Тема 4: Характеристика поведінки людини відповідно до теорії емоційних тонів

Тепер розглянемо характеристики емоційних тонів, з їх коротким описом, що вказує на особливості, які дозволяють розпізнати кожний тон.

З нижчої точки шкали ми будемо підійматися у верх.

АПАТІЯ

Людина, яка знаходиться в цьому тоні уникає спілкування та практично не усвідомлює того, що відбувається навкруги. Така людина хронічно хвора, нестійка як по відношенню до себе, так й по відношенню до інших. Вона не передає та не отримує інформацію і навіть уявити не може, що є світ, з яким вона може спілкуватися. «Це не має жодного значення, адже я все одне помру». Готовність такої людини переносити рух практично дорівнює нульової відмітки. В житті це може бути наркоман або «заядлий гравець». Така юдина повністю підпорядковується зовнішнім рухам та ізольована від життя.

Іноді, люди, які досягли пенсійного віку та віддалилися від справ, усвідомлюють, що їх робота давала їм певний азарт у житті. Тому, якщо вони не підтримуватимуть власну активність на певному рівні, вони погодяться з відсутністю руху та увійдуть в тон апатії.

Клієнти похилого віку, зазвичай, не люблять говорити про майбутнє. Їх сучасне виявляється не зовсім таким, про яке вони мріяли, але з яким задоволенням вони пригадують минуле! Єдиний рух, якій існує для них, це рух пам'яті, коли вони пригадують події давно минулого.

Однак, це означає, що апатія притаманна тільки цієї віковій категорії. Апатія – це емоція, а не старість.

Коли люди щасливі у подружньому житті, залежать один від одного, то у тон апатії впадає той, хто переживає смерть партнера. Тяжіння втрати опускає його до стану апатії до тих пір, поки він не знайде заняття або діяльність, яка відволікає його увагу. Якщо цього не відбувається, за апатією як правило, чередує смерть, тобто повне емоційне з пустошення та припинення фізичного існування.

ГОРЕ

Горе – це втрата. Людина опиняється в цьому стані, коли щось втрачає, тому для цього тону характерними є проблеми із здоров’ям та предрасположеність до нещасних випадків – самогубства чи автокатастрофа.

Таку людину легко впізнати, бо вона дуже невпевнена у собі, в неї сильно знижена самооцінка. У стані горя людина повніть занурена в усвідомлення своєї втрати. І хоча її увага повність інтравертна, вона все ж спосібна відгукнутися на м’які дотики іншої людини, яка виражає своє співчуття.

Життя для людини у стані горя – це життя без світла та радості, це безцільне існування. Втрата тих, кого ми любим, являє собою настільки драматичну втрату чисельної кількості одиниць життєвої енергії, що наш запас життєвих сил починає таяти під впливом образів цих втрат, які ми часто не усвідомлено відтворюємо. Такі спогади про пережите подібні каменю на шиї, вони залишаються десь у глибині нашої свідомості, але все одне можуть впливати на поведінку, коли щось з оточуючої дійсності «приводить їх у дію».

Банкротство, звільнення з роботи, зрада того, кому ми довіряли – драматичним образом впливає на наше життя. Під впливом таких дій, людина може повність змінити життєві орієнтації, тобто спрямувати усі зусилля на те, що жодна річ у цьому світі на нагадувала про трагедію. Людину у стані горя гіпнотизує сам хід життя. Вона може мати все, але відмовляється від власного селф-детермінізму, в силу того її поведінка буде відображення зовнішнього світу.

Такі люди не можуть нормально працювати, бо їх увага фіксується на певних речах. Вони можуть сидіти, дивлячись в одну точку або на одну річ. Вони вважають, що про щось думають, але на просто фіксують увагу на певних об’єктах оточуючої дійсності. Вони швидко втомлюються, часто отримують травми, їх легко втягнути у протестну діяльність. Скажімо, керівнику установи потрібні для здійснення певної мети покірні виконавці. Він завалює наказами своїх підлеглих, а ті безропотно починають їх виконувати, підкорюються самим жорстким розпорядженням, при цьому їх зовсім не цікавить моральний аспект того, що відбувається.

Свого часу крестові походи відбувалися для того, щоб повернути безцінні священні реліквії церкві, які потрапили в руки «варварів», і цей заряд горя та апатії було використано для того, щоб «знищити язичників», не припускаючи навіть можливості для їх оправдання. Гипноз!

Якщо у житті ви стикаєтеся з проявами деспотизму у колективі або у родині, слід усвідомлювати, що в цієї групі є люди, для яких постійним є тон горя або апатії, а керують ними люди в тоні злості.

ЗАДОБРЮВАННЯ

Від стану горя зовсім недалеко до стану задобрювання. Для поведінки людини у стані 0.8 характерне бажання «відкупитися» від обидчика усім, чим завгодно, тільки б від відступив. Це відчайдушна спроба «перейти на сторону» джерела небезпеки. Задобрювання означає «вибіркове задарювання, пожертва з метою уникнути покарання». Цей тон використовують, коли необхідно відвести від себе загрозу та здатися на «милість переможця», використовуючи для цього подарунки, посмішку, речі, які належать тощо. Слід мати на увазі, що людині, яка знаходиться у тоні задобрювання, може лише тільки здаватися, що певні люди для неї є загрозливими, в той час, як це не відповідає дійсності. Це особливість сприймання, оскільки у тоні 0.8 спосібність до адекватного сприймання настільки знижена, що людину переповнюють уявні загрози. Наприклад, доктор відкупається від розгніваних пацієнтів тим, що лікує їх безплатно. Продавець, який робить неправомочні знижки. Покупець, який погоджується на усі умови продавця та купує те, що йому не потрібне (адже він стільки часу витратив на демонстрацію товару). Чиновник, який пише звіти, які не відповідають дійсності, щоб не розгнівати свого начальника. Керівник, який так одежим бажанням, щоб усі його любили, що підтримує атмосферу вседозволеності, а підлеглі перестають продуктивно працювати. Все це відбувається від того, що перебуваючи у тоні задобрювання, людина втрачає спосібність контролювати рух, і людей, які знаходяться під його керівництвом, поглинають незавершені справи.

Задобрювання – це тон, в якому шантажист намагається загнати до клітки свою жертву, а «служник церкви» намагається потайки звабити прихожанку. Досягнувши своєї мети, вони будуть продовжувати переслідувати свої жертви погрозами, осипаючи їх прокляттями, лишаючи їх положення, здоров'я, спокою та усього, що їм було дорого.

СПІВЧУТТЯ

Дуже часто невірно сприймають поняття співчуття. Необхідно враховувати, що цей тон має два аспекти:

1. Стан людини, яка виражає співчуття – відображає тон людини, яка розуміє емоційний стан іншого, така людина завжди відчуває біль оточуючих, поранених тварин та сопереживає з ними.

2. Стан людини, якій виражають співчуття – це, навпаки, загрожує тим, що людина звикає до вимагання уваги до себе, навіть, коли це не потрібно. Наприклад, дії батьків, які задарюють дітей та створюють їм теплічні умови під час хвороби, приводять до того, що їх діти, стаючи дорослими, починають донімати своїх начальників больнічними листами та жалобами на те, що їм «ва-а-а-жко» (адже це завжди спрацьовували з батьками)

Це не означає, що співчуття завжди зашкодить людині, але як і у всьому, у співчутті потрібна міра. Л.Рон Хаббард писав про те, що якщо б ми не виражали співчуття один одному, ми б не вижили як вид (З курсу «Оцінка поведінки людини»). Йдеться про те, що співчуття як довготривалий стан шкодить людині.

Інший важливий аспект тону 0.9 – це емоційний стан людини, якій виражають співчуття. Він має як би протилежну спрямованість, тобто людина бажає, щоб її підтримали та пожаліли. Це смиренна мольба про моральну та фізичну підтримку. При цьому людині не потрібно, щоб її «навчили ловити рибу», їй більш необхідно, щоб найшлася інша людина, яка цю рибу дасть. Тому потенційний «потерпілий» може розіграти цілий спектакль на тему того, «скільки труднощів він пережив, як важко йому працювати, та від чого йому прийшлося відмовитися тощо. До того ж він так хворіє!».

В цю категорію можна віднести людей, які плачуть з приводу того, що «вони не перенесуть цих змін у політиці компанії», або «що виконання цього плану потрібні роки».

В цьому тоні перебувають люди, які не вірять, що можуть вижити без підтримки інших і, власне, навіть не намагаються цього робити.

Співчуття має практичні цінність тоді, коли людина отримала травму та потребує допомоги. Оскільки людині у такому стані доречно виразити співчуття, бо вона дійсно потребує підтримки. Коли хвору людину оточують енергійні та бодрі люди – це частина механізму співчуття.

Слід зауважити, що останнім часом з’явилося багато людей у тоні співчуття, які працюють, щоб «заробити на хліб». Якщо таку людину наймають на роботу, бажано не допускати її до механізмів, адже рух його буде дратувати людину у тоні співчуття й вона допустить його поламку тільки, щоб позбавитися від дискомфортного стану.

Зтакими людьми «не в порядку» лише те, що вони знаходяться низько на шкалі тоніві тому, не звертають уваги не те, що їх оточує. З ними трапляються нещасні випадки, їх нез’ясовані відчуття та не способність контролювати рух знижується пропорційно до зниження їх по шкалі тонів.

Цікавим є те, що якщо до людини, яка постійно находиться у тоні 0.9 проявляти милосердя, їй це не допомагає. Людині стає це гірше, оскільки її безсилля підтверджується тими, хто надає підтримку та дарить подарунки і не вимагає нічого взамін.

Все, що сказане вище, означає лише те, що співчуття як емоція, має дуже обмежене практичне використання. Майбутній соціальний педагог повинен розуміти, що реальна допомога людині означає зміну ситуації таким чином, щоб людині більш не потрібна була допомога. Тому для того, щоб працювати ефективно, необхідно зрозуміти, як саме нам слід поступати, щоб людині, якій ми допомагаємо, не стало гірше від нашої допомоги.

Метою роботи соціального педагога повинне стати не співчуття, а ефективна допомога, в результаті якої з’являться успішні групи (сім'ї) та високий моральний дух їх членів. Адже стійкий тон 0.9 означає втрати у роботі та особистому житті, тому його необхідно піднимати заради загального як самої людини, так і суспільства у цілому.

СТРАХ

Страх - це дивовижний тон. Люди, які живуть у такому тоні брешуть навіть тоді, коли це не потрібно й цілком можна сказати правду. Одразу ж зауважимо, що цьому тону притаманні хвороби, які люди лікують більшу частину свого життя. Такі люди підпорядковуються усім, але прихильність їх не можна вважати постійною. Вони дружать з тими, хто на даним момент несе для них найбільшу загрозу, та як тільки відчувають, що загроза минула, розвивають відносини. Це боягузи, які уникають будь якої загрозливої ситуації – реальної або уявної.

Оскільки вони знаходять низько по шкалі тонів, їх увага спрямована на минуле, їх легко ввести в оману тим, хто перебуває у тонах прихованої ворожості та контролювати тим. Чий тон 1.5 (злість).

Небезпека таких людей для оточуючих у тому, що вони створюють безлад навколо. На їх спостереження неможна спиратися, їх висновки не вірні або прикрашені трагічними вигадками.

Чи доводилося вам стикатися з людьми, які не маючи досвіду у тому, що ви хочете зробити, відчайдушно доказує вам, як це небезпечно.

Слід зауважити, що ані тон страху, ані інші тони, які знаходяться внизу шкали, не є чимось поганим. Кожен з них існує у силу того, що навіть находячись на більш високих тонах, ми не завжди можемо отримати те, що нам необхідне для виживання. Кожен тон займає своє місце у загальній схемі та, навіть, буває корисним у грі. Яку називають життям.

Наприклад, гулючі лісом та зустрівши ведмедя, ви не станете ввічливо вітатися з ним. Природнім та раціональним буде почуття страху, який в даний момент буде необхідним для виживання. Це включить нашу енергію та швидкість заради спасіння життя. Однак, опинившись у безпеці, ви знов підніметесь вверх по шкалі емоцій. Слід мати на увазі важливу річ, яка стосується усіх тонів, що розташовані униз за шкалою: усі вони дають обмежену цінність для виживання. Але якщо людина тривалий час находиться у низькому тоні, її життя стає все більш ускладнем та важче піддається контролю.

ПРИХОВАНА ВОРОЖІСТЬ

Прихована ворожість – це самий опарний тон на шкалі. Крім того, його важче визначити, оскільки людина у тоні 1.1 демонструє вам свою дружність, однак істинний її намір прихований, тому така людина може стати загрозливою в будь-яку мить.

Тон 1.1 на шкалі розташований між страхом та злістю. Тоюто людина злиться на щось, але у той же час боїться того, що може статися, якщо вона відверто продемонструє свою злість. Тому вона посміхається, але готова нанести удар ззаду. Прихована ворожість руйнує бізнес, репутацію, культуру, брак.

Прихованою вона називається тому, що проявлення цієї емоції не видно. Істинна мета людини полягає саме у тому, щоб не показати власних руйнівних намірів та скрито контролювати інших.

В людини не достає сміливості відверто говорити про те, що вона думає і тому її протест буде прихованим від оточуючих, її діяльність буде підривати, паралізувати діяльність інших.

Людина у тоні 1.1 спілкується з вами «як друг» та каже, що вам варто схуднути на кілька кілограмів. Насправді вона має намір звернути вашу увагу га собі, а це саме той випадок, коли людина «не бачить змію у каменях», тобто втрачає пильність.

На відміну від тону вираженої злості, тон 1.1 може вбити вас. Адже ви живете абсолютно не підозрюючи, як за вашою спиною людина «риє яму».

Вона небезпечна, постійно змінює свою думку з приводу проектів та рішень. Така людина постійно передає тільки погані новини, виставляє інших на посміховище.

Від людей, які мають тон «відсутності співчуття» (1.2), люди у тоні прихованої ворожості відчувають задоволення, спостерігаючи за стражданнями інших, навіть спеціально заставляють їх страждати. Вони контролюють інших без їх відома, причому роблять це, зводячи до нуля їх достоїнства та принижуючи їх як особистість.

Для людини у тоні 1.1 головне – дотримуватися умовностей, прийнятих у суспільстві. Зазвичай вони гарно виглядають, підтягнуті, одягнуті таким чином, щоб підкреслити власний більш тонкий , ніж у інших, смак, а також для того, щоб приховано контролювати увагу людей, які їх оточують.

Ще однією відмінність у спілкуванні з такими людьми є їх манера сіяти сумнів у думки співбесідника. Наприклад, у вас питають як справи, а ви відповідаєте, що все добре. На що чуєте питання: «Ти впевнений?».

Слід запам’ятати, що ці тони не є постійними. Тон людини можна легко підняти, якщо вміти це робити. Тому не впадайте у паніку, якщо з’ясується, що хтось з вашого оточення має один з описаних низьких тонів. Важливе те, що людині можливо допомогти.

Чи траплялося вам починаючи бесіду почуватися «відкритим світу» , а після закінчення спілкування залишатися з почуттям того, що ви «пусте місце»? Наприклад, чоловік, починаючи розмову у піднесеному стані, закінчуючи спілкування думає: «А я й не думав, що став практично голомозим». На справді лисина тут не при чому, просто його співрозмовник постійно глядів на лінію волос. Тому чоловік відчував, що його негативно оцінюють, але не розумів у чому справа. Це звичайний приклад прихованої ворожості – дуже небезпечного для не проінформованих людей.

Крім того, приховану ворожість можна вважати трампліном для статевих хвороб. Адже люди, для яких є характерним тон 1.1 зазвичай мають хаотичні сексуальні відносини. Використовують секс як покарання. Оскільки люди у тоні прихованої ворожості не кажуть про те, що хворі самі і з задоволенням передають інфекцію партнеру. Звичайно, це не проста безвідповідальність. Особливо, якщо партнер клянеться у любові та вірності, а потім з легкістю зраджує та уходить.

До цієї ж категорії відносяться люди, які жорстоко поводяться з дітьми.

Люди, яким притаманний тон 1.1 можуть бути представниками різних верств суспільства. Тон – це емоція, а не образ життя. Тому знання шкали тонів необхідне не тільки спеціалістам, а й звичайним людям для міжособистісного спілкування.

ВІДСУТНІСТЬ СИМПАТІЇ

Людину у тоні 1.2 не цікавлять стани інших людей, вона цілком занурена у власні проблеми. В неї немає часу на те, щоб займатися іншими, а тим більш думати про них. Її звернення можу мати таку форму:»Займайтеся своїми проблемами самі, а в мене є власні». При цьому людина не відчуває до вам ані симпатії, ані співчуття.

Прикладами поведінки в такому тоні можуть бути медсестра швидкої допомоги, яка заповнює картки, коли пацієнту потрібна негайна допомога.

Або чиновник податкової інспекції, якого не цікавлять особистісні обставини людини. Існує, навіть цілий список професій, які вимагають від людини саме такого тону для виконання професійних обов’язків, наприклад, судовий виконавець, чиновник банку, колектор та інші.

Якщо поряд з вами працює така людина і ви попросите в неї склепку, ви можете побачити вираз обличчя, який означає : «Ви при розумі?». Наміри такої людини спрямовані на руйнування, вона не тримає їх у таємниці, у голові такої людини плетуться інтриги, плани помсти і це може стосуватися навіть близьких людей.

ЗЛІСТЬ

Виявлення будь-якої емоції відображається на стані здоров'я людини. Наприклад злість – це емоція, яку супроводжує така хвороба, як артрит. Власне таки хворобливі стани збільшують відповідно до зниження людини по шкалі та навпаки.

Злість – емоція, яка легко розпізнається. Вона може виражатися голосно або тихо, але мета людини в такому стані – руйнування протилежної точки зору на дію.

В цьому тоні людьми навіть говорять про смерть або руйнування, у них грубе почуття гумору. А ще їм притаманні погрози, щоб підчинити собі оточуючих. Таких людей не влаштовує практично все.

БІЛЬ

Біль – це передчуття втрати. Воно з’являється в різні моменти життя.

Коли ви чуєте звук гальм на перехресті, або коли молода людина втрачає розум від усвідомлення, що не побачить свою кохану. Таке відчуває жінка, коли бачить слід від помади на сорочці чоловіка, але молодий вчений, якій не встигає підготувати проект до визначеного строку.

Люди у тоні 1.8 більш не намагаються досягнути мети та намагаються уникнути втрати. Особливості цього тону схожі з тоном антагонізму, але люди в тоні 1.8 занурені у собі, безпомічні та замкнені.

АНТАГОНІЗМ

Антагонізм - це зворотній момент у переході від безумства до здорової психіки, коли людина починає проявляти спосібність зупиняти рух та бути активною при цьому. Цей тон є межею на шкалі тонів з двох причин.

По-перше, тому, що людина розуміє, що вона не спроможна постійно вигравати у житті, після того, як не змогла досягнути бажаного результату.

По-друге, людина, яка знаходиться нижче цього тону, більш як на 50% контролюється оточуючим середовищем. Люди та рух навколо контролюють її до такого рівня, що її поведінка стаж реактивною (роздратовано-відповідною).

Тобто, якщо хтось з оточуючих буде діяти раціонально, то людина у тоні 2.0 також буде діяти раціонально, Якщо ж навпаки – то так само буде діяти й людина у тоні антагонізму. Власне його дії та його життя визначаються оточенням. Нижче цього тону людина стає більш залежною від оточення. Рон Хаббард цей тон визначив також як «абберацію», тобто неспроможність контролювати рух навколо себе.

Коли людина впевнено контролює рух, вона загалом нормальна. Із зниженням спосібності до контролю руху, її дії становляться все більш не раціональними та ненормальними. Саме це відбувається з людиною, коли вона опускається за шкалою тонів.

У тоні 2.0 людина не стільки контролює рух, скільки рух контролює її – тому цей тон є межею між раціональним та іраціональним. Людина у силу власної неспроможності переносити та контролювати рух, виступає проти когось.

Люди у тоні антагонізму відверто виражають своє незадоволення, але це стосується не тільки оточуючих, а й себе. Наприклад, людина, якщо в неї щось не виходить може назвати себе «ідіотом» або іншим подібним словом.

Крім того, люди у тоні 2.0 захищаючи власну точку зору повністю ігнорують іншу, але не приховують цього. Вони наполегливі, особливо стосовно знищення своїх ворогів. Керівники, які мають постійний тон 2.0 не люблять, коли підлеглі висовують пропозиції, навіть якщо вони доречні.

НУДЬГА

Нудьга – це емоційний стан, при якому людина чекає поки щось ззовні заставить її діяти. Вона чекає, що щось відбудеться цікаве, але сама не створює свою гру. Але, оскільки людина сама ініціативи не появляє, то, звичайно, стає наслідком впливу оточуючої дійсності.

Рухливість в оточенні такої людини практично відсутня, тому вона не спроможна його прискорити,а , навпаки, чекаю, щоб він загальмував. Іноді людина створює демонстрацію діяльності для оточуючих. Іноді таку людину може підняти до стану інтересу якісь подразник, наприклад, улюблена пісня по радіо. При цьому людина може оживитися і навіть потанцювати, але по закінченні пісню, вона знову повертається до стану 2.5.

БАДЬОРІСТЬ

Бадьорість – це емоційний стан, в якому людина спрямовує свою увагу на навколишню дійсність, вона допитлива, здорова та готова проявити активність, навіть мужність, у ситуаціях, які потребують ризику. В такої людини гарне почуття гумору, спроможна за потреби змінити свою точку зору та легко досягає згоди з іншими людьми.

Люди в тоні 3.5 самі мотивують дії, отримують задоволення від того, що роблять або збирають зробити.

ЭНТУЗІАЗМ

Зазвичай, люди, які знаходяться в тоні ентузіазму – екстраверти. Її увага спрямована на світ навколо них. Вони кріпкі, здорові, в них високий рівень імунітету, тобто стійкість до хворобливих бактерій. У них не буває соматичних захворювань. Вони легко просуваються до цілей, виявляючи при цьому настирливість та терплячість.

Таким людям легко висловлювати свою точку зору й думку інших вони сприймають адекватно. Це енергійне люди, які не люблять контролювати інших, замість цього вони надають превагу здійсненню керівництва, показуючи приклад та творчо використовуючи таланти своїх підлеглих.

Слід відмітити, що іншим людям також приємно спілкування з людьми в тоні 4.0. тому, що вони дивовижним способом впливають на світ навколо себе, відверто цікавляться проектами, які прияють поліпшенню життя людей.

Керівники в тоні 4.0 терпляче долають перепони та контролюють підлеглих. Вони не просять, щоб їх шефи віддавали накази, а самі виявляють ініціативу. Однак, при цьому вони високо етичні. У навчання таких людей та підвищення їх класифікації має смисл вкладати гроші, оскільки вони використовують отримані знання на благо компанії і це відповідає їх власним інтересам.

Вони мають здібність до розуміння людей і до того же ім. не відомо почуття заздрості.

Поиск по сайту: