МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВОСТІ ЗАХОДІВ УДОСКОНАЛЕННЯ УМОВ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ

Економічні методи управління охороною праці мають важливе значення, особливо в умовах переходу підприємств до ринкових відносин. Нещасні випадки і захворювання на виробництві, погані умови праці дуже негативно впливають на економічну ефективність підприємства, його прибуток і рентабельність. У нових умовах господарювання фонд заробітної плати і матеріального стимулювання цілком залежить від прибутку (доходу), тому кожен керівник і працівник підприємства зацікавлений у попередженні таких випадків. Крім того, економічні методи передбачають виплату премій за відсутність випадків травматизму і захворювання, а також за високий рівень охорони праці.

Економія, в результаті впровадження системи управління охороною праці, утворюється за рахунок таких джерел:

– зменшення кількості захворювань і травм, як наслідок, зниження витрат робочого часу ( у вигляді умовно звільнених робітників і економії їх заробітної плати з відрахуваннями);

– зменшення оплати за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах внаслідок переведення працівників у нормальні умови праці;

– зменшення збитків через професійні захворювання і травматизм;

– скорочення збитків від плинності кадрів через незадоволення умовами праці.

Отже, сумарна економія Е_с визначається додаванням усіх джерел:

(1)

де Е_р – зниження собівартості (економія) від зменшення захворювання і травматизму по заробітній платі умовно звільнених робітників;

Е_ш – зниження собівартості від зменшення виплат за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток;

Е_л – зниження собівартості від зменшення виплат за лікарняними листами;

Е_п – зниження собівартості від зменшення збитків через плинність кадрів.

1. Для визначення економії від зниження виробничо зумовленої захворюваності потрібно знайти відсоток захворюваності З (у робочих днях) по відношенню до робочого часу одного робітника за попередній (З_поп) і аналізуємий (З_ан) роки:

(2)

де Д – дні відсутності через виробничо зумовлену захворюваність за рік;

Т – тривалість робочого дня (Т = 8 годин);

Р – середньоспискова чисельність робітників;

Ф – річний ефективний фонд часу одного робітника.

При цьому умовне звільнення працівників (В_р) визначається як:

(3)

де З_поп, З_аан – відсоток втрат робочого часу через захворюваність за попередній і аналізуємий періоди відповідно;

Р_з – середньоспискова чисельність робітників за попередній період;

0,5 – коефіцієнт нерівномірності впровадження заходів з охорони праці.

При визначеному умовному звільненні працівників економія фонду заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування (Е_р) за рахунок підвищення продуктивності праці становить:

(4)

де ЗП_ср – середньорічна основна і додаткова заробітна плата одного робітника, грн.;

П_с.с. – відсоток відрахувань на соціальне страхування (12 %).

2. Економія за рахунок переведення робітників, оплата яких проводилась за ставками з шкідливими умовами праці, в нормальні умови:

(5)

де С_ш – середня тарифна ставка (годинна) на шкідливих і важких роботах, грн. (10,46);

С_н –середня тарифна ставка для робіт з нормальними умовами праці, грн. (8,94);

Р – кількість робітників, які переведені у нормальні умови праці;

Е_д – економія за рахунок зменшення оплати додаткових відпусток, яка визначається наступним чином:

(6)

де Д_дв – кількість днів додаткової відпуски за роботу шкідливих умовах (6 днів);

С_в – тарифна ставка оплати відпуски (62,8 грн./день).

3. Збиток, заподіяний підприємству профзахворюваннями і травматизмом.

Досвід показує, що матеріальні збитки підприємства у понад 4 рази перевищує виплати за лікарняними листками. Враховуючи, що при травматизмі, який пов’язаний з виробництвом, виплати за лікарняними листками дорівнюють середній заробітній платні, можна прийняти (підприємство оплачує лікарняні до 5 днів, решту – фонд соціального страхування)

(7)

де У_ср – середньоденний збиток підприємства;

В_б – витрати за лікарняними листками за один день непрацездатності;

К₁ – коефіцієнт, що враховує відносний розмір матеріального збитку при відомих витратах за лікарняними листками К₁ = 4,14.

Зниження собівартості від зменшення виплат за лікарняними листами Е_л визначається наступним чином:

(8)

4. Економія від скорочення плинності кадрів на підприємстві визначається як

(9)

де З_п – зменшення плинності кадрів робітників;

В_з – витрати на заміну звільненого та навчання нового робітника (3500 грн.).

Сумарна економія від впровадження системи управління охороною праці на підприємстві визначається за формулою (1).

Величина річного економічного ефекту становить:

(10)

де К – одноразові витрати на розроблення і впровадження системи управління охороною праці на підприємстві;

Е_н – нормативний коефіцієнт порівнюваної економічної ефективності (для заходів з охорони праці Е_н = 0,08).

Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці наведено у таблиці.

Таблиця. Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці.

Поиск по сайту: