Цілі, задачі та функції інвестиційного менеджменту

Зміст інвестиційної діяльності та принципи управління нею фор­мують мету та її задачі. Розглядаючи головну мету управління інвес­тиційною діяльністю, слід зазначити, що вона нерозривно пов'язана І головною метою господарської діяльності підприємства в цілому і реалізується в єдиному комплексі з нею. Слід відзначити, що з роз­витком інвестиційної теорії змінювалися і підходи економістів до визначення головної мети інвестиційної діяльності. На основі дослі­джень виділяють три основних підходи.

1. Класична економічна теорія стверджувала, що головною ме­тою інвестиційної й інших видів господарської діяльності підприємства є максимізація прибутку.Згідно теорії А. Сміта максимізація прибутку окремих суб'єктів господарювання веде до максимізації всього суспільного добробуту. Вперше вона була чітко сформульо­вана в 1938 р. французьким економістом А. Курно і потім набула розвитку в роботах представників неокласичної школи. Реалізація цієї мети забезпечувалася шляхом досягнення рівності показників граничного доходу та граничних витрат підприємства.

Однак згодом це формулювання головної мети господарської (у тому числі інвестиційної) діяльності підприємства було піддано критиці багатьма економістами. Було доведено, що максимізація при­бутку далеко не завжди забезпечує необхідні темпи економічного розвитку підприємства. Отриманий високий за сумою та рівнем прибуток може бути цілком витрачений на цілі поточного споживання, у результаті чого підприємство буде позбавлено основного джерела формування власних фінансових ресурсів для свого майбут­нього розвитку (а підприємство, що не розвивається, в перспективі втрачає досягнуту конкурентну позицію на ринку, скорочує потенціал збільшення власного капіталу за рахунок внутрішніх джерел, що в остаточному підсумку призводить до зниження його ринкової вартості).

Високий рівень прибутку підприємства може досягатися при високому рівні інвестиційного ризику, що генерує загрозу банкрут­ства. Тому в ринкових умовах максимізація прибутку може висту­пати як одна з найважливіших задач інвестиційної діяльності під­приємства або як критерій оцінки ефективності окремих видів його інвестицій, але не як головна мета інвестиційного менеджменту.

2. Теорія стійкого економічного зростання, що розвивається багатьма наступними економістами, головною метою інвестиційної
діяльності висуває забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.На їхню думку, реалізація цієї мети забезпечує тривалий безкризовий розвиток підприємства і поступове розширення обсягу його господарської діяльності в процесі інвестування. Разом з тим, така ціль інвестиційної діяльності підприємства, мінімізуючи рівень інвестиційних ризиків, пов'язаних із процесом реалізації інвестицій, не дозволяє повною мірою реалізувати всі резерви зростання рентабельності їхнього використання. Крім того, механізм реалізації цієї мети недостатньо пов'язаний з коливаннями кон'юнктури інвестиційного, фінансового і товарного ринків, що змінюють параметри умов формування інвестицій конкретного підприємства за заданих темпів його економічного розвитку. У зв'язку з викладеним, досягнення і підтримка фінансової рівноваги не може розглядатися як головна мета інвестиційної діяльності підприємства (хоча і є однією з важливих задач інвестиційного менеджменту).

3. Сучасна економічна теорія головною метою інвестиційної діяльності підприємства вважає забезпечення максимізації добробуту власників підприємства, що отримує конкретне вираження в максимізації ринкової вартості підприємства. Це положення поділяється всіма сучасними теоретиками в області інвестиційного менеджменту, тому що, на їхню думку, воно щонайкраще реалізує фінансові інтереси власників підприємства. У цій головній меті відображаються фактори часу, прибутковості і ризику, що є більш повним відображенням мотивації інвестиційної діяльності підприємства.

Спираючись на викладене вище, І Бланк підкреслює, що голо­вною метою інвестиційного менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному і перспективному періоді.

У процесі реалізації основної мети інвестиційний менедж­мент має бути спрямований на вирішення наступних основних задач або цілей:

1.Забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства за рахунок ефективної інвестиційної діяльності.Остання реалізується шляхом: визначення загальних потреб у інвестиційних ресурсах для вирішення стратегічних цілей розвитку операційної діяльності підприємства; забезпечення у повній мірі високих темпів розширеного відтворення необоротних операційних активів; формування ефективної і збалансованої інвестиційної програми підприємства на майбутній період.

2.Забезпечення максимальної дохідності чи прибутковості інвестиційної діяльності підприємства.Прибутковість насамперед буде отримана за рахунок вибору підприємством найбільш ефективних інвестиційних проектів та фінансових інструментів інвестування. Необхідно мати на увазі, що максимізація прибутковості досягається, як правило, за істотного зростання рівня інвестиційних ризиків. Томупотрібно вибирати оптимальні проекти з урахуванням прибутковості інвестицій та припустимого інвестиційного ризику. Межа конкретного рівня ризику залежить від особи (осіб), яка приймає остаточне рішення.

3. Забезпечення мінімізації ризиків у інвестиційній діяльності.Важливою задачею є зниження рівня інвестиційного ризику. Необхідно вибирати оптимальні рішення щодо забезпечення відповідного рівня прибутковості та мінімізації рівня ризику. Це можна зробити за рахунок заходів щодо зниження, запобігання, ліквідації, передачі їх партнерам та існуючих форм страхування.

4. Забезпечення оптимальної ліквідності інвестицій і можливостей швидкого реінвестування капіталу за зміни зовнішніх і внутрішніх умов здійснення інвестиційної діяльності. Мінливий інвестиційний клімат країни, зміни кон'юнктури інвестиційного ринку в цілому чи окремих його сегментів, зміни стратегічних цілей розвитку або фінансового потенціалу підприємства можуть призвести до зниження очікуваного рівня дохідності (прибутковості) окремих інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування. У зв'язку з цим важливу роль здобуває своєчасне реінвестування капіталу в найбільш дохідні (прибуткові) об'єкти інвестування, що забезпечують необхідний рівень ефективності інвестиційної діяльності в цілому. Найважливішою умовою забезпечення можливостей такого реінвестування капіталу виступає оптимізація рівня ліквідності сформованої підприємством інвестиційної програми (інвестиційного порт­феля) у розрізі складових її інвестиційних проектів (фінансових інструментів інвестування). У даному випадку мова йде про оптимізацію, тому що максимізація рівня ліквідності інвестиційної про­грами (портфеля), як правило, супроводжується зниженням ефек­тивності інвестиційної діяльності, а його мінімізація призводить до зниження можливостей інвестиційного маневру і втрати платоспро­можності за порушення фінансової рівноваги підприємства у про­цесі інвестування.

5. Забезпечення достатнього обсягу інвестиційних ресурсів і оптимізація та погодженість їх структури з прогнозом.Необхідно збалансовувати та обов'язково оптимізувати форми, методи та можливі джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємства. Важливу роль у реалізації цієї задачі займає обгрунтування схем фінансування окремих реальних проектів і оптимізація структури можливих джерел залучення капіталу для здійснення інвестиційної діяльності підприємства в цілому. Це необхідно пов'язувати з ефективністю використання усіх можливих джерел фінансування, а особливо — позикових та залучених коштів.

6. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у процесі інвестиційної діяльності.Фінансова стійкість та платоспроможність є певною гарантією щодо здійснення підприємством ефективної інвестиційної діяльності. Це пов'язано зі значним вилученням у процесі інвестування фінансових коштів у великих розмірах і, як правило, на тривалий період. Крім того, грошові потоки з інвестиційної діяльності відрізняються істотною нерівномірністю. Підприємство має заздалегідь розробляти прогнози щодо впливу інвестиційної діяльності на рівень своєї фінансової стійкості та платоспроможності.

7. Пошук ефективних шляхів прискорення реалізації діючої інвестиційної програми підприємства. Інвестиційна програма підприємства — це послідовність реалізації запропонованих інвестиційних проектів, і вона повинна чітко виконуватися. Реалізація кожного інвестиційного проекту сприяє прискоренню економічного розвитку підприємства в цілому і, крім того, формується додатковий грошовий потік підприємства за рахунок інвестиційного прибутку та амортизаційних відрахувань. Реалізація інвестиційної програми підприємства скорочує терміни використання кредитних ресурсів за тими інвестиційними проектами, що фінансуються з залученням позикового капіталу. Швидка реалізація інвестиційних проектів, що входять до складу інвестиційної програми підприємства, сприяє зниженню рівня інвестиційних ризиків, викликаних зміною факторів зовнішнього характеру.

Система інвестиційного менеджменту реалізує свою головну мету та основні задачі шляхом здійснення певних функцій. Ці функції поділяються на дві основні групи, обумовлені комплексним змістом розглянутої системи управління інвестиційною діяльністю.

1. Функції інвестиційного менеджменту як керуючої системи. Ці функції є складовими частинами будь-якого процесу управління незалежно від виду діяльності підприємства, його організаційно-правової форми, розміру, форми власності тощо. У теорії управління ці функції характеризуються як загальні.

2. Функції інвестиційного менеджменту як спеціальної галузі управління підприємством. Склад цих функцій визначається конкретним об’єктом даної керуючої системи. Теорія управління розглядає ці функції як специфічні.

У групі функцій інвестиційного менеджменту як керуючої системи основними з них є:

1. Розробка інвестиційної стратегії підприємства. У процесі реалізації цієї функції виходячи із загальної стратегії економічного розвитку підприємства і прогнозу кон’юнктури інвестиційного ринку формується система цілей і цільових показників інвестиційної діяльності на довгостроковий період; визначаються пріоритетні завдання, які вирішуються в найближчій перспективі і розробляється політика дій підприємства з основних форм його інвестування. Інвестиційна стратегія підприємства розглядається як невід’ємна складова частина загальної стратегії його економічного розвитку.

2. Створення організаційних структур,що забезпечують прийняття і реалізацію управлінських рішень по всіх аспектах інвестиційної діяльності підприємства. Такі структури будуються за ієрархічним або функціональною ознакою з виділенням конкретних "центрів відповідальності". У процесі реалізації цієї функції інвестиційного менеджменту необхідно забезпечити постійну адаптацію цих організаційних структур до мінливих умов функціонування підприємства і напрямками інвестиційної діяльності. Організаційні структури інвестиційного менеджменту повинні бути інтегровані в загальну організаційну структуру управління підприємством.

3. Формування ефективних інформаційних систем, забезпечує обґрунтування альтернативних варіантів інвестиційних рішень. У процесі реалізації цієї функції повинні бути визначені обсяги і зміст інформаційних потреб інвестиційного менеджменту; сформовані зовнішні і внутрішні джерела інформації, задовольняють ці потреби; організований постійний моніторинг інвестиційної позиції підприємства і кон’юнктури інвестиційного ринку.

4. Здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства. У процесі реалізації цієї функції проводиться експрес-аналіз окремих інвестиційних операцій; досліджується рівень і динаміка основних показників ефективності інвестицій у розрізі окремих їх форм і "центрів відповідальності"; здійснюється фундаментальний аналіз факторів, що впливають на окремі показники інвестиційної діяльності в розглянутому періоді.

5. Здійснення планування інвестиційної діяльності підприємства за основними її напрямами. Реалізація цієї функції пов’язана з розробкою системи поточних планів і оперативних бюджетів за основними напрямками інвестиційної діяльності, видами та формами інвестування і по підприємству в цілому. Основою такого планування є розроблена інвестиційна стратегія, що потребує конкретизації на кожному етапі поступального руху підприємства до поставлених стратегічних цілей .

6. Розробка дієвої системи стимулювання реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності. У процесі реалізації цієї функції формується система заохочень і санкцій у розрізі керівників і менеджерів окремих структурних підрозділів підприємства за виконання чи невиконання встановлених цільових показників, інвестиційних нормативів і планових завдань. Індивідуалізація системи стимулювання забезпечується шляхом впровадження на підприємстві контрактної форми оплати праці керівників і інвестиційних менеджерів.

7. Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності. Реалізація цієї функції інвестиційного менеджменту пов'язана із створенням систем внутрішнього контролю на підприємстві; поділом контрольних обов’язків окремих служб і інвестиційних менеджерів; визначенням системи контрольованих показників і контрольних періодів; оперативним реагуванням на результати здійснюваного контролю.

У групі функцій інвестиційного менеджменту як спеціальної галузі управлінняпідприємством основними з них є:

1. Управління реальними інвестиціями. Функціями цього управління є виявлення потреби в реновації діючих основних засобів і нематеріальних активів, а також в обсязі і структурі знову формуються капітальних активів; пошук та оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і відбір найбільш ефективних з них; формування інвестиційної програми реальних інвестицій підприємства та забезпечення її реалізації.

2. Управління фінансовими інвестиціями. У процесі реалізації цієї функції визначаються цілі фінансового інвестування; здійснюється оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів інвестування та відбір найбільш ефективних з них; формується портфель фінансових інвестицій за критеріями рівня його прибутковості, ризику і ліквідності; проводиться своєчасна реструктуризація цього портфеля.

3. Управління формуванням інвестиційних ресурсів. У процесі реалізації цієї функції прогнозується загальна потреба в інвестиційних ресурсах, необхідних для реалізації розробленої інвестиційної стратегії по окремих етапах її здійснення; визначається можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел (прибутку, амортизаційних відрахувань тощо); виходячи з ситуації на фінансовому ринку (насамперед, норми позичкового відсотка) визначається доцільність залучення для інвестиційних цілей позикового капіталу. У процесі оптимізації структури джерел інвестиційних ресурсів забезпечується раціональне співвідношення залученого власного і позикового капіталу, а також диверсифікація позикових джерел фінансування інвестицій в розрізі окремих кредиторів з метою забезпечення фінансової стійкості підприємства в процесі інвестиційної діяльності.

Основні функції інвестиційного менеджменту як спеціальної галузі управління підприємством розглянуті в найбільш агрегованому вигляді. Кожна з цих функцій може бути конкретизована більш цілеспрямовано з урахуванням специфіки інвестиційної діяльності окремих підприємств. При здійсненні такої конкретизації на кожному підприємстві може бути побудована багаторівнева функціональна система управління інвестиційною діяльністю.

Поиск по сайту: