Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЛЬВІВСЬКЕ СТАВРОПІГІЙСЬКЕ БРАТСТВО (Успенське ставропігійське брат_

ство у Львові)– громадська благодійно-просвітницька організація православних міщан,

створена на початку 1580-х рр.

МАРІЇНСЬКИЙ ПАЛАЦ УКИЄВІ– пам’ятка палацово-паркової архітектури. Зведена у 1745_1752 рр. За проектом Б.Растреллі як резиденція членів царської сім’ї на

випадок їх перебування у Києві.

МЕАНДР— стрічкоподібний орнамент у вигляді безперервної ламаної лінії із завитками.

МИТРОПОЛІЯ— головне місто області, підпорядкованої митрополиту; столиця.

МОГИЛА Петро Симеонович (1596_1647)– політичний і культурний діяч України, Молдавії та Румунії. Митрополит київський і галицький. Фундатор Києво-Могилянської академії. Автор багатьох творів, написаних слов’янською, польською і латинською мовами.

МУСІЯ— мозаїка.

НАКРА— ударний інструмент, подібний до барабана.

НЕФ— витягнуте у довжину приміщення в церкві, відокремлене рядом колон.

НОГАТА— давньоруська дрібна монета.

НОМІЗМА— стародавня грецька золота монета.

ОБОЛ— стародавня срібна монета.

ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК– пам’ятка архітектури ХІІІ –ХVІІІ ст. на Львівщині. Являє собою характерний взірець давньоруського еліпсоподібного замку, перетвореного у ренесансний палацовий комплекс.

ОРАНТА— в ранньому церковному малярстві зображення людської фігури з молитовне розпростертими і піднятими вгору руками, пізніше — образ богоматері.

ПАВОЛОКА— коштовна тканина, покривало.

ПАНАГІЯ— іконка, яку містить на грудях, поверх одягу, вище духовенство.

ПАНТЕОН— усі боги того чи іншого культу.

ПЕКТОРАЛЬ— коштовна металева нагрудна прикраса — ознака влади.

ПЕРЕГОРОДЧАСТА ЕМАЛЬ— поширена в Київській Русі техніка виготовлення ювелірних виробів, коли емаль заливалася всередину напаяних на прикрасу перегородок.

ПЕРУН— у східнослов’янській міфології бог грому і блискавки. У передхристиянську добу — один із верховних богів.

ПИСАЛО— паличка для письма.

ПІНЯЗЬ— стародавня дрібна монета.

ПЛАЩАНИЦЯ— ритуальний предмет у християнській церкві.

ПЛІНФА— старовинний будівельний матеріал, що має форму тонкої цегли.

ПОСАД— передмістя, реміснично-торговельна частина у давньогрецьких містах; поселення.

ПОТИР— чаша, ритуальний церковний посуд.

П’ЯТНГИЦЬКА ЦЕРКВА У ЧЕРНІГОВІ– пам’ятка давньоруського церковного зодчества кінця ХІІ ст.

РЄЗИ— стародавнє слов’янське письмо, що за свідченням письмових джерел, існувало ще у дохристиянську добу.

САКЕЛЛАРІЙ— високий церковний чин у Візантії, у віданні якого були монастирі.

САКРАЛЬНИЙ (лат.)— священний, релігійний.

СИНОПСИС– збірка матеріалів, статей, описів з якогось , як правило, розташованих у хронологічному порядку. Термін застосовується переважно до історичних творів. ”Київський синопсис” – перший короткий нарис історії України. Створений у Києво-Печерській лаврі. Автором вважається Інокентій Гізель.

СІНКЕЛЛ— слуга, довірена особа єпископа.

СКАЛЬДИ— давньоскандинавські поети-співаки.

СКУДЕЛЬНИЙ— глиняний.

СКУРРИ— скоморохи, блазні.

СКУФ’Я— оксамитова шапочка, яку носять священики.

СМАЛЬТА— кольорове скло для мозаїки.

СОФІЇВКА– дендрологічний парк у м. Умань на Черкащині, видатна пам’ятка паркового мистецтва. Закладений у 1796_1800 рр. На замовлення Фелікса Потоцького і названий на честь його дружини Софії.

СОФІЯ КИЇВСЬКА– видатна пам’ятка давньоруської архітектури ХІ ст., православний собор, який був релігійним, духовним ,політичним і культурним центром Київської Русі.

СПАСО_ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР У ЧЕРНІГОВІ– головний храм Чернігівського князівства у давньоруські часи. Заснований близько 1036 р., завершений у 50-70-х рр. ХІ ст.

СТРИБОГ— бог вітру у східнослов’янській міфологи

ТЕРАКОТА— виріб із випаленої глини.

ТРЕБА— жертва.

ТРЕБИЩЕ— жертовник, місце принесення язичниками жертви богу.

ТРОЇЦЬКО-ІЛЛІНСЬКИЙ МОНАСТИР У ЧЕРНІГОВІ– релігійний центр доби

Київської Русі. Виник у 1069 р. як печерний монастир під назвою Іллінський. У ХVІІ-ХVІІІ ст. монастир був відомим осередком українського літописання і книгодруку.

ТРОПАР— величальна пісня у православному богослужінні на честь того чи іншого святого.

ФІБУЛА— металева застібка на зразок англійської шпильки.

ФІЛІГРАНЬ— виготовлення ювелірних ажурних предметів із тонкого скрученого золотого, срібного чи мідного дроту.

ФРЕСКА— живописний твір, виконаний фарбами на свіжій штукатурці.

ФРОНТОН— верхня трикутна частина фасаду будівлі, обрамлена карнизами.

ХАРТІЯ— матеріал (папірус або пергамент), на якому написано рукопис, а також сам рукопис, аркуш паперу, грамота.

ХЛАМИДА— стародавній верхній одяг (просторий плащ із застібкою на правому плечі або на грудях).

“ХРОНОГРАФИ”– середньовічні твори із всесвітньої історії. На Русі були поширені з Х ст.

ЧЕРНЬ— сплав срібла, свинцю, сірки та інших компонентів, за допомогою якого шляхом спеціальної термічної обробки прикрашають срібні вироби.

ШЕСТОПЕР— холодна ручна зброя, булава з виступаючими пластинами (перами).

ЯРИЛО— бог сонця, весни, плотської любові, плодючості у східнослов’янській міфології.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.