Виклад основного матеріалу. ПІДВИЩЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ ТА ЙОГО

ПІДВИЩЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ ТА ЙОГО

АЛЬТЕРНАТИВИ В УКРАЇНІ

Костюніна Т.О.,студентка 4 курсу ФЕФ

Черкаський державний технологічний університет

В статье исследовано состояние пенсионной системы в Украине, а именно ее разрушения в условиях демографической ситуации, сложившейся на данном этапе. Раскрыта необходимость реформирования пенсионной системы и приведены альтернативы для повышения пенсионного возраста.

In this article the state of pension system in Ukraine is being discussed, especially it’s falling apart under the influence of the domographic crisis. We emphasized the importance of reforms in the pension system and finding alternative to increasing pension age.

Ключові слова: пенсійна система, пенсійний вік, демографічне старіння, Пенсійний фонд України, дефіцитність, заробітна плата

Постановка проблеми. Сучасні демографічні тенденції призводять до руйнування існуючої пенсійної системи в Україні. Пошук шляхів подолання дефіцитності Пенсійного фонду привіт до рішення підвищення пенсійного віку для жінок. А чи існує альтернатива цьому в нашій країні в ситуації, яка склалася?

Аналіз досліджень та публікацій останніх років.Дослідженням питання, що стосується реформування діючої пенсійної системи в Україні займалися і продовжують займатися такі економісти, як Мельник О.М., Азаров М., Тігібко С. та інші провідні фахівці в цій сфері діяльності. Гнибиденко И вивчав стан, проблеми та перспективи розвитку пенсійної реформи в Україні. Проблеми та перспективи впровадження недержавного пенсійного забезпечення в Україні досліджували Брус С.І., Яковенко С.М., та ін.

Виклад основного матеріалу

Руйнування існуючої пенсійної системи є явищем неминучим для нашої країни. Прогноз демографічної ситуації та її вплив на пенсійну систему в Україні є невтішним: кількість платників внесків до 2050 року зменшиться на 25%, а одержувачів пенсій зросте на 8%. У 2009 році дефіцит Пенсійного фонду України у частині, що формується за рахунок внесків (страхової частини), сягнув 8% загальних витрат фонду.[4]

В Україні один з найвищих у Європі обсягів пенсійних видатків за співвідношенням з ВВП (понад 18 % у 2009 році). На 2010 рік пенсійні видатки прогнозуються на рівні 17% від ВВП. Пенсійні видатки зростають випереджаючими темпами всупереч економічній спроможності їх забезпечити.

За існуючої проблеми демографічного старіння населення в Україні вже нині на 10 осіб працездатного віку припадає 4 особи пенсійного віку (60/55 років), а до 2050 року їх кількість наблизиться до 8 осіб. Ця ситуація ускладнюється поширенням неформальної зайнятості, внаслідок чого лише 75% загальної кількості зайнятого населення сплачують пенсійні внески. Нині на 10 платників пенсійних внесків в Україні припадає в середньому 9 пенсіонерів.

З такою тенденцією у 2025 році кількість платників внесків та пенсіонерів зрівняється, а до 2050 року кількість пенсіонерів перевищить кількість платників внесків на 25%. Це спричинить додатковий тиск на бюджет Пенсійного фонду та на Державний бюджет України.

Дослідження виявило, що за умови збереження існуючої системи, дефіцит власних надходжень до Пенсійного фонду України становитиме 12% у 2025 році та 30% у 2050 році. За такої ситуації неможливо буде утримати основні показники пенсійної системи на поточному рівні, зокрема, співвідношення середньої пенсії та заробітної плати, розміру бюджетних дотацій до Пенсійного фонду України та розмір внесків. В таких умовах українське суспільство постає перед питанням: як підтримувати фінансову спроможність пенсійної системи?

На думку провідних економісті, серед можливих варіантів забезпечення стабільності пенсійної системи - підвищення розміру пенсійного внеску для працівників та/або роботодавців; збільшення дотацій з бюджету або запровадження додаткових податків; зниження розмірів пенсій порівняно з доходами працюючого населення; а також підвищення пенсійного віку.

Підвищення розміру внеску для всіх категорій платників неможливе, оскільки він сьогодні і так дуже високий (навіть порівняно з іншими країнами світу). Збільшення дотацій з бюджету неможливе, адже вони витіснять інші програми економічного та соціального розвитку у галузі охорони здоров’я, освіти, інфраструктури, безпеки тощо.

З’ясовано, що за рахунок підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років економія коштів Пенсійного фонду України у 2011 році становитиме лише 554 млн. грн. з подальшим збільшенням цієї суми у наступні роки.

Меморандумом між Урядом України та МВФ про економічну та фінансову політику, укладеним у липні 2010 року, передбачено значне підвищення пенсійного віку для жінок (поступово збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років протягом 10 років). [1] Підписання відповідного меморандуму було обов'язковою вимогою для виділення Україні кредиту в розмірі 14,9 млрд доларів на 2,5 роки. Така вимога Міжнародного валютного фонду викликала бурхливу негативну реакцію в суспільстві.

Але профспілками все ж було запропоновано заміщення даної суми за рахунок:

- виведення з тіні (легалізації) заробітної плати з нарахуванням на неї внесків до Пенсійного фонду України;

- розширення зайнятості незайнятих громадян України;

- збільшення фонду оплати праці за рахунок підвищення частки оплати праці в операційних затратах на виробництво продукції.

Яким же чином можна здійснити ці завдання?

1. За повідомленням провідних аналітичних агентств, в Україні обсяги тіньової заробітної плати становлять близько 50% від її офіційної виплати. Якщо запланований на 2011 рік фонд оплати праці становить 390 млрд. грн., то за винятком фонду оплати праці в бюджетних установах (150 млрд. грн.) половина від залишку (240 млрд. грн.) складає 120 млрд. грн., а отже з цієї заробітної плати не сплачуються страхові внески до Пенсійного фонду (35%) і податок з доходів фізичних осіб (15%).[3]

Такий стан справ є прямим порушенням роботодавцями законів України і вимагає термінового впливу з боку держави. Розпорядженням Уряду від 02.03.2010р. №359-р затверджено спеціальний комплекс заходів, спрямованих на радикальне збільшення обсягів офіційної заробітної плати за рахунок її детінізації.[2] Строки виконання переважної більшості з 11 масштабних заходів спливають в І та ІІ півріччях 2010 року, створюючи передумови для відчутного позитивного результату вже в 2011 році.

Перші звітні повідомлення відповідальних державних органів свідчать про високу актуальність таких заходів. Органи податкової служби встановили, що при нарахуванні заробітної плати порушення законодавства (не донарахування заробітної плати) встановлено на 86% перевірених підприємств. Заробітна плата, з метою ухилення від сплати податку і пенсійних внесків, виплачується в сурогатних формах – під виглядом безвідсоткових позик, видачі значних коштів під звіт, інших доходів, що не обкладаються податком.

Органами Держнаглядпраці лише в 2010 році виявлено порушення законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин у 7445 роботодавців (в т.ч. 3167 фізичних осіб-підприємців) по відношенню до 51,3 тис. працівників. Найбільш поширеним порушенням у підприємців-фізичних осіб є не оформлення фактичних трудових відносин з найманими працівниками, тобто - використання нелегальної праці.

Водночас у звіті Головного управління державної служби підкреслюється, що неефективність роботи державних органів у питаннях детінізації заробітної плати і зайнятості, їх безвідповідальність за виконання визначених Урядом заходів мають місце саме тому, що такі повноваження досі не включені в документи, що регулюють діяльність цих органів.

Таким чином, у легалізації заробітної плати криється вагомий ресурс коштів для покриття дефіциту Пенсійного фонду. При належному виконанні вказаних вище заходів Уряду протягом 2011 року може бути легалізовано не менше 1/3 її обсягу – 40 млрд. грн., що дозволить додатково залучити до 14 млрд. грн. пенсійних внесків.

2. Розширення зайнятості незайнятих громадян України. У даний час з 20,5 мільйонів економічно активного населення працездатного віку в різних секторах економіки зайнято не більше 13 млн. чоловік, за виключенням учнів і студентів професійних навчальних закладів (близько 2,0 млн. чоловік). Отже, понад 5 мільйонів громадян не зайняті у суспільному виробництві. [3]

У разі, якщо забезпечити робочими місцями на умовах офіційних трудових відносин хоча б ще 2 млн. незайнятих, то у випадку отримання ними заробітної плати на рівні середньої (у вересні ц.р. – 2349 грн.) додаткові надходження пенсійних внесків складуть понад 19 млрд. грн.

3. Підвищення заробітної плати в галузях економіки за рахунок справедливого розподілу виробленого продукту (доданої вартості). За даними державної статистики частка оплати праці в затратах на виробництво продукції в 2009 році становила 6,2% при тому, що в європейських країнах цей показник становить 30 і більше відсотків. Збільшення цієї частини хоча б на половину (до 9,3%) дозволить збільшити фонд оплати праці в Україні щонайменше на 120 млрд. грн. з додатковим надходженням пенсійних внесків ще 42 млрд. грн.

За рахунок активних заходів з боку державної влади та при підтримці соціальних партнерів щодо легалізації заробітної плати, розширення зайнятості, збільшення фонду оплати праці шляхом більш справедливого розподілу виробленого продукту щорічні доходи солідарної пенсійної системи можуть зрости на суму близько 75 млрд. грн., що майже втричі перекриває наявний дефіцит Пенсійного фонду (26 млрд. грн.) і зовсім неспівставимо з економією Фонду від підвищення пенсійного віку для жінок (0,554 млрд. грн. в 2011 році).[4]

Додаткові 75 млрд. грн. здатні також значно пожвавити попит на споживчому ринку, переважно - на вітчизняну продукцію. Враховуючи, що інвестиції в перспективний розвиток економіки України на ¾ забезпечуються власними коштами підприємств, буде надано потужний інвестиційний імпульс вітчизняному виробництву.

Інфляційні побоювання у зв’язку з підвищенням платоспроможного попиту на споживчому ринку не підтверджується практикою. Протягом 2000-2008 років темпи росту номінальної заробітної плати становили 25-35% на рік. Водночас споживчі ціни зростали удвічі повільніше, що забезпечувало зростання реальної зарплати на 12-17% щорічно.

Таким чином, розгляд питання про підвищення пенсійного віку для жінок є всі підстави віднести на перспективу, здійснивши протягом 5-8 років достатні підготовчі заходи щодо збільшення попиту на ринку праці, забезпечення зайнятості осіб перед пенсійного віку та молоді, оскільки за припущенням державного Науково-дослідного інституту праці та зайнятості населення у разі підвищення пенсійного віку для жінок з 2011 року розрахункова пропозиція жінок на ринку праці може скласти 612,5 тис. осіб.

Висновок:Отже, альтернативою для підвищення пенсійного віку для жінок могло б стати проведені заходи з боку державної влади, підтримка соціальних партнерів щодо легалізації заробітної плати, розширення зайнятості, збільшення фонду оплати праці шляхом більш справедливого розподілу виробленого продукту. За рахунок цього щорічні доходи солідарної пенсійної системи можуть зрости на суму близько 75 млрд. грн., що майже втричі перекриває наявний дефіцит Пенсійного фонду (26 млрд. грн.)

ЛІТЕРАТУРА

1. Меморандум між Кабінетом міністрів України та Міжнародним валютним фондом (17 квітня 2009 р.)

2. Розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення» Кабінетом Міністрів України від 2 березня 2010 р. N 359-р.

3. Офіційний сайт Міністерства праці і соціальної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор.: http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/index

4. Офіційний сайт Пенсійного Фонду України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор.: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index

5. Сайт Пенсійної реформи [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор.: www.pension.kiev.ua

6. Гнибиденко И. Пенсионная реформа в Украине: состояние, проблемы, перспективы // Экономика Украины. – 2007. – № 4. – с. 4-11.

Поиск по сайту: