Сутність та структура валютного ринку

Валютний ринок у широкому розумінні (за своїм економічним змістом) – сукупність економічних відносин, що виникають при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій, пов’язаних з переміщенням валютних капіталів.

У вузькому розумінні (з організаційної точки зору) валютні ринки – це сукупність певних інститутів та механізмів, які у своїй взаємодії забезпечують можливість здійснювати валютні операції із врахуванням поточної ринкової ситуації.

Об’єктами купівлі-продажу на валютному ринку є іноземна валюта, а також кредитні та платіжні інструменти, виражені в іноземній валюті. Попит та пропозиція на валютному ринку мають ту особливість, що об’єктом та інструментом купівлі-продажу є гроші різної національної належності. Тому попит на іноземну валюту одночасно є пропозицією національної валюти, а пропозиція іноземної валюти водночас є попитом на національну валюту.

Суб’єктами валютного ринку в ринковій економіці можуть виступати усі без винятку економічні агенти – від фізичних осіб до наддержавних органів чи міжнародних організацій. Особливими учасниками валютних ринків є посередники, до яких, насамперед, належать комерційні банки. Це зумовлено такими причинами: вони ведуть поточні та строкові рахунки своїх клієнтів (як в національній, так і в іноземній валюті); володіють розвиненими телекомунікаційними мережами та відповідним програмним забезпеченням; мають кваліфікованих працівників, що спеціалізуються на проведенні валютних операцій та інші.

Валютний ринок виконує в економіці низку функцій, які можна розділити на основні та другорядні. До основних функцій відносяться:

Ø забезпечення можливості своєчасного здійснення міжнародних розрахунків;

Ø надання можливості страхування валютного ризику;

Ø забезпечення змоги диверсифікувати валютні резерви банків, підприємств, держави;

Ø визначення і формування попиту і пропозиції на іноземні валюти;

Ø регулювання валютних курсів (ринкове та державне);

Ø забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави.

Серед другорядних функцій валютного ринку можна виділити:

Ø сприяння інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності, інтернаціоналізації виробництва та міжнародному поділу праці;

Ø забезпечення взаємозв’язку валютних, кредитних та фінансових ринків на національному та міжнародному рівні;

Ø сприяння розвитку форм міжнародних розрахунків та прискоренню міждержавного платіжного обороту.

Найчастіше валютні ринки класифікують на:

Ø міжнародні;

Ø національні (місцеві або внутрішні).

Міжнародні валютні ринки займають перше місце за оборотами і суттєво впливають як на всю світову економіку, так і на економіку окремих країн. Висока ліквідність міжнародних валютних ринків забезпечується крупними транснаціональними банками, а самі ринки вільні від будь-якого адміністративного регулювання і обмежень.

Forex – електронний валютний ринок, який функціонує за допомогою електронної мережі, вузлами котрої є банки, корпорації і приватні особи, що торгують валютами один з одним.

Національні валютні ринки функціонують всередині однієї держави, покликані забезпечувати рух грошових потоків всередині країни та обслуговувати зв’язок зі світовим господарством. Вони обмежені економічним простором конкретної країни і регулюються її національним валютним законодавством.

В межах національного валютного ринку функціонує готівковий валютний ринок, на якому здійснюються готівкові валютообміні операції. При цьому, він може бути організованим (мережа обмінних пунктів, валютні каси комерційних банків), та неорганізованим (“чорним”).

За інституційним критерієм валютний ринок поділяється на:

Ø біржовий – організований в межах валютних бірж;

Ø позабіржовий (міжбанківський).

Основна кількість операцій припадає на міжбанківський валютний ринок (близько 90% обороту іноземної валюти), однак роль валютних бірж залишається досить важливою.

Валютна біржа – здебільшого некомерційне підприємство, основне завдання якого полягає не в отриманні високого прибутку, а в організації торгів валютою і в мобілізації тимчасово вільних валютних ресурсів. Як показує світова практика, на секторі біржового ринку поступово зосереджуються окремі валютні операції, технологія здійснення яких передбачає централізоване виконання через біржу (ф’ючерсні, опціонні та інші).

Поиск по сайту: