Тема 4. Способи шахрайства у сфері працевлаштування. Есе. Самопрезентація

План

1. Як уникнути шахрайства з боку роботодавців.

2. Написання есе за обраною тематикою.

Самопрезентація

Досить часто ви все робите, ніби, правильно резюме ваше майже досконале, вас запрошують на співбесіди, а результат відсутній. Це відбувається тому, що ви не завжди можете виявити свої помилки, проаналізувати їх, оскільки вони приховані у вашій поведінці. Ваш психологічний настрій стає грізним ворогом для вас, формуючи певне коло комплексів, що проявляються в конкретних умовах, особливо стресових. Інколи тут значну роль відіграють особливості психіки особистості. Для того, щоб виявити, проаналізувати свої помилки і більше ніколи їх не повторювати, треба оволодіти мистецтвом самопрезентації.

Самопрезентація – це уміння ефектно й виграшно подавати себе в різних ситуаціях, індивідуальний стиль спілкування, неповторний образ, який не тільки подобається вам, але привабливий для навколишніх. Кожен бажаючий може відточити мистецтво самопрезентації, освоїти інструментарій створення іміджу і техніки самоподачі.

До самопрезентації варто готуватися відповідально. Цей простий і дуже дієвий спосіб допоможе вам красиво розповісти про себе, врахувати складні моменти, підготуватися до можливих запитань і, таким чином, уникнути тупикових ситуацій.

Презентація себе – особливо важлива частина маркетингу. І неважливо, кому ви себе будете презентувати, головне, чим докладніше і цікавіше ви розповісте про себе і про те, чим ви займаєтеся, тим краще враження ви залишите. Чим краще ви залишите про себе враження, тим вище шанс, що вас запам'ятають і порекомендують. При цьому від вихваляння якісну самопрезентацію відділяє тонка грань, і добре б її не перейти, адже рідко хто любить хвальків. Щоб стисло та цікаво розповісти про себе все, що необхідно, небхідно підготуватися заздалегідь. Особливо це важливо людям, які не мають досвіду презентацій – якщо у вас є заготовки, вам завжди буде від чого відштовхнутися.

П. Клаус наводить перелік підказок чи запитань, які допоможуть згадати і виділити найцікавіше і важливе:

· П'ять позитивних рис вашого характеру ви могли б назвати.

· Десять найцікавіших речей, які ви зробили в житті або які з вами трапилися.

· Чим ви заробляєте на життя, і як ви до цього прийшли?

· Що вам подобається, що ви любите у вашій роботі?

· Як ваша робота, кар'єра допомагає проявлятися вашим талантам і умінням?

· У яких проектах, над якими ви зараз працюєте, це найбільш очевидно?

· Чого нового ви навчилися за останній рік?

· Які перешкоди ви подолали, щоб досягти вашого сьогоднішнього становища (включаючи роботу над собою і набуття професійних навичок)?

· Яка у вас освіта, які додаткові курси або тренінги ви відвідували і що це вам дало?

· У яких професійних організаціях, спільнотах ви перебуваєте і чим ви там займаєтеся?

· Яким чином те, що ви робите, впливає на життя інших людей?

Далі вона пропонує скласти коротеньку історію про вас, ваше життя і вашу діяльність із зазначенням найцікавіших моментів. Практика показує, що корисно запам'ятовувати будь-які цікаві історії, що мають відношення до того, що ви робите. Цю історію ви можете використовувати як основу, в розмові з незнайомими людьми. Витративши деякий час на підготовку, ви можете бути впевнені, що не перехвалите, проте, не забудете інформацію, важливу для створення враження про вас. І вам не доведеться потім шкодувати, що ви вчасно не згадали про щось.

Невербальна презентація.

Негласно дуже важливим у самопрезентації вважається мова тіла. Молоді шукачі навіть не здогадуються, як багато інформації про них можна почерпнути виходячи з невербальних сигналів: міміки, жестів, рухів тіла. Те, як ви відкриваєте двері, тримайте поставу, сідайте на стілець, професіонал помітить і зробить відповідні висновки. Практика показує, що роботодавці можуть пробачити без смаку підібраний гардероб, але не пробачить здобувачеві розвязної певедінки чи навпаки, занадто невпевненої. Для досягення гарного результату достатньо пари репетицій перед дзеркалом, правильного дихання і внутрішнього спокою.

Професійний співрозмовник за вашою позою завжди зуміє визначити, говорите ви правду чи обманюєте, боїтеся або ведете себе нахабно, готові до дії чи вам все набридло. Тому при підготовці до інтерв'ю з роботодавцем психолог Е.Семпсон радить ознайомитися з переліком позитивних і негативних сигналів, що впливають на формування враження про вас.

Позитивні сигнали:

1. Сидіть (стійте) прямо, трохи нахилившись уперед, з виразом справжнього інтересу на обличчі.

2. Під час розмови спокійно та впевнено дивіться на співрозмовника.

3. Фіксуйте на папері ключові моменти бесіди.

4. Слухайте співрозмовника у “відкритій позі”: руки на столі, долоні витягнуті вперед.

5. Використовуйте “відкриті жести”: руки відкриті або підняті вгору, немов ви розтлумачує якусь думку своїм колегам.

6. Посміхайтеся і жартуйте, щоб знизити напругу.

Негативні сигнали:

1. Ви соваєтеся на стільці.

2. Дивитеся не на співрозмовника, а на стелю або вивіски за вікном.

3. Креслите безглузді лінії.

4. Відвертаєтеся від співрозмовника та уникаєте зустрічатися з ним поглядом.

5. Схрещує руки на грудях і закидаєте ногу на ногу (захисна поза).

6. Використовуєте закриті, загрозливі жести, наприклад махаєте вказівним пальцем, щоб відстояти свою думку.

7. Сидите з байдужим виглядом, бурчите або скептично посміхається.

8. Нахилений уперед корпус і запобіглива посмішка однозначно будуть сприйняті як ознаки підлабузництва.

9. Якщо людина говорить неправду, його очі бігають, він несвідомо торкається обличчя руками.

Окремі деталі в зовнішньому вигляді можуть значно впливати на формування першого враження. Тому, не забудьте про такі деталі, як одяг, аксесуари, зачіска.

В одязі слід звертати особливу увагу на силует. “Високостатусним” вважається той силует, що наближений до витягнутого прямокутника з підкресленими кутами, а “низько статусним” – силует, що наближається до кулі. У ситуаціях неформального спілкування існує зворотна тенденція. Ще одним чинником в одязі, який є ознакою статусу, є її колір. Значення кольорів різняться в різних культурах. У європейських країнах існує негласне правило: вважають, що чим яскравіший і насиченіший “колір”, тим нижчий статус. Третім чинником у формуванні “статусного” враження вважається ціна одягу. Багато кандидатів вважають, що дорогий і стильний одяг додасть їм на співбесіді значимість і додаткову вагу. Це не зовсім так. Незалежно від того, у що ви одягнуті, досвідченому інтерв'юеру, зазвичай, потрібно менше десяти питань, щоб визначити ваш реальний соціальний статус, приблизний рівень доходів, освіту. Тому значення має не вартість вашого одягу, а її відповідність прийнятим в організації і суспільстві стандартам. Набагато більшу увагу слід приділити взуттю. Всупереч поширеним стереотипам, саме по взуттю інтерв'юери роблять висновки і припущення щодо кандидата.

Мораль проста: збираючись куди-небудь, потрібно дуже точно оцінити ту обстановку, яка вас чекає, і передбачити враження, яке ви можете справити. Якщо матеріальне становище не дозволяє вам виглядати так, як хотілося б, не засмучуйтеся. Зробіть основну ставку на скромність і охайність. Це вітається абсолютною більшістю роботодавців. Охайність в одязі у них дуже часто асоціюється з акуратністю у справах. І ще, намагайтеся максимально відповідати корпоративному стилю, який прийнятий в даній організації, – ви повинні виглядати “своїм” для майбутніх колег.

Темп і манера мови, гучність голосу, інтонація і чіткість вимови – це те, на підставі чого про вас складеться думка в перші хвилини розмови. Темпоритм мови має бути спокійним, без зайвої експресії. Якщо хочете перевірити, як ви вмієте вербально подавати себе, запишіть власну мову на магнітофон, а потім прослухайте запис. При необхідності відкоригуйте свою промову в бік більшої рішучості та визначеності. Головне – будьте щирі.

Коли народжується чітка картина самопрезентації, з'являються легкість і впевненість, усвідомлення власної сили.

ЕСЕ

На ряду з самопрезентацією та написанням резюме досить поширеним наразі є написання есе.

Есе́ – невеликий за обсягом прозовий твір, що виражає думку та бачення автора на певну тему та не претендує на повне висвітлення проблеми.

До написання есе потрібно також ретельно підготуватися. Перш за все есе має бути доступним – важливо, щоб читач правильно зрозумів вашу думку. Досить часто ми применшуємо роль есе в оцінюванні наших документів. Взагалі, есе – це письмове обґрунтування, яке допомагає переконати роботодавця у виняткових якостях робото шукача через демонстрацію сильних характеристик. Це єдина можливість продемонструвати свою унікальність, амбіції та інтереси. Есе оцінюють за кількома критеріями:

· зміст;

· суть;

· організація ідей;

· рівень володіння академічною англійською (іншою іноземною) мовою.

Основне завдання полягає у тому, щоб переконати роботодавця, що автор есе ідеально підходить на пропоновану роботу. Слід обрати тему, яка найповніше розкриє відомості про кандидата, такі як інтелект, професійні успіхи, особистісні характеристики.

Можливі теми для есе:

· досвід роботи за фахом;

· кар’єрні плани;

· міжнародний освітній і практичний досвід;

· персональний життєвий досвід;

· незвичайні ситуації з власного життя;

· еміграція до іншої країни (регіону).

Проте слід уникати трагічних історій (за винятками розкриття вашого професійного покликання); дискусійних і проблемних питань, особливо які стосуються політики; тем, що сприятимуть механічному викладу інформації, яка не стосується професійного та життєвого досвіду; довгих нудних і непереконливих історій, які стосуються специфічних прикладів у галузі вашої спеціалізації; тем, які перераховуватимуть певні проблеми без детального опису їхніх окремих аспектів.

Поиск по сайту: