ПРИНЦИПИ ПРОМЕНЕВОї ТЕРАПії

М О Д У Л Ь I.

"П Р О М Е Н Е В А Т Е Р А П І Я”.

(0,5 кредиту)

Актуальність теми. Сучасна променева терапія широко використовує іонізуючі випромінювання для лікування багатьох захворювань. В останні роки значно збільшився контингент хворих на злоякісні пухлини, від яких кожен рік помирає біля 7 млн. чоловік. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я та фахівці-практики визнають, що одним з найбільш перспективних методів лікування хворих на онкологічні захворювання є променева терапія, основний принцип якої – порушення за допомогою іонізуючого випромінювання клітин пухлини при мінімально можливому ураженні оточуючих здорових тканин.

Променева терапія застосовується практично у 85 % хворих на рак як самостійно, так і в комбінації з іншими методами лікування, наприклад, хірургічними, хіміотерапевтичними, імунологічними. Крім того, лікарю загальної практики необхідно пам’ятати про можливі променеві реакції та променеві ускладнення, які потребують своєчасного лікування.

Променева терапія є також активним методом лікування пацієнтів, хворих на різноманітні не пухлинні захворювання, котрі, спричиняють страждання і нерідко призводять до інвалідізації. Своєчасне застосування променевої терапії на ранніх стадіях розвитку не пухлинного процесу (запального, гіперпластичного, дегенеративно-дистрофічного та ін.) полегшує перебіг та покращує прогноз захворювання. В деяких випадках доцільно застосування перед- або післяопераційного опромінювання для профілактики низки ускладнень (нориць, остеомієліту, келоїдних рубців, постампутаційних болів та ін.).

Знання основних принципів променевої терапії дозволяє досягнути найбільшого терапевтичного ефекту та уникнути можливих променевих реакцій та променевих ускладнень, які погіршують перебіг захворювання онкологічного хворого на всіх етапах лікування

Для оцінки ступеня впливу іонізуючих випромінювань на організм хворого та медперсоналу, визначення кількості та якості випромінювання, надійності факторів захисту необхідно професійно застосовувати методи та заходи клінічної дозиметрії.

Цілі модуля „Променева терапія” (відповідно до ОПП):

- оцінювати лікувальні можливості та обирати метод променевої терапії злоякісних пухлин на прикладі пухлин легені, стравоходу, шлунку, товстої кишки, молочних залоз, матки.

- оцінювати лікувальні можливості та обирати метод променевої терапії не пухлинних захворювань на прикладі радикулітів, запальних захворювань прямої кишки, пальців та кисті, шкіри, підшкірної клітковини, остеомієліту.

Теми модуля:

1.Клінічна дозиметрія іонізуючих випромінювань. Принципи променевої терапії.

2. Методи променевої терапії.

3.Променева терапія пухлинних та не пухлинних захворювань.

Тема №1.

Клінічна дозиметрія іонізуючих випромінювань.

ПРИНЦИПИ ПРОМЕНЕВОї ТЕРАПії.

Актуальність теми: В сучасній радіології існує потреба оцінювати параметри іонізуючих випромінювань та визначати різні аспекти щодо радіаційної безпеки завдяки властивостям іонізуючого випромінювання взаємодіяти з об’єктами живої і неживої природи та оказувати біологічну дію.

Особливо це стосується лікування злоякісних пухлин, де використання значних доз опромінювання повинно відповідати принципам променевої терапії.

На даному етапі навчання перед Вами поставлена мета (загальна) - уміти обрати найбільш раціональні засоби захисту медперсоналу та пацієнтів під час проведення діагностичних та лікувальних процедур, пов'язаних з використанням іонізуючих випромінювань та умітиінтерпретувати принципи променевої терапії.

Конкретні цілі:

1. Інтерпретувати гранично - допустиму дозу опромінювання для медичного персоналу і пацієнтів.

2. Використовувати різні фактори захисту та оцінювати надійність захисту медперсоналу та пацієнтів від іонізуючого випромінювання.

3. Інтерпретувати радіочутливість пухлини та здорових тканин організму та засоби збільшення радіотерапевтичного інтервалу.

4. Оцінити можливості різних джерел випромінювання.

5. Обгрунтувати вибір доз, ритмів і полів опромінювання.

6. Диференціювати загальні та місцеві променеві реакції.

Вихідний рівень знань-умінь:

1. Інтерпретувати фізичні характеристики і біологічну дію рентгенівських променів, випромінювань радіоактивних елементів (кафедра біофізики).

2. З’ясовувати призначення та влаштування іонізаційного і сцинтиляційного детекторів іонізуючих випромінювань (кафедра біофізики).

3. Трактувати біологічну дію іонізуючих випромінювань в різні фази її розвитку (кафедра біофізики).

4. Трактувати біологічну дію іонізуючих випромінювань на різні органи і системи (кафедра біофізики).

Поиск по сайту: