду, прокуратури. Тільки за перший квартал 1947 р. до судової відповідальності було притягнуто 1,5 тис. голів колгоспів, до партійної відповідальності за невиконання вказівок партії — 6 тис. комуністів. Було відновлено дію «Закону про п'ять колосків», за яким засуджено й ув'язнено тисячі селян. Народ почав тікати від голодної смерті до більш благополучних районів (Західна Україна), міст. Щоб уникнути збезлюдненая села, каральні органи почали відшукувати та повертати селян назад. Незважаючи на суворі репресії, удалося зібрати лише 60 % від плану хлібозаготівлі (було вилучено навіть насінний фонд).

Посуха загострила й проблему кормів, що відбилося на тваринництві. Почався падіж худоби. Щоб уникнути масового характеру цього явища, було дозволено здавати худобу на забій понад планові норми. Це призвело до того, що в деяких областях план зі здачі м'яса було перевиконано вдвічі. У результаті тваринництво республіки зазнало величезних утрат, компенсувати які доводилося довго. У той час коли за межі України ешелонами вивозився хліб (так. лише до країн Східної Європи та Франції було вивезено безвідплатно 1,7 млн тонн для підтримки тих режимів, що там установилися), розпочався голод, жертвами якого стали майже 1 млн осіб.

Опинившись перед катастрофою керівництво України на чолі з М. Хрущовим намагалося зменшити її масштаби за рахунок західних областей і звертання по допомогу до Москви. Для проведення посівної кампанії була надана позичка в 35 млн пудів.

Наслідками голоду стало ускладнення і без того важкого процесу відбудови; скорочення трудових ресурсів села і його можливостей; падіння морального духу населення; невиконання планів п'ятирічки з відбудови сільського господарства.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.