УВАГА!!! Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути три інтервали. Відстань між основами рядків заголовку приймають такою, як у тексті. Джерела нумеруються в порядку їх надання у тексті або за списком літератури і беруться у дві квадратні дужки, наприклад: «... у працях [1–7]...».
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці і розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «...як це показано на рис. 3.1». Вище і нижче кожної ілюстрації повинно бути залишено не менше одного вільного рядка, а також після її підпису.
Рисунок 1.1 – Основні обов’язкові елементи штрих-кодової позначки GTIN-13:
1 – рядок інформаційних та службових знаків штрихового коду;
2 – рядок візуально-зчитуваних знаків, що відображує подані в штриховому коді дані у формі, придатній для розуміння людиною;
3 – ліва та права вільні зони (зони стабілізації) – обов'язкові елементи штрих-кодової позначки.
АБО
Рисунок 1.1 – Основні обов’язкові елементи штрихкоду
Таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці наведені в табл. 1.1. Вище і нижче кожної таблиці повинно бути залишено не менше одного вільного рядка, а також після її підпису. Слово «Таблиця» та її назву пишуть з великої літери. Назву таблиці друкують жирним шрифтом.
Таблиця 1.1 – Назва таблиці
Позначення
Призначення
Інформаційне наповнення
При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження таблиці 1.2».
Таким чином,…..
Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині тексту. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою (наприклад, «а)», або, не нумеруючи дефіс «-» (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Приклад 1.
Для об’єкта дослідження міждержавним стандартом [7] передбачено наступні властивості:
а) надійність:
1) довговічність;
2) збереженість.
Приклад 2.
Відповідно до розробленої програми проведення експертизи:
- підібрано нормативні документи, необхідні для проведення дослідження:
1) ДСТУ 2157-93 [3];
2) ДСТУ ГОСТ 26165:2009 [25].
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
НЕ допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.