Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Актуальність поставленої проблеми



Міжнаціональні відносини України в умовах трансформації суспільства (Північний регіон)

Охарактеризовано сучасні міжнаціональні зв’язки України та її Північного регіону в умовах російсько-українського конфлікту. Проведено аналіз чинників, що впливали на загострення міжнаціональної ворожнечі між країнами-сусідами. Зроблено спробу знайти шляхи вирішення збройного конфлікту шляхом узгодження національних ідей.

Ключові слова: міжнаціональні відносини, конфлікт, війна, самоідентифікація, націоналізм, національна ідея, Північний регіон.

Межнациональные отношения Украины в условиях трансформации общества (Северный регион)

Охарактеризованы современные межнациональные связи Украины и ее Северного региона в условиях российско-украинского конфликта. Проведен анализ факторов, которые повлияли на обострение межнациональной вражды между странами-соседями. Сделана попытка найти пути решения вооруженного конфликта путем согласования национальных идей.

Ключевые слова: межнациональные отношения, конфликт, война, самоидентификация, национализм, национальная идея, Северный регион.

 

 

The interethnic relations in Ukraine in the conditions of the society transformation (the Northern Region)

The characteristic of modern interethnic relations in Ukraine and its northern region in the conditions of the Russian-Ukrainian conflict is given. The analysis of the factors affecting the exacerbation of the ethnic hatred between neighboring countries is provided. An attempt to find the solutions to the armed conflict by the means of the national ideas coordination is made.

Keywords:international relations, conflict, war, identity, nationalism, national idea, Northern Region.

Постановка проблеми.

Україна, як склалось історично, знаходиться у центрі Європи, тому природно, що у своєму розвитку вона має різносторонні міжнародні відносини, в першу чергу, із країнами-сусідами, а в другу – з іншими країнами світу. Наразі, в України є тісні економічні, політичні та соціальні зв’язки із більш як 100 країнами світу.

Не дивлячись на те, на сучасному етапі формування міжнародних відносинах існує безліч складних і невирішених питань. Так, в за даними опитування американського друкованого видання Wall Street Journal, найбільш знаковою подією для історії людства в 2014 році стали події в Україні (76,3%) [17], і це на фоні таких подій як епідемія захворювання на вірус Ебола – 2,4%, активізація ісламського руху – 10%. Отже, без перебільшення, увесь світ спостерігає за ескалацією російсько-українського конфлікту, а це, так чи інакше, активізує міжнаціональні відносини.

Російсько-український конфлікт є проявом і певною віхою змін у світовому порядку і ситуації у сфері безпеки. Він висвітлив фактори і потенційні негативні наслідки появу дисбалансу міжнародних відносин на світовій арені.

Актуальність поставленої проблеми.

Із часів здобуття незалежності України, керівництво країни так чи інакше обирало багатовекторний напрям розвитку, намагаюсь маневрувати між «вашими» та «нашими» (Росією і країнами СНД та Заходом). Так, знаковим є підписання у 1991-1994 рр. Гельсінського заключного акту, договорів про основи добросусідства і співробітництва між Україною та деякими сусідніми країнами, «Меморандуму про гарантії безпеки України» (підписані Великою Британією, Росією, Францією та Китаєм). У цей час було розпочато переговори про вступ до Ради Європи та Світової організації торгівлі. Наразі, хочеться відмітити, що «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією» укладений лише 31.05.1997 р. Це свідчить про напруженість відносин між Україною та Росією ще тоді (тут і питання статусу Криму, і військова присутність у Чорному морі та розподілом Чорноморського флоту тощо).

Проблеми із внутрішньої політикою в середині країни в 2000-2003 р. (так званий «касетний скандал» та розслідування вбивства Г. Гонгадзе та інших журналістів) призвели керівництво та саму країну до певної міжнародної ізоляції (у листопаді 2002 р. на саміти учасників НАТО у Празі, Л.Кучму – тодішнього призедента країни, не посадили поруч із високо посадовцями із США та Великої Британії, як мали). Це змусило країну на більш тісне співробітництво із Росією та країнами СНД – створення Єдиного економічного простору. Хоча навіть і тоді, між Україною та Росією не було повного взаємопорозуміння: суперечки про о. Коса Тузла, кордон у Керчинській протоці тощо.

З приходом до влади нового Президента В. Ющенка та «помаранчевої революції» (2004 р.) зовнішня політика України бере напрям на євроінтеграцію та євроатлантичне партнерство (вступ до НАТО). Наразі за часи його президентства в Україні розвиваються відносини із країнами Азії, Африки, Південної Америки, Австралії, та країнами-сусідами, в першу чергу, Російською Федерацією та Польщею. Україна посилили свою присутність на міжнародній арені (активна участь у засіданнях Ради Безпеки ООН, ОБСЄ, підписання Плану дій Україна – ЄС, вступ до СОТ тощо). Такими діями тодішній Президент України погіршив відносини із Росією (вони почали носити характер конфронтації, протистояння по), і як він не закликав до «перезавантаження» відносин між країнами, його так і не відбулось.

Зміна керівництва країни в 2010 р. призвела до зміни пріоритетів: Україні відмовляється від вступу до НАТО, припиняє або відтягує переговори про вступ до ЄС, максимально активізує відносини із Російською федерацією (зростання обсягів зовнішньою торгівлі, «русифікація» населення та адміністративного документообороту, дистанціонування від спірних «історичних» тем, церковних та релігійних питань тощо), розглядає можливість вступу у Митний союз.

Кін. 2013 р. – поч. 2014 р. ознаменовується новою зміною пріоритетів міжнаціональних відносин в Україні: відновлення євро інтеграційного вектору руху та вступ у НАТО. Відтоді, українсько-російські відносини існують у непередбачуваному критичному стані. Продовжується політико-дипломатична конфронтація; порушені базові домовленості та угоди; майже зруйнована система міждержавних інституційних відносин; відбувається загострення енергетичного, економічного протистояння, триває інформаційна агресія. Натомість активізується підтримка країн ЄС, Великої Британії, США тощо.

Наразі, криза, що виникла в 2014 р, на нашу думку, не має аналогій в історії нашої країни, починаючи з Переяславської ради. І це притому, що майже половина росіян вважають: Україна (так само як і інші країни пострадянського простору) повинна мати з Росією «особливі відносини».

Сьогоднішні реалії, нажаль, не дають підстав говорити про зміни на краще в російській політиці по відношенню до України в найближчій перспективі. У цілому, нинішня ситуація у відносинах Москви і Києва потребує формування принципово інших концептуальних, стратегічних підходів до співіснування колись близьких братніх народів, запровадження на російському напрямі конкретних заходів, перегляду системи міждержавних контактів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема міжнародних відносин України в умовах трансформації суспільства активно висвітлюється багатьма науковцями і журналістами, наразі вона є досить актуальною, оскільки постійно спостерігається зміна «політичного настрою». Окремими аспектами дослідження україно-російських відносин займались О.Г. Аркуша [2], І.А. Мельник [3], О.А. Ніколаєв [6], О.П. Селіванова [12], Д.В. Табачник [4], Р.Ш. Чілачава [5] та ін. Менша увага, наразі, приділяється науковцями та аналітиками питанню оцінки історичних наслідків подій, що відбуваються. Серед найбільш яскравих праць можна визначити такі як А. Мухарський («Майдан. Революція духу»), С. Кошкіна («Майдан. Нерозказана історія»), В. Карпюк («Євромайдан. Хроніка відчуттів»). Ці праці направленні на відновлення історичного перебігу подій останнього часу, встановлення істинності мотивів окремих людей, що брали участь у зміні нашої історії.

Метою дослідженняє аналіз міжнаціональні відносин України в умовах трансформації суспільства (Північний регіон).




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.