Аналіз обсягів виробництва продукції

Аналіз обсягів виробництва звичайно починають з оцінки того,як виконано план виробництва в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць, які були рівні виконання за місяцями і кварталах звітного періоду, визначають причини мож-ливих невдач і винних у цьому осіб.

Враховуючи складне економічне становище в країні, постійний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому використан-ня натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш до-речне, оскільки дозволяє запобігти перекрученням, які заподіює інфляція.

Система вимірників обсягу продукції в натуральному вираженні зображена на рис. 7.1.

Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяг вимірюють у незмінних цінах.

Обсяг продукції у вартісному вираженні, як правило, визнача-ється показником обсягу промислової продукції в:

оптових цінах підприємств без податку на додану вартість і акцизного збору;

діючих цінах звітного року;

порівнянних цінах.

У ході аналізу вивчають такі аспекти виробництва та дають їм оцінку:

обсяг продукції порівняно до виробничих завдань;

динаміка продукції;

зміни у структурі випущеної продукції, номенклатурі, асор-тименті.

Оцінка обсягу продукції проводиться методом порівняння фак-тичних показників випуску продукції за звітний період (рік, квар-тал, місяць) з виробничим завданням, яке враховує договори, а та-кож з фактичними показниками попередніх періодів.

Аналіз передбачає вивчення та оцінку факторів, що впливають на відхилення за обсягом випуску продукції. Ці фактори об'єднують у такі групи:

фактори, пов'язані з використанням трудових ресурсів;

фактори, пов'язані з використанням засобів праці;

фактори, пов'язані з використанням предметів праці.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов'язково

визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку та ві-докремити зовнішні фактори.

Асортимент продукції — це перелік найменувань виробів із вказівкою одиниць вимірювання кожного з них.

Значний вплив на результати господарської діяльності мають асортимент (номенклатура) та структура виробництва продукції.

Вчасне оновлення асортименту продукції (послуг) із урахуван-ням зміни кон'юнктури ринку є одним із важливих індикаторів ді-лової активності підприємства та його конкурентоспроможності.

Мета аналізу — вироблення рекомендацій для зміни асортиме-нту та структури продукції на майбутній період з урахуванням по-треб ринку і можливостей підприємства.

Формуючи асортимент і структуру випуску продукції, підпри-ємство має враховувати, з одного боку, попит на види продукції, а з другого найефективніше використання трудових, сировинних,технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, що є в йо-го розпорядженні. Система формування асортименту продукції включає такі основні позиції:

визначення поточних і перспективних потреб покупців;

оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції, що ви-пускається чи планується до випуску;

вивчення життєвого циклу виробів і вжиття вчасних заходів для впровадження нових, більш досконалих видів продукції і вилу-чення із виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів;

оцінювання економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.

Асортиментна програма спрямована на оптимізацію викорис-тання технологічних знань та досвіду своєї фірми, оптимізацію фі-нансових ресурсів з точки зору рентабельності товарів, які випус-кають.

Узагальнену характеристику змін в асортименті продукції дає однойменний коефіцієнт, рівень якого визначають так:

обсяг продукції, що зараховується у виконання асортименту

Кас :

базовий обсяг виробництва продукції

При цьому враховують у виконання асортименту фактичний випуск продукції кожного виду у звітному періоді, але не більше від базового (планового, минулого періоду). Причини зміни асортименту продукції можуть бути як зовніш-німи, так і внутрішніми. До зовнішніх належать кон'юнктура ринку,зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, невчасне введення в дію виробничих по-тужностей підприємства з незалежних від нього причин. Внутрішні причини — це недоліки в організації виробництва, поганий техніч-ний стан обладнання, його простої, аварії, нестача електроенергії,низька культура виробництва, недоліки в системі управління та ма-теріального стимулювання.

Збільшення обсягу виробництва (реалізації) за одними видами і скорочення за іншими видами продукції призводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску.

Зміна структури виробництва має великий вплив на всі еконо-мічні показники: на обсяг випуску продукції у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується частка дорожчої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те саме відбувається з обсягом прибутку при збільшенні частки високорентабельної про-дукції і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної про-дукції.

3.

Міжнародна організацій з питань стандартизації визначає якість як сукупність властивостей і характеристик продукції (або послуг), яка забезпечує задоволення встановлених або передбачу-ваних потреб. Для визначення рівня якості виробів застосовують різні методи:

об'єктивний (оцінка рівня якості за допомогою стендових ви-пробувань, вимірювання приладами, лабораторних аналізів);

комплексний (полягає у визначенні узагальнюючого показни-ка, рівня якості оцінюваного виробу);

диференційований (передбачає порівняння одиничних виробів з відповідними показниками виробів-еталонів);

органолептичний (ґрунтується на наслідках аналізу сприймання органами відчуття людини без застосування технічних засобів).

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні та часткові, прямої і побічної дії. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:

сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загаль-ного обсягу або ваги);

строк служби (ресурс) і надійність;

призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).

В процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості про-дукції як:

Оцінка якості продукції передбачає визначення рівнів якості(рис. 7.3):

гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантій-них (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

наявність рекламацій, їх кількість і вартість;

відсоток браку;

пониження у сортності продукції за межами підприємства;

відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

відповідність моді;

наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід на-давати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості,які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції.

Узагальнюючу оцінку виконання завдання з якості продукції виводять різними методами:

методом порівняння фактичної питомої ваги з плановою та з фактичною питомою вагою попередніх періодів сертифікованої продукції, продукції, віднесеної до різних категорій якості; про-дукції, поставленої на експорт, у тому числі — у високо розвинуті країни, забракованої та рекламованої продукції в загальному об-сязі промислової продукції;

за середнім коефіцієнтом сортності;

бальним методом;

методом порівняння фактичних показників втрат від браку (у сумі та у відсотках до виробничої собівартості промислової проду-кції) з плановими (на тих підприємствах, де втрати від браку пла-нують) або з показниками попередніх періодів.

Якість продукції, випущеної на підприємствах легкої, харчової і деяких інших галузей промисловості, оцінюється за показниками сортності. У ході аналізу обчислюють питому вагу випуску проду-кції кожної категорії сорту в загальному випуску, вивчають, скіль-ки продукції здано з першого подання, скільки виробів переведено в нижчий сорт. Обчислені показники порівнюють з плановими, з фактичними показниками попередніх періодів і роблять висновки про зміни щодо якості продукції.

Визначають і дають оцінку коефіцієнту сортності, який дозво-ляє виміряти втрати у вартісному обсязі випуску продукції внаслі-док зниження сортності виробів або, навпаки, нарощування вартос-ті випуску в разі підвищення сортності.

Коефіцієнт сортності — це відношення вартості всієї випу-щеної продукції до її вартості за умови, що вся продукція випуска-ється за ціною найвищого сорту.

Одним з показників, що свідчать про відхилення від норм за якістю виготовлення виробів, є брак продукції.

За способом виправлення брак поділяється на виправний(це усунення дефектів виробів, після якого ці вироби є придат-ними до експлуатації або споживання) і невиправний (остаточ-ний брак, який виправити неможливо або економічно недоці-льно).

За місцем виявлення розрізняють внутрішній брак (допущений на підприємстві під час виготовлення виробів) і зовнішній (виявле-ний покупцями або споживачами під час користування виробами або споживання продукції).

У ході аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою,тобто порівнюють фактичні втрати від браку у звітному періоді за алогічними показниками попередніх періодів. Окрім того, визна-чають питому вагу браку в загальному випуску промислової про-дукції. Визначають втрати від браку і втрати продукції. Для того,щоб обчислити розмір втрат промислової продукції потрібно ви-значити фактичний рівень рентабельності.

У процесі аналізу вивчають причини допущеного браку за міс-цем його виникнення та за центрами відповідальності. При аналізі браку обов'язково з'ясовують причини його виникнення, місця знаходження, час і винуватців.

Рівень браку — це передусім показник якості роботи, налаго-дженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва,це також показник порушення ритму виробництва, погіршення ор-ганізації та контролю за виробництвом.

Аналіз передбачає оцінку економічної ефективності поліпшення якості продукції. Економічна ефективність поліпшення якості про-дукції характеризується розміром додатково отриманого убутку від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості. Так, якщо покращення якості продукції знаходить відображення у підвищенні її сортності, то додатковий прибуток створюється за рахунок під-вищеної ціни на продукцію вищого сорту.

4.

Поиск по сайту: