Чому виникла потреба заключити Брестський мир?

Розвивати навики логічного та історичного мислення, вміння формувати власну думку та відстоювати її. Виховувати повагу до історії власної держави та співчуття до її невдач.

План

Мирні переговори у Брест-Литовську.

2. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну.
Окупаційний режим.

Гетьманський переворот.

Література: Коваль М.В., Кульчицький С.В.,

Курносов Ю.О. Історія України, К., 1992,

С. 64-72

Турченко Ф.Г. Новітня історія України,

К., 1994, с.63-67

Основні поняття: контрибуція, анексія, сепаратний мир, гетьманат, абсолютна монархія, військова диктатура, республіка

1. Мирні переговори у Брест-Литовську.

Проблемне завдання:Поясніть, що примусило Центральну Раду піти на підписання мирної угоди з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Бесіда: Чому почалась І світова війна? (причина та привід)

Коли почалась і закінчилась?

Чому в 1917 році практично воєнних дій не велось?

• Більшовицька Росія стала першою, хто став ініціатором мирних переговорів, що мали припинити І світову війну. Про це говорила і Центральна Рада в III та ІУ Універсалах. Проте у неї далі слів діло не пішло.

• Сісти за стіл переговорів погодились лише країни Троїстого союзу, які програвали і втомились. Антанта вирішила вести війну до переможного кінця. Тому в Бресті 2 грудня за стіл переговорів сіли: Росія, Німеччина та Австро-Угорщина. Вони підписали перемир'я. Переговори про мир почались 9 рудня.

• Українська делегація на переговори запізнилась: вона в цей час вела війну з більшовицькою Росією і тому на переговори прибула лише 25 грудня.

• Делегацію очолив Голубович, який замінив В.Винниченка на посаді глави уряду. Українці вимагали:

- від Росії приєднати до України Підляшшя,
Посяння, Холмщину;

- від Австро-Угорщини: Західну Україну, або
ж зробити з неї окремий коронний край.

(з усіх вимог всі сміялись, бо Україна в світі не мала ваги).

• Росії не подобалось, що українці ведуть
переговори самостійно, адже в цей час ( за III Універсалом) вони
ще були автономні у складі Росії. Тому затягували переговори,
чекаючи, що переможуть у війні та самі визначать долю України.
Добились перерви у переговорах.

• 27 січня 1918 року українська делегація
таємно від Росії підписала договір з Німеччиною та Австро-
Угорщиною про поставки їм сільськогосподарської продукції.
Взамін країни Троїстого Союзу обіцяли повернути назад ЦР, яку
26 січня вигнали з Києва.

• Участь в Брест-Литовських переговорах
для українців була і успіхом і невдачею. Успіхом - бо всі країни
визнали нашу незалежність (за ІУ Універсалом); невдачею - бо в їх
результаті на Україну прийшли німці і австріяки. Остаточно
Брестський мир було підписано лише 3 березня 1918 року. Україну
визнали незалежною від Росії.

2. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну.

Окупаційний режим.

• 18 лютого 1918 року війська Троїстого
Союзу почали наступ на широкому фронті від Балтійського до
Чорного моря. Але після 3 березня наступ на Росію припинили і
наступали лише на Україну. Загальна чисельність наступаючих 450
тисяч. З ними йшла і Центральна Рада, щоб повернутись на
Україну, вигнавши більшовиків. Більшовики, що стояли в Україні
мали лише 3 тисячі. Тому вже до 7 березня німці та австріяки
повернули ЦР в Київ.

• ЦР надіялась, що її зустрінуть радо.
Але від неї всі відвернулись, бо привела в Україну окупантів.

• Німці та австрійці поділили Україну між
собою. Кращі землі окупували німці. Почалось нещадне пограбування України. Кожен чужий солдат мав щотижня посилати додому посилку з харчами. Крім того, сільськогосподарська продукція вивозилась і організовано: щодня вантажили ешелони з хлібом, м'ясом, навіть з чорноземом. Німці втручались у внутрішні справи України. Всіх обурив наказ їх генерала Ейхгорна про те, щоб кожного, хто не вийде на посівну розстрілювати.

• Українська ЦР заявила, що якщо німці
не припинять такі втручання, то ЦР перестане забезпечувати їх
продовольством. Проте і ЦР теж не задовольняла німців: вона не
забезпечила вивіз продовольства, бо не навела в країні порядок.
Отже назрів взаємний конфлікт.

• ЦР були задоволені і українці: -
робітники тому, що не отримали 8 годинний робочий день, селяни - землі. Багаті землевласники, чиї інтереси виражала партія
хліборобів-демократів, теж хотіли більш сильної і рішучої влади.
Отже і окупанти, і багаті українці вирішили скинути ЦР.

3. Гетьманський переворот.

• Всі стали шукати заміну Центральній
Раді. Погляди німців і хліборобів - демократів зійшлись на
кандидатурі П.Скоропадського (1873-1945). 24 квітня 1918 року
німці провели з ним переговори і домовились, що вони поставлять
його до влади, але він має допомагати їм вивозити продовольство.

• Переворот, в ході якого до влади
прийшов П.Скоропадський пройшов за кілька днів:

-27 квітня німці роззброїли синьо і сірожупанників;

- 28 квітня розігнали засідання ЦР;

- 29 квітня на з'їзді хліборобів-демократів гетьманом України
проголосили П.Скоропадського. (В цей же день на останньому
засіданні ЦР Грушевського проголосили Президентом України);
-30 квітня весь Київ зайняли війська П.Скоропадського.

• Ніхто не став на захист ЦР, на яку
покладалось багато надій, але вона їх не оправдала, (згадайте:
помилки ЦР).

Отже, доба Центральної Ради ( 4 березня 1917 року - 29 квітня 1918 року) скінчилась.

Запитання для бесіди:

Чому виникла потреба заключити Брестський мир?

Поиск по сайту: