Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Ідейно-художній аналіз обжинкової пісня «Там у полі криниченька»



Жниварські чи обжинкові пісні є складовими обрядів, пов’язаних із хліборобськими жнивами. Вони завершують цикл обрядових пісень, пов’язаних із землеробським календарем. Жнива хоч і є періодом важкої праці, але знаменують кінець хліборобського року.

Жниварські пісні українців, як і всіх слов’янських народів, відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба - збирання врожаю. Пісні поділяються на зажинкові, що виконуються до початку роботи, жнивні - виконувані під час збирання врожаю, та обжинкові (або дожинкові), що супроводжували свято закінчення жнив.

Пісні звеличували, опоетизовували хліборобську працю, величали господаря, уславлювали женців. Широко використовується у жниварських піснях прийом художнього паралелізму, де картини, образи природи служать і своєрідним поетичним зачином, і засобом психологічної характеристики людини. Зменшено-пестлива лексика, яскраві гіперболи, порівняння, загальний ласкавий емоційний тон цих пісень нагадують колядки і щедрівки. Величання поєднується з магічним заклинанням врожаю через побажання того, без чого неможливе життя землероба: здоров’я, добробуту, гаразду в сім’ї, гарного збіжжя.

Обжинкові пісні нагадують весільні пісні: наявне плетіння обжинкового вінка, його носять "княгиня" й "дружки".

Там у полі криниченька.

Навколо пшениченька.

Там женчики жали.

Золоті серпи мали,

Срібнії юрочки (1).

Що в'язали снопочки.

Добрії були женці —

Дівчата й молодиці.

Дівчата — косаті,

А хлопці — вусаті,

Молодиці — білолиці.

Люди, які плекають, вирощують хліб, мають золоті руки та золоте серце. Тому народна пісня наділяє женчиків навіть золотими серпами, срібним приладдям для в'язання снопів — юрочками. Красиві люди в праці, і як зовнішня традиційна ознака дівочої краси — гарні коси, а чоловічої — вуса. Молодиці ж "білолиці", хоча, можливо, це є перебільшенням. Адже цілий день на спеці, в тяжкій праці навряд чи зможеш зберегти свіжим своє "біле личенько". А народна любов, вилита в пісні, помічає лише красиве. 17:45:54

102. Ідейно-художній аналіз колискової пісні «Ходить сон по долині…»

Ой ходить сон по долині

У червоній кожушині.

Кличе мати до дитяти:

– Іди, сонку, в колисоньку,

Приспи мою дитиноньку.

Колискові пісні — жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у колисковій пісні не змістовий, а звуковий (ритмо-мелодійний) компонент. Колискові пісні належать до поезії пестування і головне її призначення – приспати дитину, в цьому й секрет монотонності наспіву, одноманітності їх ладу, манери виконання, характеру, виразності ритміки, звучності і багатства рим. Носії і виконавці їх – жінки, матері, бабусі, няні. Магію колискової пісні можна порівняти з замовляннями.

Функції колискових пісень:

• практично-побутова,

• пізнавальна,

• емоційна,

• морально-етична,

• психотерапевтична,

• формування естетичного чуття.

У молодій душі матері, що співає таку колискову – все чисто людське, духовне піднімається над матеріальним, готуючи в дитині апостола доброчинності не на одне, а на декілька грядущих поколінь, у дитячій душі зароджується доброзичливе ставлення до навколишнього світу, формується світогляд, визнання власної гідності.

Ідейно-художній аналіз колядки «Пішов наш Олесь гречку косити»

Тип колядки: парубкова.

Колядки — величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу свят, які походять з глибокої давнини. Структура колядок: заспів, власне колядка, поколядь, приспів. Висловлення побажання мати в наступному році багатий урожай, великий і без втрат приплід худоби, бджіл. Образ господині, наділеної душевною теплотою берегині родинного вогнища; привабливі образи господаря, парубка, дівчини

Багатство їхньої художньої образності. Яскраві зорові образи (сонце, золото, зорі, вогонь). Повтори, паралелізми, алітерації, риторичні рими, тропи.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.