Зона саван, рідколісь і чагарників

Зовні савани являють собою відкриті злакові рівнини з окремими деревами або групами дерев і густими галерейними лісами в річкових долинах. В залежності від річних сум опадів і тривалості сезону дощів зону саван поділяють на три підзони: вологих, сухих і опустелених саван. В вологих саванах, де період дощів складає 8-9 місяців, а річна кількість опадів складає 1000-1200 мм, злаки піднімаються до 3-5 м висоти. Головними видами злаків є слонова трава і бородач. Серед суцільного моря злаків піднімаються окремі дерева. Типовим деревом вологих саван Африки є величезний баобаб, який живе 4-5 тис. років і є ендеміком Африки. Серед інших дерев поширені олійне дерево, ріжкове дерево, бавовняне дерево, тамаринд та ін. Типовими грунтами вологих саван є червоні грунти.

В сухих або типових саванах, де вологий період скорочується до 3-5 місяців, а річна кількість опадів складає 500-1000 мм, злаковий покрив стає біль низькорослим (до 1-1,5 м) і розрідженим. Типовими видами злаків сухих саван є бородач і темеда. Найбільш характерними деревами є баобаби і акації. Зустрічаються також олійне дерево карите, віяльна пальма, пальма дум тощо. Типовими грунтами сухих саван є червоно-бурі.

В пустельних саванах, де вологий період триває не більше 2-3 місяців, а річна кількість опадів складає 200-500 мм, рослинний покрив сильно розріджений і складається із жорстких ксерофіт них трав (переважно аристиди), колючих чагарників і зонтичних акацій (з зонтикоподібними кронами). Зустрічаються також фінікова пальма і пальма дум. Грунти пустельних саван – червонувато-бурі. В фауні саван, що відноситься до Східноафриканської підобласті, багато представлені травоїдні і хижаки. Травоїдних представляють різноманітні антилопи (гну, куду, канни, газелі та ін.), жирафи, зебри, буйволи, слони, бегемоти, носороги.

Зовні бегемоти справляють вигляд тварин важких і незграбних. Але це помилкове враження. В разі необхідності бегемот може рухатись досить швидко. Підтвердженням цьому може бути трагедія, про яку йдеться в газеті “Вечерние Вести” від 23 лютого 2002 р. “Дві людини загинули і п’ятеро отримали поранення внаслідок нападу бегемотів на півдні Замбії, – сповіщає газета. – Інцидент відбувся, коли декілька мешканців округу Гвембе на човнах відправилися ловити рибу на річці Замбезі. В сутінках вони наштовхнулися на дрімаючих у воді бегемотів. Розлючені велетні накинулися на рибалок і вщент розбили їх утлі судна. При цьому один нещасний був затоптаний на смерть, другий захлинувся від сильного удару по голові. Іншим п’ятьом, що постраждали, вдалося дістатися до берега. З ушибами і переломами вони були доставлені в найближчу лікарню”.

Серед хижаків поширені леви, леопарди, гепарди, гієни, каракали (пустельна рись), шакали.

Щодо левів, то газета “Сегодня” від 8 листопада 2001 року сповіщає: “Всесвітня спілка охорони тварин прийшла до висновку, що африканські леви знаходяться на грані зникнення. За даними вчених, для того, щоб запобігти збідненню генофонду внаслідок кровозмішення, кожна популяція левів повинна нараховувати не менше 500 особень. Проте на сьогодні в найбільшій із відомих вченим популяцій африканських левів нараховується лише 200 тварин. А частіше за все в родину хижаків входить менше 50 особень”.

Широко представлені мавпи і серед них ендеміки – собакоголові мавпи: павіани, мандрили. Численні в саванах і птахи, найбільшою з яких є африканський страус. Дуже цікавим птахом є птах-секретар, який харчується зміями. Широко поширені інші хижі птахи – грифи, які харчуються падаллю. Найменшою з птахів є нектарниця. Багата і дуже різноманітна в саванах фауна комах. Серед них особливо велику роль грають терміти, своєрідні земляні будинки яких зустрічаються в савані скрізь. Широко відома у світі також африканська муха цеце, що являє собою велику загрозу для домашньої худоби.

Тропічний пояс

Тропічний географічний пояс сформувався північніше і південніше субекваторіального поясу, тому в ньому виділяють тропічні природні зони Північної і Південної Африки.

Поиск по сайту: