ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ТА ОСВІТИ В УКРАЇНІ

В останні кілька років у виступах українських публікаціях філософів, соціологів, психологів і педагогів, а також - учених, письменників, політиків та інших представників вітчизняної інтелігенції зовсім особливу актуальність виявляє проблема освіти і культури. Культура і освіта завжди мали певний взаємозвязок у розвитку. Основою самовідтворення культури є освіта. Відома нам традиційна модель освіти практично завжди являє собою просту трансляцію культури, при тому, як правило - деяку моно-культуру, яка панує в цьому суспільстві і державі в певний час. Це висуває на перший план питання про необхідність суттєвого перегляду, переоцінки деяких звичних для традиційної освіти ідеалів і норм, в тому числі і з ряду так званих загальнолюдських цінностей. Розглянемоосновні тенденції розвитку культури та освіти.

Стан освіти в сучасній Україні майже тотожний світовому стану, а тому складний і суперечливий. Випускнику сучасної школи потрібні не сума знань і вмінь, а здібності до їх отримання. Серед сучасних тенденцій розвитку освіти можна виділити:

- тенденція гуманізації. Вона полягає в утвердженні людини. Тобто, тенденція стверджує створення нового зразка освіти і орієнтується на особистість учня над освітою, орієнтованою на "знання з предмета"; розкриття здібностей учня, задоволення його освітніх потреб, виховання почуття власної гідності, свободи, гармонії стосунків з навколишнім середовищем.

- тенденція гуманітаризації освіти формує духовність, культуру особистості, планетарне мислення, цілісну картину світу. Від рівня засвоєння гуманітарної культури залежить розвиток особистості в гармонії із загальнолюдською культурою. На основі загальнолюдської культури можливий розвиток усіх сторін особистості.

- тенденція національної спрямованості освіти, що полягає у невіддільності освіти від національної основи, в поєднанні освіти з історією і народними традиціями, збереженні та збагаченні національних цінностей українського народу та інших народів і націй.

- тенденція відкритості системи освіти. Це означає, що визначення цілей освіти розширюється потребами в освіті, які привносять учні, їх батьки, учителі; програми задають орієнтир-мінімум, загальне ядро знань.

- тенденція перенесення акценту з навчальної діяльності педагога на навчально-пізнавальну, трудову, художню та іншу діяльність учня.

тенденція переходу від інформативних форм до активних методів і форм навчання з використанням елементів проблемності, наукового пошуку, резервів самостійної роботи тих, хто навчається.

- тенденція створення умов для самоствердження, самореалізації і самовизначення особистості, що є результатом її самоорганізації.

- тенденція - перетворення позиції педагога і позиції учня в особистісно-рівноправні, в позиції людей-співробітників. Таке перетворення пов'язане із зміною ролей і функцій учасників педагогічного процесу.

Також розрізняють такі тенденції, як: тенденція творчої спрямованості освітнього процессу, тенденція переходу від суворо регламентованих контрольованих способів організації педагогічного процесу до розвивальних, активізуючих, тенденція оцінки результату діяльності системи освіти по виходу, тенденція безперервності освіти, тенденція нероздільності навчання і виховання.

Кризова ситуація, в якій опинилася на сучасному етапі Україна, вимагає пошуку шляхів подолання негативних тенденцій духовного розвитку. На сьогодні культурний розвиток України визначився такими головними тенденціями:

- У листопаді 1993 р. Кабінет Міністрів затвердив програму «Освіта» («Україна XXI століття»). У процесі реформування всіх ланок освіти наголос було зроблено на: деідеологізації й демократизації навчального процессу, зв'язку освіти з національною історією, культурою і традиціями,забезпеченні свободи творчості педагогам-новаторам, урізноманітненні системи навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, а також реальних потреб суспільства. Особливих результатів це реформування не дало

- Наприкінці 2000 р. процес реформування освіти в Україні вступив у нову фазу свого розвитку. На початку вересня було обнародувано проект «Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи». Зміст нової освітньої концепції передбачає: перехід до 12-річної системи освіти в середній школі, зростання в навчальному процесі вміння здобувати інформацію з різних джерел, переробляти й застосовувати її, посилення практичного й виховного спрямування освіти, диференціацію та індивідуалізацію навчання і виховання учнів, забезпечення безперервності освіти молоді та інші.

Складовою духовної культури є наука, потенціал якої в Україні порівняно високий. Останнім часом більш як у 20 разів зросла кількість прямих угод про співробітництво між зарубіжними та українськими науковими центрами.

Проте є і негативні тенденції, які загострилися, визначають становище і на початку XXI ст. До них належать:

- постійне зниження витрат на науку у внутрішньому валовому продукті;

- невпинне падіння рівня наукоємності валового внутрішнього продукту України;

- недостатня матеріальна база, обмежений доступ до новітньої наукової інформації;

- зниження ефективності функціонування наукових установ;

- внутрішній і зовнішній «відплив умів»;

Суперечливі процеси спостерігаються й у сфері літератури та мистецтва. Українській літературі вже повернено донедавна забуті й заборонені імена.

Суттєво впливає на розвиток літературного процесу, на формування наукового потенціалу держави рівень книговидавництва. Попри економічні негаразди розвивається національний театр. Щороку глядачі України мають змогу побувати на тридцяти тисячах вистав. Складна ситуація у сфері кінематографу. Ще десять років тому на державних кіностудіях знімалося до 50 повнометражних ігрових, 12 анімаційних і до 500 короткометражних фільмів щороку. Нині порівняно з 1988 р. виробництво фільмів скоротилося в 20 разів, а чисельність кіноустановок — більш як удвічі, щорічне відвідування кінотеатрів помітно зменшилося. Поступово із свідомості громадян нашої республіки зникає поняття «рідне кіно».

Динамічні процеси відбуваються в українськії музики. Молоді виконавці дедалі впевненіше заявляють про себе на різих фестивалях. Характерною особливістю сучасного стану культури є неоднозначність процесів у гуманітарній сфері.

Отже, тенденції культури і освіти України на сучасному етапі змінються, тому що культурна ситуація вимагає істотного перегляду традиційних освітніх програм, які виявляються вже неспроможними в сенсі забезпечення розвитку будь-якого цивілізованого суспільства. Освіта повинна служити прогресивному розвитку людини, суспільства та цивілізації в цілому, - у всіх сенсах.

Поиск по сайту: