Позавиробничі витрати

Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат кошторису виробництва полягає в тому, що у статтях калькуляції враховуються тільки витрати на одиницю певного виду продукції, а в кошторисі — усі витрати підприємства, пов’язані з його основною діяльністю за певний період.

Розрізняють такі методи калькулювання:

•нормативний— передбачає встановлення витрат на одиницю продукції згідно з діючими нормами;

• параметричний— базується на визначенні витрат на проектний виріб виходячи із залежності їх рівня від зміни техніко-економічних параметрів виробу;

• розрахунково-аналітичний — розподіл прямих витрат на виробництво одиниці продукції за діючими нормами, а непрямих —пропорційно заробітній платі основних робітників.

Витрати сировини (матеріалів) на одиницю продукції визначають за формулою

m m

См = ∑Нмі Цмі – ∑Нвідх Цвідх,

i=1 i=1

де m — кількість видів сировини (матеріалів), які використовують для виробництва одиниці продукції; Нмі — норма витрат і-го виду сировини (матеріалів) на виробництво одиниці продукції, натур. од.;Цмі — ціна придбання і-го виду сировини (матеріалів), гр. од.;

Нвідх. — витрати і-го виду сировини (матеріалів), що згідно з технологією виробництва йде у відходи, натур. од.; Цвідх — ціна можливої реалізації відходів і-го виду сировини (матеріалів).

Витрати енергії на одиницю продукції обчислюють за нормами витрат і діючими тарифами на енергію:

m

Сен = ∑Нені Цені,

i=1

де m — кількість видів енергії, які використовують для виробництва одиниці продукції; Нені — норми витрат і-го виду енергії на виробництво одиниці продукції, натур. од.; Цені — ціна (тариф) на використання і-го виду енергії, гр. од.

Витрати на оплату праці робітників включають основну і додаткову заробітну плату виробничих робітників, які безпосередньо виготовляють основну продукцію підприємства.

Основну заробітну плату обчислюють за нормами витрат часу на виконання технологічних операцій і тарифними ставками або за відрядними розцінками на виконання операцій, виготовлення деталей, вузлів, одиниці продукції. До витрат на основну заробітну плату включаються доплати і надбавки робітникам за кваліфікацію, роботу в понадурочний час,перевиконання плану тощо.

Додаткову заробітну плату сплачують за невідпрацьований час (оплата відпусток, часу виконання державних обов’язків тощо).

До відрахувань на соціальні заходи включають обов’язкові нарахування на заробітну плату основних робітників: до державного фонду соціального страхування, державного пенсійного фонду, фонду страхування на випадок безробіття та ін. Ці нарахування визначають у процентах до суми основної і додаткової заробітної плати основних робітників.

Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування є комплексними, оскільки охоплюють витрати на енергію, пальне, стиснуте повітря, що безпосередньо необхідні для експлуатації обладнання, амортизаційні відрахування за машинами і устаткуванням, оплату праці та відрахування на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини, на ремонт устаткування тощо. Оскільки такі витрати неможливо обчислити безпосередньо на одиницю продукції, тобто вони є накладними виробничими витратами, їх розподіляють за вибраною базою розподілу. Найчастіше за таку базу беруть основну заробітну плату виробничих робітників.

Загальновиробничі витрати так само комплексні. Вони охоплюють витрати на такі потреби, як управління, виробниче та господарське обслуговування в межах виробництва, а також витрати на заробітну плату з відрахуванням на соціальні заходи працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, охорону праці, амортизацію будівель і споруд виробничого призначення тощо.

До комплексних належать також загальногосподарські витрати.

Вони містять витрати на управління підприємством загалом, а також витрати на заробітну плату з відрахуваннями на соціальні заходи адміністративно-управлінського персоналу, послуги зв’язку, утримання будівлі адміністративного корпусу, амортизаційні відрахування за основними фондами загальногосподарського призначення, послу-

ги юридичних і аудиторських фірм, страхування майна, дослідження, випробування, винахідництво тощо.

Загальновиробничі та загальногосподарські витрати є накладними витратами підприємства і розподіляються на одиницю продукції аналогічно витратам на утримання машин і устаткування.

Зниження витрат виробництва та собівартості продукції є однією з основних умов збільшення прибутку підприємства, підвищення рентабельності та ефективності його діяльності.

До основних джерел зниження собівартості продукції підприємства належать скорочення:

• витрат уречевленої праці, що досягається за рахунок поліпшення використання засобів та предметів праці;

• затрат живої праці, які можна скоротити за рахунок підвищення продуктивності праці;

• адміністративно-управлінських витрат, зниження яких досягається шляхом розумної економії.

Зниження собівартості продукції підприємства досягається скороченням витрат, які мають найбільшу питому вагу в її структурі, зокрема, під впливом таких факторів, як підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення організації виробництва і праці, зміни

структури та обсягу продукції, галузевих та інших чинників.

Підвищення технічного рівня виробництва сприяє економії витрат за рахунок:

• зниження норм витрат матеріалів.

• підвищення продуктивності праці, тобто зниження трудомісткості праці.

Удосконалення організації виробництва і праці на підприємстві сприяє економії витрат за рахунок поглиблення спеціалізації й розширення кооперування.

Зміна структури і обсягу продукції сприяє відносному зниженню умовно-постійних витрат підприємства.

Загальний вплив зазначених факторів на собівартість продукції визначають так:

Езаг = Ем + Ет + Ес.к+ Еуп = ∑Еі,

де і — фактор впливу на собівартість продукції.

Зниження собівартості продукції за факторами розраховують у такій послідовності.

1. Визначають витрати на 1 грн товарної продукції в базовому році:

В1грнбаз = S баз : Qбаз,

де Sбаз — собівартість продукції в базовому році, грн.; Qбаз — обсяг випуску товарної продукції у базовому році, грн.

2. Обчислюють собівартість товарної продукції у плановому році на

рівні витрат базового року:

S вих = В1грнQпл,

де Qпл — обсяг випуску товарної продукції підприємства у плановому році, грн.

3. Розраховують економію затрат з урахуванням техніко-економічних факторів методом прямого розрахунку.

4. Обчислюють планову собівартість продукції:

S пл = Sвих + (–) Езаг.

5. Визначають витрати на 1 грн товарної продукції у плановому році:

В1грнпл = Sпл : Q пл.

6. Розраховують зниження витрат на 1 грн у плановому році порівняно з базовим:

∆ В = ((В1грнпл – В1грнбаз) / В1грнбаз) · 100 %.

Розрахувати зниження собівартості продукції за факторами можна не тільки методом прямого розрахунку, а й індексним методом. Цей метод ураховує вплив факторів на собівартість за укрупненим способом.

Зменшення собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них обчислюють так:

∆ Sм = (1 – Iн.мIц)αм.в,

де Iн.м, Iц — індекси зміни відповідно норм витрат матеріалів на один виріб і ціни на одиницю матеріального ресурсу; αм.в — питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, %.

Зменшення собівартості продукції за рахунок підвищення продуктивності праці обчислюють за формулою

∆ Sп.п = (1 – Iз.п / Iп.п)αз.п,

де Iз.п, Iп.п — індекс підвищення відповідно середньої заробітної плати та продуктивності праці; αз.п — питома вага заробітної плати в собівартості продукції, %.

Зменшення собівартості продукції за рахунок зміни умовно-постійних витрат розраховують так:

∆ Sуп = (1 – Iуп / IQ)αуп.в,

де Iуп, IQ — індекс підвищення відповідно умовно-постійних витрат і обсягу випуску продукції; αуп.в — питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції, %.

4.Поняття продуктивності праці. Виробіток і трудомісткість.

Праця — це цілеспрямована діяльність людини щодо створення матеріальних та духовних благ.

Праця передбачає єдність трьох моментів:

1).самої цілеспрямована діяльність людей;

2).предметів праці;

3).засобів праці.

У вузькому розумінні під працею, або трудовою діяльністю, слід вважати розумові і фізичні витрати, здійснювані людьми в процесі виробництва.

Поиск по сайту: