ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНОГО ОБЛІКУ

Ложинська Тетяна Іванівна

Львівський інститут банківської справи УБС НБУ

Науковий керівник: д.е.н. О.П.Кундря-Висоцька

Анотація. Досліджено передумови розвитку стратегічного обліку, висвітлено основні напрями, які використовуються для характеристики стратегічного облікую.

Ключові слова:Облік, стратегічний (управлінський) облік, стратегічні рішення.

Вступ. Мета даної статті полягає в обґрунтуванні сутності стратегічного обліку, розкритті його принципів організації. Оскільки облік - це система обробки та підготовки інформації для зовнішніх і внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством, тому для ефективного управління і контролю за розвитком компанії потрібна комплексна інформація про те, що відбувається за межами підприємства, і яким є потенційний вплив чинників зовнішнього середовища на реалізацію обраної підприємством конкурентної стратегії. Ефективно працююча реальна система стратегічного обліку покликана шляхом оцінки критичних чинників успіху підприємства, аналізу конкурентів, розуміння їх можливих альтернативних стратегій допомогти компанії у визначенні її власної стратегії на ринку.

Виклад основного матеріалу.Ґрунтовне дослідження сутності і елементів стратегічного (управлінського) обліку, проведене Коліном Друрі у його останньому виданні „Управлінський і виробничий облік” [1], засвідчує розбіжність в точках зору науковців стосовно того, чи повинен мати і стратегічний облік в основному зовнішню орієнтацію, чи ні. Якщо одні автори (Д. Іннз, Р. Купер, Р. Каштан) визначають стратегічний облік як надання інформації для забезпечення підтримки прийняття в організації стратегічних рішень, то інші (К. Сіммондз, М. Бромвіч) розглядають його як спосіб аналізу власного бізнесу і бізнесу суперників, який застосовується при розробці і відслідковуванні стратегії власного бізнесу [1, с.860-861]. Однак одностайності між науковцями не існує, К. Друрі подає основні напрямки, які використовуються для характеристики стратегічного (управлінського) обліку: - вихід за межі внутрішньої орієнтованості традиційного обліку і отримання інформації про конкурентів;

- визначення залежності між стратегічною позицією, обраною компанією, і очікуваним застосуванням обліку;

- отримання конкурентної переваги за рахунок аналізу способів скорочення витрат чи підвищення ступеня диференційованості продукції компанії за допомогою використання зв’язків у ланцюжку цінності і оптимізації факторів витрат [2, с.861].

Кіт Уорд у праці „Стратегічний управлінський облік” теж наголошує на тому, що „необхідність враховувати і фактично виносити на перший план багато зовнішніх факторів і є основною відмінністю стратегічного обліку від інших, більш традиційних видів обліку” [2, с.5]. Водночас К. Уорд дає таке визначення: „Стратегічний облік покликаний бути системою обґрунтування управлінських рішень, тобто він повинен забезпечити необхідною інформацією певних менеджерів компанії, відповідальних за прийняття стратегічних рішень” [2, с.15].

Вітчизняні автори відреагували на появу такої перспективної галузі наукових розробок, як стратегічний управлінський облік і представили свої визначення і бачення останнього. Так, у третьому виданні підручника з управлінського обліку С. Голов пропонує таке формулювання: „Стратегічний (управлінський) облік - це система обліку, спрямована на прийняття стратегічних управлінських рішень” [2, с.508]. Стратегічний облік формує свої власні інформаційні ресурси прогнозного характеру. Інформаційні ресурси стратегічного обліку мають зв’язок з традиційним обліком, але ним не обмежуються. Зокрема, для стратегічного управління необхідні дані не лише про діяльність підприємства, а й про зовнішнє середовище, яке має надзвичайно важливе значення для передбачення траєкторії розвитку підприємства [3, с.282-283].

Є слушною думка К. Друрі, що „стратегічний облік повинен, передусім забезпечувати керівництво підприємства інформацією, яка допомагатиме йому досягнути, а потім підтримувати стратегічну (тобто лідерську) позицію на ринку стосовно конкурентів” [1, с.879]. Такий підхід до стратегічного обліку дає можливість вивчати систему управління витратами за видами діяльності, прийоми стратегічного управління витратами, фінансові і нефінансові показники оцінки діяльності центрів відповідальності.

Враховуючи наведені твердження вчених, пропонуємо під стратегічним обліком розуміти – процес інформаційного забезпечення дій менеджменту, направлених на досягнення стратегічних цілей підприємства. Тоді, як стратегічний аналіз - це комплексне дослідження позитивних і негативних факторів, які можуть вплинути на економічне становище підприємства у перспективі, а також шляхів досягнення стратегічних цілей підприємства.

Виходячи з вище наведеного, метою стратегічного обліку і аналізу є забезпечення керівництва всією інформацією, необхідною для управління і контролю за розвитком підприємства в інтересах його власників та інших зацікавлених партнерських груп.

Висновки і пропозиції. Отже, на сучасному етапі роль стратегічного обліку і аналізу є значною, оскільки управління підприємством неможливе без планування господарської діяльності на всіх рівнях: стратегічному, тактичному й оперативному. Тому, доречним є створення та застосування якісно нової підсистеми стратегічного обліку і аналізу.

Список використаних джерел:

1. Голов С. Ф. Управлінський облік : Підручник / С. Ф. Голов. – 3-тє вид. – К. : Лібра, 2006. –704 с.

2. Пушкар М.С. Креативний облік (створення інформації для менеджерів): Монографія /М. С. Пушкар. – Тернопіль : Карт-Бланш, 2006. – 334 с.

3. Шевчук В. Р. Стратегічний управлінський облік: Навч. посібник (для студ. вищ. навч. закл.) /В. Р. Шевчук; За ред.. О. М. Ковалюка. – К. : Алерта, 2009. – 176 с.

Поиск по сайту: