Розрахунок потреби на фермі складських об’єктів для кормів

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕХАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ У ТВАРИННИЦТВІ

Методичні рекомендації

До практичної роботи

З дисципліни

“Машиновикористання в тваринництві” (спеціалісти)

тема:

“ Вибір типу і розрахунок потреби в складських

і допоміжних будівлях і спорудах”

Дніпропетровськ 2013

Методичні рекомендації до практичної роботи з дисципліни “Машиновикористання в тваринництві” (спеціалісти) тема:“ Вибір типу і розрахунок потреби в складських і допоміжних будівлях і спорудах”– Дніпропетровськ: ДДАУ, 2013. 46 с.

Приведені завдання, зміст, порядок виконання практичної роботи і основні довідникові матеріали за темою роботи.

Матеріал викладено згідно типової та робочої навчальних програм з дисципліни «Машиновикористання в тваринництві» для студентів факультету «Механізація сільського господарства» очної та заочної форм навчання, спеціальність 7.10010203 "Механізація сільського господарства"

освітньо-кваліфікаційний рівень "Спеціаліст".

Укладач:доцент Л.О. Кіряцев

Рецензенти: кандидат технічних наук, доцент І.О.Романюха

кандидат технічних наук, доцент Н.І. Ралдугін

Розглянуто на засіданні кафедри “Механізація виробничих процесів у тваринництві (протокол № 8 від 31.05.2013 р.) і ухвалено науково-методичною радою факультету механізації сільського господарства (протокол № 11 від 26.06.2013 р.)

Зміст

Бібліографічний список 33

Мета роботи:Засвоїти методику вибору типу допоміжних будівель і споруд та розрахунку потреби в них

Загальні відомості

Усі об’єкти тваринницьких підприємств за функціональною ознакою поділяють на основні виробничі, підсобні виробничі, складські і допоміжні.

До основних виробничих об’єктів відносять будівлі і споруди пов’язані з виконанням основного виробничого процесу, тобто з утриманням тварин (корівники, свинарники, пташники, вівчарні, вигульні майданчики та вигульно-кормові двори, молочні, родильні відділення, пункти штучного запліднення тощо).

Підсобні виробничі, складські і допоміжні об’єкти ­– це будівлі і споруди обслуговуючого призначення. Їх номенклатура, орієнтовна місткість або потужність, приблизний склад та приналежність до того чи іншого виду тваринницьких підприємств за видом тварин і птахів наведено в табл. 1 (Додаток) Номенклатура об’єктів дана у самому загальному вигляді і, залежно від потужності підприємства, наприклад, в селянських, сімейних, фермерських господарствах, частина з них може бути відсутня.

Аналізуючи таблицю 1 (Додаток) бачимо, що місткість або потужність обслуговуючих об’єктів визначається або розміром тваринницького підприємства, або його генеральним планом, або розрахунком, або тим, що цей об’єкт повинен бути один на підприємстві. За розрахунками визначають складські об’єкти та сховища для кормів, гною (посліду), підстилки, води.

Для нагромадження та зберігання в умовах ферми кормів, підстилкових матеріалів та гною передбачають відповідні складські споруди. Концентровані корми зберігають у закри­тих складських приміщеннях, які доцільно розміщувати поряд із кормоцехом або блокувати з ним. Коренеплоди зберігають у буртах, траншеях або спеціальних сховищах, які також можуть бути зблокованими з кормоцехом. Силос та сінаж закладають у бетонні наземні чи заглиблені траншеї або башти. Грубі корми (сіно, солома, в тому числі і для підстилки) в розсипному чи пресованому стані зберігають у скиртах або спеціальних критих сховищах (сараї, навіси). Для зберігання гною використовують відкриті наземні, напівзаглиблені та заглиблені гноєсховища. Вони можуть бути на території ферми, недалеко за її межами і польові.

Методика розрахунку потреби тваринницького підприємства у складських об’єктах для кормів, підстилки, води та гною (вибір типу сховищ і розрахунок потрібної їх кількості) в загальному вигляді для кожного з матеріалу, що зберігається на фермі, складається з наступних етапів:

1. Визначаємо вид матеріалів (корми, гній, підстилка, вода) і їх складові, які підлягають зберіганню на території ферми;

2. Визначаємо добову потребу чи добовий вихід матеріалу, який потрібно зберігати чи накопичувати на фермі;

3. Розраховуємо кількість матеріалу, яка підлягає зберіганню;

4. Обґрунтовано вибираємо тип складського приміщення для кожного виду матеріалу, який підлягає зберіганню;

5. Визначаємо необхідну кількість типових сховищ.

Розглянемо більш детально методику розрахунку потреби тваринницького підприємства у складських об’єктах для кожного з видів матеріалів, що зберігаються на фермі.

Розрахунок потреби на фермі складських об’єктів для кормів

1.1 Визначаємо види кормів, які необхідні для тварин (птиці), що утримуються на ферми

Для цього з таблиць раціонів (Додаток. Таблиці 2,3) для даного виду тварин виберемо відповідні види кормів, які потребують зберігання на фермі,

в залежності від виду тварин, їх продуктивності, маси, виробничої групи та технології їх утримання,. Складові раціону (види кормів) і їх добову потребу

для кожної виробничої групи тварин заносимо в таблицю 1.

1.2 Визначимо добову потребу кожного виду корму в цілому по фермі.

Добова потреба в цілому по фермі кожного виду корму визначається як сума добових витрат кожного компоненту раціону всіх виробничих груп тварин (птиці), які утримуються на фермі. Якщо добовий раціон для тварин різний по періодам року (зимовий і літній), то показники складових раціону і загальні витрати на добу записуємо для кожного періоду окремо (для зими в чисельнику, а для літа в знаменнику).

Добову потребу в цілому по фермі кожного виду корму можна визначити за формулою

(1)

де G_{доб і} – добова потреба i-го виду корму, кг;

q_ij – добова норма видачі i-го виду корму на одну голову j-i групи тварин, кг. Приймається відповідно до вибраного кормового раціону, з таблиць 2, 3 (Додаток);

т_j – поголів'я тварин j-i групи;

n – кількість j-х статевовікових груп тварин, що утримуються на фермі.

Отримані результати заносимо в таблицю 1.

Таблиця 1

Раціони годівлі (зима/літо), кг

Складові раціону зима/літо, кг

Виробничі групи тварин (птиці)

Усього, кг

основна виробнича група

друга група

третя

i-та

на1 голову ( ), кг

кількість голів у групі (mi)

добові витрати корму на групу ( ), кг

на1 голову на1 голо ву ( )

голів, mi

всього

на1 голову ( )

Комбікорм

Сіно

Солома

Сінаж

Силос

Зелені корми

Коренеплоди

Концентровані корми

Карбамід

Сіль кухонна

Мінеральні корми

Патока кормова

ЗЦМ

Вітаміни

Трав’яне борошно

Таблиця 2

Річна потреба в кормах

Примітка: *тривалість зимового періоду годування –t_з=210днів, літнього t_л=155днів.

1.3 Визначимо річну потребу кожного виду корму для годівлі тварин на фермі.

Річна потреба будь-якого виду корму розраховують за формулою:

(2)

де G_Рі – річна потреба i-го виду корму, т;

D_ij – кількість днів годівлі даним видом корму на протязі року;

q_ij – добова норма видачі i-го виду корму на одну голову j-i групи тварин, кг. Добова норма видачі приймається відповідно до вибраного кормового раціону, з таблиць 2, 3 (Додаток);

т_j – поголів'я тварин j-i групи;

n – кількість j-х статевовікових груп тварин, що утримуються на фермі.

1.4. Визначимо кількість кожного виду корму, яка підлягає зберіганню на території ферми.

Місткість та кількість кормосховищ, які розміщують безпо­середньо на території ферми, визначають залежно від по­точних потреб, а також величини резервного запасу того чи іншого корму.

(3)

G_зі – величина запасу i-го виду корму, т;

k_ві – коефіцієнт, що враховує втрати корму. Залежить від виду корму, спо­собів його зберігання та транспортування. Рекомендують для концентрова­них кормів k_в = 1,01, коренебульбоплодів k_в = 1,03, силосу і сінажу в траншеях k_в = 1,1, в баштах k_в = 1,03, зеленої маси k_в = 1,05);

D_Зij – кількість днів, на які розраховують запас корму. Стосовно окремих видів кормів (наприклад, силос, сінаж, коренебульбоплоди) на фермі створюють запас на весь стійловий період D, днів , тривалість якого залежить від зональних умов господарства. Для нашої зони D = 210 днів. Для комбікорму запас на фермі зменшують до 30 добових потреб тварин, для соломи запас можуть зменшують до 15 - 25% від річної потреби або взагалі її зберігають за територією ферми.;

q_ij – добова норма видачі i-го виду корму на одну голову j-i групи тварин, кг. Приймається відповідно до вибраного кормового раціону, з таблиць 2, 3 (Додаток);

т_j – поголів'я тварин j-i групи;

n – кількість j-х статевовікових груп тварин, що утримуються на фермі.

1.5 Визначимо необхідну кількість сховищ для кожного виду корму.

Вид сховищ для кожного виду кормів можна прийняти за рекомендаціями [1,2] або з таблиці 5 (Додаток) чи з інших джерел. Кількість відповідних сховищ N_схі визначають за формулою:

(4)

де V_Зi - об'єм і-го виду корму, який підлягає зберіганню, м³,

G_схі та V_схi – місткість та об'єм одного типового сховища, приймають відповідно до рекомендацій [1,2], таблиці 5 (Додаток) та інших, відповідно в т і м³;

Об'єм і-го виду корму, який підлягає зберіганню буде

V_зi = G_Зі·ρ_і, м³, (5)

де ρ_і – щільність і-го виду корму, т/м³;

Об’єм скирти соломи чи сіна можна визначити за такими емпіричними залежностями:

для кругловерхої високої

(6)

для плосковерхої

(7)

де h, b, l – висота, ширина та довжина скирти, м.

За нормативами h = 4-5м, b = 6-7 м, l – не більше 60 м.

Деякі білкові мінеральні домішки (патока, карбамід, сіль тощо)

зберігають у резервуарах, ящиках, бункерах, місткість яких розраховують за

виразом

(8)

де ψ – коефіцієнт запасу місткості, ψ = 1-1,8;

φ – коефіцієнт заповнення місткості, φ = 0,8-0,9;

ρ_і – щільність і-го виду корму, т/м³.

Поиск по сайту: