Поняття про альтернативні навчальні заклади

Тема. Система освіти України.

Поняття про систему освіти.

Принципи побудови системи освіти України.

Структура і основні компоненти системи освіти України.

Поняття про альтернативні навчальні заклади.

5. Нові типи навчальних закладів: ліцеї, гімназії, колегіуми, приватні школи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кузь В. Недільна школа "Юні благодійники". /Поч.шк. - №6. - 1999. - С.54.

2. Закон України "Про освіту". - СІ5-24

3. "Закон України про загальну середню освіту”

4. Гладкова Н., Пеневський А. Меркулові шукають вихід з глухого кута. // Сім'я і школа. - №8. - 1991.-С.9-10.

Система освіти - це сітка освітньо-виховних закладів країни і органів управління ними, побудована згідне певних принципів і яка відповідає даній соціально-економічній формації, національним традиціям.

У Конституції України в ст. 53 записано:

"Кожен маєправо на освіту. Повна загальна освіта є обов’язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безплатно здобути віщуосвіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Щоб забезпечити це право, необхідно розвивати сітку навчально-виховних закладів. Ці навчально-виховні заклади реалізують основні принципи політики держави в галузі освіти.

В законі України "Про освіту" в ст. 4 визначено "Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами державного управління".

Отже, система освіти залежить від політики держави в галузі освіти.

Система освіти історично складається у зв'язку з потребами виробництва. В історії розвитку школи і освіти не траплялись випадки, щоб система освіти повторювалась у різних країнах. Це відбувається тому, кожна країна проходить свій шлях економічного, політичного і культурного розвитку.

Можемо зробити висновок, що система освіти залежить від таких факторів:

1. Від політики держави в галузі освіти.

Метою освіти в нашій державі є всебічний розвиток особистості. Тому створюються нові типи навчальних закладів/ліцеї, гімназії, спеціальні школи, профільні класи.../

2. Рівня розвитку виробництва і вдосконалення його науково-технічних основ.

Розвиток і підвищення науково-технічного рівня суспільного виробництва ставлять нові вимоги до загальноосвітньої і політехнічної підготовки людей,ця об'єктивна потреба обумовлює необхідність створення і розширення шкільної системи, її вдосконалення.

Ось чому у найбільш розвинених в технічному плані країнах рано виникають нові типи навчальних закладів /в Англії ще в середині ХІХст. була обов’язкова початкова освіта/. В наш час під впливом науково-технічного прогресу у всіх країнах світу значно підвищується роль вищої освіти, інтенсивно розвивається сітка професійно-технічних навчальних закладів для підготовки робітників масових професії.

3. Від Історичного досвіду і національних традицій.

Практика навчання дівчаток і хлопчиків разом і окремо, наступність навчання /в деяких країнах для вступу до університету необхідно проходити додаткове навчання/

У США біля 85 % п'ятирічних дітей ходять у підготовчі групи, які організовуються при школах.

У Англії початкове навчання починається з п'яти років. Стабільного навчального плану немає. Всіх дітей ділять на дві групи відповідно розумового розвитку. Група "сильних" і "слабких". З 7 років переходять у чотирирічну школу, їх розділяють на три потоки:

А /найвищого розвитку/,

В /середнього/,

С /слабкі/.

4. І четвертий фактор - педагогічний.

Відкриття дитячих ясел і садків спочатку обумовлювалось необхідністю звільнення матерів для роботи на підприємстві. Пізніше, більше став проявлятись педагогічний фактор - необхідність більш раннього виховання дітей, підготовки їх до шкільного навчання.

ІІ.. Принципи побудови системи освіти в Україні – основні положення, які визначають побудову системи освіти в Україні.

В Законі України "Про освіту" в ст. 5 визначено основні принципи освіти.

1. Доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.

2. Рівніст умов кожної людини для повної реалізації її здібностей і таланту, всебічного розвитку.

3. Гуманізм, демократизм.

4. Приорітетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами.

5. Органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями.

6. Незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організації.

7. Науковий, світський. характер освіти у державнихнавчально-виховних закладах.

6. Інтеграція з наукоюі виробництвом, взаємозв'язок з освітою інших країн.

9. Гнучкість і прогностичність системи освіти.

10. Єдність і наступність системи освіти.

11. Безперервність і різноманітність освіти, відповідність світовому рівню.

12. Поєднання державного управління і громадського самоврядування в системі освіти.

Ш. Структура І основні компоненти системи освіти.

В розділі ІІ Закону України "Про освіту" визначена система освіти.

В Україні встановлюється єдина структура системи освіти, що включає:

1. Дошкільне виховання.

2. Загальна середня освіта.

3. Професійнаосвіта.

4. Вища освіта.

5. Післядипломна підготовка /стажування, ординатура/.

6. Аспірантура. ч

7. Докторантура.

8. Підвищення кваліфікації І перепідготовка кадрів.

9. Позашкільне навчання і виховання.
10. Самоосвіта.

ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ.

Мета. Забезпечення психічного здоров'я дітей, їх повноцінний, розвиток, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для навчання в школі.

Заклади. Дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові; дошкільні заклади компенсуючого /для дітей, які потребують корекції фізичного і пси­хічного розвитку/ та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки, школи-садки.

ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА.

Мета. Забезпечення всебічного розвитку дитини як особистості, розвиток нахилів, здібностей, талантів, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину і суспільство, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

Заклади. Середня загальноосвітня школа трьох ступенів:

І - початкова, яка дає початкову освіту,

ІІ - основна, яка дає неповну середню освіжу,

ІІІ- старша, яка дає повну середню освіту.

Для розвитку здібностей, талантів дітей створюються профільні класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї; навчально-виховні комплекси, школи, класи із заочною формоюнавчання, вечірні школи.

Для дітей, які не мають необхідних умов для навчання і виховання в сім'ї, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, дитячі будинки сімейноготипу, школи для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку, санаторного типу, спеціальні школи.

професійна освіта

Мета. Здобуття громадянами робітничої професії.

Заклади. Професійно-технічні училища, професійні училища різних рівнів /денні, вечірні відділення/, комплекси, професійно-технічні училище - радгосп, -завод.

ВИЩА ОСВІ ТА

Мета. Забезпечити фундаментальну наукову та загальнокультурну, практичну підготовку, одержання спеціальності, підвищення кваліфікації, вдосконалення професійної підготовки, перепідготовки, підготовку наукових кадрів. Здійснюється на базі повної загальноосвітньої середньої освіти.

Заклади: училища/технікуми/, коледжі, інститути, консерваторії, академії університети.

ПІДВИШЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, ПЕРЕПІДГОТОВКА КАДРІВ

Мета. Поглиблення професійних знань, одержання нової спеціальності на основі набутої, поглиблення досвіду практичної роботи. Заклади: факультети підвищення кваліфікації: при вищих навчальних закладах, на виробництві; навчально-курсові комбінати, які можуть мати денні, вечірні відділення, філіали.

ПОЗАШКІЛЬНЕ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ

Мета. Розвиток здібностей і талантів дітей, задоволення їх інтересів, духовних запитів. Заклади: клуби і центри дитячої і юнацької творчості, спортивні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки та інші заклади.

САМООСВІТА ГРОМАДЯН

Мета. Самоосвіта громадян здійснюється через лекторії, бібліотеки, центри, клуби, телерадіонавчальні програми тощо.

Альтернативні школи

Що робити батькам, яких не влаштовує рівень знань, умінь, розвиток здібностей їх дітей, що дає. загальноосвітня школа ?

Що робити дітям, які в свої 13 років зачитуються Ключевським, Карамзіним, але алгебру вважають
безглуздям і стають прямо хворими, коли їх заставляють розв'язувати рівняння ? А якщо дитині необхідний
інший спосіб вивчення того чи іншого предмету. Дитина попадала у розряд невстигаючих і на неї сипалася
лавина образ, звинувачень у лінощах і т. ін. Дитина втрачала віру в себе. їй необхідно змінити обстановку,
заспокоїтись, повірити в свої сили. ,

В наш час виникають школи, які називаються альтернативними, які протистоять традиційним формам навчання і в тому числі репетиторству. Це не державні школи, які мають особливі економічні і правові умови, інші форми і технології навчального процесу, це приватні школи, це приватні школи, які дають можливість розв'язати безліч питань.

Для прикладу.

Недільна школа Тетяни Аветовної Меркулової із Новоросійська. Основна ідея недільної школи -ліквідувати прогалини в знаннях, допомогти дітям, які відстають, підняти їх, запалити, довести їм і всьому світу, що вони не "тупі", "не дебіли", як їх часто називають вчителі. Всі діти, які приходять до школи, поділяються на три рівні: які нічого не знають, які знають дещо з даного предмету і третя - яким необхідне поглиблене вивчення цієї дисципліни.

На кожну групу - своя методика, яка враховує психологічні особливості цих дітей. В групі - по п'ять учнів, тому легко розібратись, хто і якого підходу вимагає.

Вчителі працюють за контрактом, який може продовжуватись кожного місяця, в ньому обговорюється кількість груп і учнів. Головні інспектори - батьки. На сьогодні в школі фірми "Навчання" - 640 учнів.. Навчають англійській мові, музиці, є логопедичне відділення...

(Журнал "Сім'я і школа" №8 1991р.стор. 9-10)

Як же розвивається альтернативне навчання за кордоном ? .

Альтернативне навчання народилося із критики регламентованої, стандартизованої класо-урочної системи.

Перші 28 альтернативних шкіл з'явилося у США у 1968р., а в 70-і їх вже було більше 2000.

Альтернативні школи адресовані тим, хто не хоче обмежуватись навчанням по традиційних програмах. Вони пропонують різні види занять в межах шкільної освіти: в музеях, наукових лабораторіях, бібліотеках, просвітильних центрах, по індивідуальному проекту. Практикується змішане викладання де з учнями займались не тільки педагоги, але і батьки.

В специфічному виді виникло альтернативне навчання в Західній Європі. У Франції ця ідея реалізувалася в так званих "диких" школах. їх створюють самі батьки, разом з учителями вони прагнуть . навчити своїх дітей. Стверджуючи, що існуючі навчальні заклади скоріш нагадують казарми, ніж дитячі заклади, організатори "диких" шкіл старались наблизити обстановку в них до сімейної.

Найбільш популярними у 80-і роки були школи: Барк, Мозаика, Тобогган(Париж) та ш. Наповнюваність груп - невелика, в класі не більше 10 чоловік. Для занять пристосовують житлові будинки, ферми. Діти багато часу проводять на повітрі. Програми цих шкіл мало відрізняються від звичайних, але вони суттєво відрізняються по організації навчання.

Зарубіжний досвід альтернативних шкіл. Освіта в Америці.

Школа Вели-Велі

Українські суботні школи.

Філд школа. У перекладі "простір". Це приватний заклад у якому вчаться учні 6-12 класів. У. розпорядженні 175-ти школярів два невеличкі триповерхові будиночки. 25 учителів. Н.з. має копіюваль-ну та відеотехніку. Є 4 автобуси.

Наукова організація праці.

Учні оволодівають основами журналістики і фотосправи, видають газету і журнал.. Підліткам пропонують 5 курсів мистецького напрямку: музика і театр, драматургія, кераміка, поезія і малювання.

Уроки фізкультури проводять у другій половині дня. Діти обирають один вид спорту і досконало опановують його. Трудового навчання немає, але один раз на рік один тиждень діти працюють на

підприємсві... Школа плекає творчість. Приймають дітей з певними мистецькими нахилами.

Дніпропетровький варіант авторської школи (диференційоване навчання) є "Школа розвитку" -Донецьк, "Школа розуміння" - м. Біла Церква, "Школа мислення" - м. Керч, "Школа віри" - м. Київ

У Великобританії недільна школа Святої Марії - школа працює раз на тиждень, її слухачів називають "юні благодійники". Один вчитель навчає дітей впродовж 12 років. Школа працює за методикою теорії вільного виховання. Про це говорить і склад школи (колектив різновіковий), і дисципліна під час занять, і місце вчителя в педагогічному процесі. Недільна школа збирає на свої заняття дітей різного віку. Звичайний варіант уроку - сюрприз-експромт.

Нові типи навчальних закладів.

Гімназії.

Найперші гімназії(гімнасії) виникли в Афінах в 5-4 ст. до н.е.

Хлопчики з 7 до 13-14 років навчалися в школах граматиста і кифариста. З 13 років переходили в палестру - школа боротьби. Після закінчення найбільш забезпечена частина молоді переходила в гімназії.

Першу чоловічу в Росії гімназію було відкрито в 1726 році в Петербурзі. В Україні на початку 19 ст. були відкриті перші чоловічі гімназії: Полтавська, Одеська, Чернігівська, Харківська, Київська, Катеринославська. В 60-х роках заснована перша жіноча гімназія.

Статутом 1864р. було встановлено три типи гімназій: класичні з викладанням двох давніх мов, класичні з викладанням латинської мови і реальні - без викладання мов. Вихованці класичних гімназій могли вступати до університетів, реальних - тільки у вищі технічні заклади.

Головна мета сучасних гімназій - виховання та розвиток обдарованих та здібних дітей в ім'я збагачення інтелектуального, творчого і культурного потенціалу України.

Основні завдання гімназії:

• виховання громадянина свого співтовариства, української нації, світу з усвідомленням його різноманітності та єдності, розуміння загальнолюдських цінностей крізь призму національної культури;

• забезпечення базової загальноосвітньої підготовки з гуманітарним спрямуванням;

• створення сприятливих умов для повноцінного морального, психічного, фізичного розвитку учнів, формування творчо мислячої особистості;

• розробка нового змісту освіти, методів і форм навчання;

• пошук і відбір творчо обдарованих дітей.

Організація, структура і основи діяльності гімназії.

• до першого класу гімназії зараховуються учні, які закінчили початкову школу і пройшли конкурсний
відбір на основі психолого-педагогічного обстеження.

Учні середньої загальноосвітньої школи можуть зараховуватись у будь-який клас гімназії за наявності вільних місць після конкурного відбору.

• наповнюваність класів у гімназії до 25 чоловік. _:

• випускні екзамени у гімназії проводяться в порядку, визначеному Міністерством освіти України. Учням, які закінчили п'ятий клас гімназії, видається свідоцтво про неповну загальну середню освіту встановленого зразку. Випускники гімназії одержують атестат встановленого зразка, в якому вказується тип навчального закладу освіти "Гімназія".

• зарахування випускників гімназії до вищих навчальних закладів здійснюється на основі угод між
гімназією і вищим навчальним закладом у поєданні випускних та вступних екзаменів та без них.

Зараз існує більше 200 гімназій. Наприклад, Новоград-Волинська гімназія їм. Лесі Українки

Ліцей - спеціальний заклад освіти для обдарованих дітей, що забезпечує здобуття освіти понад

державний мінімум, та здійснює науково-практичну підготовку, задовольняє різнобічні освітні запити особи, суспільства і держави.

Основні завдання ліцею:

• виховання громадянина свого співтовариства, української нації, світу з усвідомленням його різноманітності та єдності, розуміння загальнолюдських цінностей крізь призму національної культури;

• забезпечення базової загальноосвітньої підготовки з гуманітарним спрямуванням;

• надання ліцеїстам можливостей для реалізації індивідуальних творчих потреб.

• формування відповідальності перед суспільством за природну обдарованість.

• пошук і відбір творчо обдарованих дітей.

• апробація нового змісту освіти, методів і форм навчання та виховання.

Ліцей створюється у складі 1-2 або 1-4 курсів. Оптимальний контингент учнів у ліцеї - 150-400 чоловік. До ліцею зараховуються учні, які закінчили 7(9) класів загальноосвітньої школи, що пройшли конкурсний відбір. Ліцеїстам, які закінчили 2 курс (9 клас школи), надається свідоцтво про неповну загальну середню освіту встановленого зразка.

Колегіум- освітній заклад, де на принципово нових засадах побудови навчально-виховного процесу втілюватиметься підхід, який можна охарактеризувати так: творча співпраця дітей, вчителів, батьків. Це заклад - індивідуального розвитку. В основу діяльності покладено органічне поєднання елементів національного і загальноосвітнього начал. Колегіум - це стара назва української висококласної школи -український національний навчально-виховний заклад, головне завдання якого плекання громадян України, формування української національної інтелігенції з високим духовним, інтелектуальним та творчим потенціалом. Колегіум забезпечує знаннями не в чистому вигляді, а дає їх як синтез Науки, Культури, Освіти.

Чотириступеневий навчальний заклад:

І - 5-6-річні діти'"Плекання"

П - початкова(1 -3 класи)

ПІ - середня (5-9 класи)

IV - старша (10-11 класи)

Це школа повного дня: з 8.00 до 16.30. 4-5 уроків першої зміни і 2-3 - другої. З першого класу читається курс "У світі історії" (історія Києва, України, мистецтва), "Дитяча література народів світу", "Людина у Всесвіті".

З 8-го класу "А" - гуманітарні, з вивченням трьох іноземних мов.

"Б" - природничі науки, які є базовими для університету ім. Т.Г. Шевченка.

Поиск по сайту: