| 4.Особливості становлення феодальних відносин у Київській державі.
5.Хто належав до панівного классу феодалів у Київській Русі?
5а-Коли в державі сформувався клас великих землевласників – боярство?
6.З кого складалося населення міст?
7.Кого відносили до основної частини населення Київської Русі?
8.Хто становив групу напівзалежних людей Київської Русі?
9.Кого в Київській Русі називали ізгоями?
10.Кого відносили до нижчого щабля соціальної драбини?
11.Коли в Київській Русі формується централізована монархія?
12.Що було дорадчим органом при князі?
13.Важливий чинник зміцнення централізованої монархії?
14.Якою була Київська Русь в кінці Х- першій полов. ХІ ст.?
| Становлення феодальних відносин на Русі відбувалося, вцілому в європейських рамках,але мало свої особливості. Обминувши рабовласницький лад, східнословянське суспільство зберег-
ло сильні общинні зв’язки і мало неразвинуті форми приватної власності.
До панівного классу феодалів належали князі, бояри і дружинники. Господарі окремих феодальних володінь перебували у васальній залежності від великого князя київського. Місце-
ві князі теж мали своїх дружинників яким надавали землю в умовне володіння.
Боярство поділялось на земських і княжих мужів – верхівку князівської військової дружини.
Найпривілейованішою группою були земські бояри-члени боярської ради( думи).
За рахунок общинних земель зростала чисельність боярсько-князівських володінь-вотчин.і тому протягом ХІ-першої полов. ХІІст. у країні сформувався класс великих землевласників-боярство.
Населення міст у Київський державі складалося: а)із заможних городян(міська аристократія);бояр,купців, фінансової та чиновницької еліти;б) з міських низів-дрібних торговців, крамарів,ремісників; в) з «черні»-тих , хто нічого не мав й намагався на будь – яку чорну роботу.
Основною частиною населення Київської Русі були особисто вільні селяни-общинники, або смерди. Вони жили на общинній землі або на землі князя,сплачували данину, виконували натуральні повинності, брали участь як «воїни» в ополченні.
Групу напівзалежних людей становили рядовичі,які перебували у тимчасовій феодальній залежності на підставі договору- «ряду», та «закупи»-людей, які потрапили в боргову кабалу й зобов’язані були своєю працею повернути феодалу одержану позичку(«купу»). Закуп був суттєво обмежений у своїх правах, однак повністю їх не витрачав.
Ізгоями називали людей, які з тих чи інших причин вибули з однієї категорії населення й не потра-пили до іншої. Вони не мли засобів до існування і перебували під захистом церкви.
На найнижчому щаблі соціальної драбини перебували невільники-челядь і холопи. Це були раби,які не мали жодних прав і були живою власністю феодала. Однак невільництво в Київській Русі не набуло широкого поширення.
В добу піднесення Русі в кінці Х – першій половині ХІ ст. формується централізована монархія:вся повнота законодавчої, виконавчої, військової та судової влади все більше концентрується в руках князя. В своїй діяльності він спирався на військову підтримку дружини та на місцеву адміністрацію.
Дорадчим органом при князі була боярська рада(дума). Рада обговорювала важливі питання внутрішньої та зовнішньої політики,певною мірою впливала на дії великих київських князів.
Важливим чинником зміцнення централізованої монархії була ідеологічна підтримка церкви. Вона освячувала великокнязівську владу,була найпослідовнішою захисницею єдності руських земель.
В ці часи Київська Русь була ранньофеодальною монархією з елементами федералізму. Характеризуючи державний лад Київської Русі, треба мати на увазі: по- перше, що самодержавна влада великого князя була лише в періоди централізованої держави (Х-початок ХІІ ст.),зокрема,за правління Володимира Святославовича, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха; по-друге, з ослабленням київського централізму й розпадом????
|
