Дослідження функцій черепних нервів

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ № 8

практичного заняття по ТЕМІ:

«Патологія нюхового та зорового аналізаторів. синдроми ураження окорухових нервів».

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Фактично немає жодного розділу клінічної медицини, в якому б не вказувалися важливість при тих чи інших захворюваннях ураження патологічним процесом нюхового, зорового та окорухових нервів. Особливе значення має знання синдромології і топічної діагностики по відношенню до аналізаторів, які вивчаються по даній темі, для лікарів окулістів. Диференціально-діагностичні аспекти ураження центральних або периферичних рівнів цих аналізаторів визначають профілізацію ведення хворого у вказаних спеціалістів або у лікарів-неврологів.

2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ ПІДГОТОВКИ.

Повторити анатомію і фізіологію нюхового і зорового аналізаторів, а також окорухових нервів. Вивчити симптоми та синдроми при пошкодженні та подразненні вказаних аналізаторів та їх топіко-діагностичне значення. Вивчити методику їх дослідження.

3.ГОЛОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ.

1. Симптоми та синдроми ураження нюхового, зорового та вестибулярного аналізаторів (при процесах руйнування і подразнення).

2. Симптоми та синдроми ураження окорухових нервів.

2. Диференціальна діагоностика різних рівнів ураження вказаних аналізаторів.

3. Методика дослідження функцій та симптомів ураження аналізаторів.

4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

1. Коли спостерігається двостороння аносмія ?

2. Чи буде виникати аносмія при односторонньому ураженні коркового кінця нюхового аналізатора ? Де він локалізується ?

3. Що таке нюхові галюцинації і коли вони виникають ?

4. Які порушення будуть при руйнуванні правого зорового нерва ?

5. Які порушення будуть при руйнуванні хіазми ?

6. Назвіть основні ядра окорухових нервів.

7. При ураженні яких ЧМН виникає збіжна косоокість?

8. Що таке диплопія і при ураженні чого виникає?

9. Перерахуйте основні симптоми ураження III пари ЧМН.

5. Завдання для самостійної роботи.

1. Методика дослідження нюхового, зорового та окорухових нервів.

2. Вміти дати топіко-діагностичну оцінку симптомам і синдромам, що виникають при ураженні цих нервів.

Тести вихідного рівня знань та контроль кінцевого рівня знань додаються.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

1. Конспект лекцій.

2. Богородинский Д.К. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. М., 1974.

3. Мартынов Ю.С. с соавт., Практикум по нервным болезням и нейро­хи­ру­р­гии», М.-1988.-С.37-44.

4. Мисюк Н.С. Основы топической диагностики заболеваний нервной системы. Минск, 1974.

5. Неймарк Б.З. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы.К.,1987.

6. Пулатов А.М. Пропедевтика нервных болезней. Ташкент,1979.

7. Ромоданов А.В. с соавт. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев. - 1987.

8. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - 1990.

9. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - Техлит. - 1996.

10.Ярош О.А. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я - 1995.

10. Віничук С.М., Дубенко Є.Г. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я. - 2001.

Методичну розробку підготувала ___________________ ас. Максимчук Л. Т...

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри неврології

Протокол № від „___” ________ 200 р.

Нюховий нерв (І пара). Є складовою частиною нюхового аналізатора. Клітини першого чутливого нейрона лежать у слизовій оболонці носа. їхні дендрити сприймають ню­хові подразнення, а аксони, зливаючись, утворюють по 18—20 нюхових ниток, які і є нюховими нервами. Нюхові нитки пройшовши продірявлену пластинку потрапляють в порожнину черепа і там переключаються на другий нейрон, сукупність яких утворює нюхову цибулину, яка розташована на основі мозку. Аксони других нейронів утворюють нюховий шлях, який прямує до первинних (підкіркових) нюхових центрів - у нюховий трикутник, передній продірявлений простір, прозору перетинку, таламус. У цих утворах лежать клітини третього нейрона, аксони яких прямують до вискових часток свого і протилежного боків, переважно до звивини морського коника. Таким чином, нюхові ім­пульси з кожної половини носа надходять в обидві півкулі мозку.

Зоровий нерв (II пара) починається у сітківці — внутрішній оболонці ока. Тут є рецептори — палички, які сприймають чорно-біле зображення, і колбочки, відповідальні за кольорове сприймання. Палички і колбочки біполярними нейроцитами з'єднані з нейроцитами гангліозного шару сітківки. Аксони цих клітин утворюють зоровий нерв, який вихо­дить з очного яблука, прямує до очної ямки, а потім через зоровий канал проходить у порожнину черепа. На основі мозку, попереду турецького сідла, зорові нерви утворюють зорове перехрестя. Пе­рехрещуються тільки волокна, які йдуть від внутрішніх половин сітківки обох очей. Позаду зорового перехрестя утворюються зо­рові шляхи, кожний з яких включає волокна від однойменних по­ловин сітківки обох очей. Так, до правого зорового шляху потрап­ляють волокна від правих половин сітківки, а до лівого — від лівих половин. Оскільки перед сітківкою знаходяться заломлюючі середовища ока (кришталик, скло видне тіло), які перевертають зображення предметів зверху до низу і справа на ліво, то на праві половини сітківки очей потрапляє зображення від лівих половин поля зору і навпаки. Таким чином, в правому зоровому шляху іде інформація про ліві половини поля зору і навпаки. Зорові шляхи закінчуються у первинних (підкіркових) зорових центрах — верхніх горбиках, таламусі і зовнішніх колін­частих тілах. Волокна, які йдуть у верхні горбики, зв'язують зоро­вий нерв з окоруховим. У зовнішніх колінчастих тілах і таламусі містяться клітини, аксони яких у вигляді зорової променистості або пучка Граціоле прямують до кіркового кінця зорового аналізатора, який розташований на внутрішньої поверхні потиличних часток в ділянці гостюкоподібної борозни. Гостюкоподібна борозна розділяє дві звивини – зверху знаходиться клин, знизу – язикова звивина. В клин потрапляє інформація від верхніх половин сітківки, в язикову звивину – від нижніх половин сітківки. Оскільки як вже було сказано на сітківку потрапляє первернуте зображення, то в дійсності в клиноподібну звивину потрапляє інформація про нижні поля зору а в язикову звивину – про верхні поля зору. Знання цих особливостей допомагає в топічній діагностиці уражень зорової системи.

Окорухові нерви.

До цієї групи нервів відносяться три черепні нерви, які приймають участь в іннервації зовнішніх та внутрішніх м’язів ока. Це 3-я пара ЧМН – окоруховий нерв, 4-а пара ЧМН – блоковий нерв та 6 пара ЧМН – відвідний нерв. В колінці функцію цих нервів досліджують одночасно. Оскільки рухові ядра око рухових нервів отримують двобічне пірамідне забезпечення, центральних парезів окорухових нервів не спостерігається.

III пара. Окоруховий нерв (n. oculomotorius).Окоруховий нерв змішаний, оскільки містить в своєму складі рухові та парасимптичні волокна. 3-я пара черепних нервів містить два (праве і ліве) великоколітинних ядра, які відносять до соматичної нервової системи і три (два парних – праве та ліве і одне центральне непарне) мілкоклітинних ядра, які відносяться до вегетативної нервової системи (парасимпатичної).

Ядра, які складаються з великих клітин іннервують 4 з 6 зовнішніх посмугованих м’язів очного яблука та м’яз, який піднімає верхню повіку:

· levator palpebrae superior (м’яз, який піднімає верхню повіку) - піднімає верхню повіку;

· rectus superior (верхній прямий) — повертає очне яблуко вверх і дещо до середини;

· m. rectus interims (medialis) (внутрішній прямий) - - рухає очне яблуко до середини;

· obliguus inferior (нижній косий) — повертає очне яблуко вверх і дещо назовні;.

· rectus inferior (нижній прямий) — рухає очне яблуко донизу і дещо досередини.

Вегетативні ядра окорухового нерву:

· парні мілкоклітинні Якубовича-Едінгера-Вестфаля інервують м’яз, що звужує зіницю (m. sphincter pupillae)

· непарне мілкоклітинне ядро Перліа інервує гладкий м’яз, який регулює кривизну кришталика (m. ciliaris)

В перерахованих парасимпатичних ядрах знаходяться перші нейрони еферентного вегетативного шляху. Їхні аксони в складі око рухового нерву потрапляють в очницю і там переключаються на другий нейрон, сукупність яких утворює війковий вузол.

Всі перераховані ядра окорухового нерву знаходяться на дні сільвіевого водопроводу на рівні верхніх горбиків чотирьохгорбикового тіла.

Завдяки соматичні своїй порції окоруховий нерв здійснює рухи очних яблук вверх, вниз, в середину, піднімає верхню повіку, і завдяки наявності парасимпатичної порції нерв звужує зіницю та приймає участь в акті акомодації ( акомодація – здатність ока однаково чітко бачити предмети на різних відстанях)

Сфінктер зіниці відіграє захисну роль: при освітленні ока зіниця звужується, і на сітківку потрапляє менше світла. Зіничний рефлекс здійснюється за участю волокон зорового нерва, що йдуть до верхніх горбиків (аферентна частина дуги), волокон, які з'єднують верхні горбики з ядрами окорухового нерва (вставний нейрон), і парасимпатичних волокон окорухового нерва (еферентна частина рефлекторної дуги).

IV пара. Блоковий нерв (n. trochlearis). Нерв містить в своєму складі тільки рухові волокна, а тому має тільки одне ядро – рухове ядро блокового нерву. Зрозуміло що є два ядра – справа та зліва. Ядра розміщені на дні сільвієвого водоводу на рівні за­дніх горбів чотиригорбикового тіла. блоковий нерв іннервує всього один зовнішній м’яз ока – верхній косий, завдяки якому очне яблуко повертається назовні і вниз.

Хід корінця блокового нерву має дві характерні особливості, які відрізняють його від інших черепних нервів:

1. Корінець нерву в речовині середнього мозку іде вверх, а не вниз і виходить не на основі а на дорзальній поверхні середнього мозку в межах верхнього мозкового парусу.

2. Корінець блокового нерву в межах верхнього мозкового парусу (перетинка білої речовини між верхніми ніжками мозочка) здійснює перехрест. Завдяки цьому праве ядро блокового нерву інервує верхній косий м’яз лівого ока і навпаки.

Вийшов­ши позаду чотиригорбикового тіла, нерв обходить навколо ніжки мозку і по основі черепу проходить до верхньої очної щілини че­рез яку (разом з III, VI парами і верхньою гілкою V пари) і по­кидає череп та виходить в порожнину очниці.

VI пара. Відвідний нерв (n. abducens). Нерв містить в своєму складі тільки рухові волокна, а тому має тільки одне ядро – рухове ядро відвідного нерву. Зрозуміло що є два ядра – справа та зліва. Ядра розміщені в дорзальній частині моста на дні ромбоподібної ямки.

Корінець відвідного нерву виходить із стовбура, проходить на основі черепу і направляється через верхню очну щілину до зовнішнього прямого м’яза ока, який здійснює поворот очного яблука назовні.

Синхронні повороти очей в одному напрямі здійснюються за­вдяки зв'язкам між окремими ядрами цієї групи нервів. Такий зв'язок забезпечує задній поздовжній пучок, який починається в середньому мозку у ядрах заднього поздовжнього пучка. Для здійснення свідомих рухів очей до заднього поздовжнього пучка надходять імпульси із задніх відділів середньої лобової звивини протилежної півкулі великого мозку.

Дослідження функцій черепних нервів

Поиск по сайту: