Мо́танка (ля́лька-мо́танка, ку́кла) — зроблена з тканини вузликова лялька. Назва походить від укр. мотати. Вважається, що у давнину мотанки виконували функцію сакральних оберегів. Це особливий вид ляльки, за допомогою якої стародавні люди охороняли себе від усіляких неприємностей і напастей.Виник цей оберіг близько 5 тисяч років тому практично в усіх куточках світу.У давні часи такі ляльки використовувалися в ритуалах. У них впліталися біди, хвороби і людські прохання. Потім ляльку спалювали або топили у воді. Ляльці-мотанки ніколи не малювали обличчя, щоб вона не була схожа на справжню людину. Згідно з повір'ям, люди, які не дотримувалися цього правила і малювали ляльці очі й губи, гинули разом з нею, оскільки душа такої людини переселялася в ляльку Майструють ляльки-мотанки з натуральних матеріалів - сіна, трави, соломи, дерева, глини і т. д. Сучасні майстри використовують сухі степові трави і квіти, солому, дерево, сухе листя, насіння, зерна, натуральні тканини, фрагменти стародавніх вишиванок і мережива тощо.Українська лялька-мотанка відрізняється від інших слов'янських ляльок тим, що у неї на голові є особливий знак - знак сонця, знак хреста.У давні часи в українській родині могло бути близько десятка таких ляльок. Секрети і правила виготовлення ляльок-мотанок передавалися від бабусь і мам. Нареченій мама давала в придане кілька таких ляльок, як сильні обереги з рідного дому. Коли наречений забирав наречену і віз її на вінчання в церкву, від злого ока молодих оберігала лялька – мотанка. Якщо в будинку захворіла дитина - їй давали погратися такою лялькою, а потім спалювали або топили її. Коли дитина виростала, ії колиска не повинна була залишатися порожньою до народження наступної дитини, там обов'язково знаходилася лялька-мотанка і охороняла колиску від нечистої сили.Під час різдвяних свят дарували 12 ляльок-мотанок від дванадцяти зимових лихоманок. На Різдво дарували спеціальні ляльки, при виготовленні яких використовувалося багато зерна. Такі обереги забезпечували сім'ї добрий врожай. До речі, лялька, яку спалювали на Масляну, - також з роду мотанок. Лялька - мотанка є і завжди буде найсильнішим оберегом миру, щастя і благополуччя будь-якого будинку!
План роботи над проектом.
1.Пошук виробу над яким буду працювати.
2.Пошук інформації про історію виникнення ляльки-мотанки.
3.Пошук професій які пов'язані з виготовленням виробу.
4.Знайти вироби-аналоги.
5.Конструкція власного виробу.
6.Процес виготовлення виробу.
7.Розрахувати собівартість
8.Зробити висновок.
9.Оформлення проекту.
Обгрунтування вибраного виробу.
Вироблення ляльки-мотанки є одним з найдавніших видів мистецтва, який протягом багатьох століть продовжує залишатися актуальним і вельми популярною технологією, яка радує душу і посилає людині чудові відчуття захищеності і краси.Мені дуже сподобалось робити ляльку, звісно, на це я витратила багато часу, але моє діло не марне. Хто вирішив зробити мотанку, то я йому раджу зосередити свою увагу тільки на виготовленні ляльки, адже якщо крутитись туди-сюди, то я ніяка з цього лялька не вийде. Потрібно виділити певний час і за один раз її зробити.
Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені – в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна, десь глиняна, а ще десь – зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки – незмінні, і це споріднює більше, аніж відмінність матеріалу. Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Іноді з рук майстра народжувалися ляльки, про які складалися легенди, і передавалися від матері до дочки, як священний переказ...
Види ляльок-мотанок: «берегиня», «зернушка», «сонниця», «долюшка», «веснянка», «немовля», «баба-берегиня», «наречена», «богородиця» і так далі.
Історія виникнення.
Перша лялька-мотанка була виготовлена більше 5 тисяч років тому. Такі ляльки можна знайти в будь-якій країні.Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей та бід. Ляльку часто використовували у ритуалах. При виготовленні ритуальної ляльки в неї вплітали все те, від чого людина хотіла позбутися (біди, хвороби), і спалювали на вогнищі, або топили у воді. При розкопках Помпей були виявлені численні лялькові лавки із збереженим товаром. Ляльковим ремеслом займалися не тільки гончарі, але і знамениті скульптори й різьбярі по дереву.У Єгипті знайдена римська ганчір'яна набивна лялька: виконана з грубого полотна та набита клаптиками і папірусом. Дітки часів Римської імперії грали не тільки ляльками. Достеменно відомо, що в Древньому Римі були лялькові будиночки з мініатюрними меблями, іграшкові звірики, солдатики, вовчки (дзига по-нашому), кульки і холо-хупи ... Виготовлялися ляльки з обпаленої глини (найдешевший варіант), а також з кістки, дерева, воску, бурштину, бронзи, міді і навіть срібла з золотом. Подібно грецьким лялькам, римські робилися голенькими, без одягу. На території України найдавніші прототипи іграшок виявлені на пізньопалеолітичній стоянці в с. Мезин (тепер Коропського району Чернігівської області). Це були виготовлені з мамонтового бивня фігурки пташок і вовка (собаки), що мали тотемне значення. У Давній Греції діти, які досягали певного віку, жертвували свої іграшки богам. Напередодні свого весілля дівчата приносили іграшки до храму і брали участь у церемонії ініціації. Стародавні іграшки виготовлялися переважно з матеріалів, що зустрічалися в природі, таких як камінь, дерево, трава. Однак є знахідки ляльок, зроблених з тканини. Дослідник Марко Грушевський (1865–1938) зазначав, що в Україні ганчір'яні ляльки були популярні серед дівчат. Навіть після одруження молодиці везли із собою ляльки, які ховали у скринях. Українськими ляльками етнографи зацікавилися наприкінці XIX — початку XX ст. Колекцію мотанок Наддніпрянщини зібрав М. Грушевський у 1900-х рр. Українські (так звані решетилівські) ляльки виставлені у Музеї іграшки у Сергієвому Посаді (Росія). Вони були зібрані на початку XX ст. засновником музею Миколою Бартрамом (1873–1931).
Інструменти необхідні для виконання роботи:
· Мати при собі голку
· Знати техніку виконання роботи
· Ножиці
· Мати конструкцію виробу
· Нитки
· Тканина
· Фломастер, ручку або олівець, щоб малювати контури одягу